МОТИВИ ТА ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ЗАОЩАДЖЕНЬ ДОМОГОСПОДАРСТВ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

МОТИВИ ТА ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ЗАОЩАДЖЕНЬ ДОМОГОСПОДАРСТВ

24.11.2021 17:59

[Cекция 6. Банковское дело. Деньги, финансы и кредит]

Автор: Шевчук Роман Михайлович, студент 2 курсу ОС «магістр» факультету фінансів та обліку, Західноукраїнський національний університет; Лободіна Зоряна Миколаївна, доктор економічних наук, професор кафедри фінансів ім. С.І. Юрія, Західноукраїнський національний університет


Заощадження населення – це частина доходу сім’ї чи людини , яку не витрачають  та відкладають на майбутнє. Саме з цього положення виходять різні дослідники, розкриваючи сутність цієї категорії. 

Одним з основних мотивів накопичення є створення фінансової подушки безпеки на випадок тимчасового зменшення або повної втрати доходу. Ця функція заощаджень набуває особливої важливості у часи економічної нестабільності, коли заощадження мають давати домогосподарствам змогу пережити тимчасові труднощі без суттєвого зниження рівня споживання [1].

Формування у домогосподарств руху грошових коштів дозволяє говорити про утворення фінансових ресурсів, які за відрахуванням витрат на споживання створюють основу заощаджень домогосподарств. Як і будь-які ресурси, такі заощадження потребують рішень щодо їх ефективного використання, тобто виступають об’єктом управління. 

Аналіз характеру споживання домашніх господарств передбачає виявлення співвідношення доходу і витрат на споживання і заощадження з майном суб'єкта і мотивації домашніх господарств при прийнятті рішень про формування обсягів поточного споживання і заощадження .

Варто відзначити, що згідно із вибірковим обстеженням витрат домогосподарств, проведеним Держстатом у II кварталі 2021 року, понад 90% витрат населення України спрямовується на споживання, у тому числі понад 50% — на споживання продовольчих товарів.

При цьому на придбання активів чи заощадження (акції, нерухомість, банківські вклади) спрямовується менше 5% сукупних витрат домогосподарств. Це свідчить про низький рівень доходів громадян, що обмежує їх можливості створювати заощадження, які, в свою чергу, можуть виступити джерелом ресурсів для інвестиційного розвитку України.

Слід пам’ятати, що «…загалом в Україні частка населення із середньодушовими загальними доходами на місяць нижчими від фактичного прожиткового мінімуму становить близько 26%. Відповідно, понад чверть населення і в звичайних економічних умовах знаходиться в досить скрутному становищі. Лише 8% домогосподарств могли робити заощадження, а серед домогосподарств, у яких є пенсіонери та немає працюючих, ця частка ще менша. Найбіднішими є домогосподарства, які складаються з пенсіонерів та дітей. Втім, їх порівняно небагато – близько 90 тисяч [2] ».

Ефективне формування заощаджень стало невід’ємною частиною фінансової культури більшості народів світу. В Україні ж розуміння важливості заощаджень почало формуватися відносно недавно. Однак сьогодні українці починають дедалі більше усвідомлювати важливість поступового накопичення коштів, розглядаючи заощадження як один з найефективніших інструментів збереження грошей від потенційних економічних та фінансових ризиків.

Література:

1. Веремчук А. В. Ресурсний  потенціал  заощаджень  домогосподарств  України.   Демографія та соціальна економіка. 2017. № 2. С. 202-210. 

2. Сологуб І., Шоломницька О. Українські домогосподарства в умовах кризи: хто найбільше потребує допомоги? URL: https://voxukraine.org 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота