ФОРМИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ПРИРОДНИХ МОНОПОЛІЙ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ФОРМИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ПРИРОДНИХ МОНОПОЛІЙ

25.11.2021 11:31

[Секция 5. Административное право. Административное процессуальное право. Таможенное и налоговое право. Муниципальное право]

Автор: Град Богдана Сергіївна, студентка, Університет митної справи та фінансів


Продукція природних монополій є суспільно значущою і використовується в усіх виробничих процесах та задовольняє першочергові потреби населення. Попит на дану продукцію є нееластичним, що в умовах відсутності альтернатив і конкуренції на зазначених ринках примушує споживачів до придбання цієї продукції на невигідних умовах. Тому діяльність природних монополій повинна суворо контролюватися державою. 

Варто зазначити, що в країнах зі зрілим ринковим господарством правові системи регулювання діяльності природних моно¬полій удосконалювалися протягом багатьох років, тому вони є значно досконалішими порівняно з українським законодавством. У цілому регулювання діяльності під¬приємств природних монополій, як і інших підприємств суспільного користування (Public Utility), у багатьох роз¬винутих країнах здійснюється у межах загальних заходів економічної та промислової політики держави. Цей вплив можливий у двох формах – прямій і непрямій. Серед форм прямої участі виокремлюють: державну власність, участь держави у власності та фінансуванні частини інвестицій¬них проектів і програм економічного розвитку компаній. Як форми непрямої участі визнаються: а) загальні - регулювання цін, обсягів випуску, регулювання у сфері на¬уково-технічного прогресу, податкова політика; б) специ¬фічні - ліцензійна діяльність [1, с. 11].

Ліцензування як специфічна форма регулювання у сфері природних монополій є широко застосованою. Так, до прикладу, суб’єкт господарювання, який має намір отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (здобувач ліцензії), має відповідати Ліцензійним умовам, а суб’єкт господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (ліцензіат), зобов’язаний виконувати вимоги Ліцензійних умов. Ними чітко визначаються вимоги до здобувача ліцензії. Щодо вказаного прикладу, то при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких технологічних вимог: 1) мати у власності, господарському віданні (щодо державного або комунального майна) або в управлінні на підставі договору управління активами, укладеного з Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, засоби провадження господарської діяльності; 2) забезпечувати та здійснювати комерційний облік електричної енергії та обмін даними комерційного обліку відповідно до правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; 3) забезпечити інформаційну безпеку та кібербезпеку засобів провадження ліцензованої діяльності (інформаційно-телекомунікаційних систем, автоматизованих систем управління тощо), а також інформації, яка використовується ліцензіатом під час провадження ліцензованої діяльності, з урахуванням визначених законодавством вимог; 4) дотримуватися заходів для запобігання загрози безпеці критичної інфраструктури та реалізації системи захисту об’єктів критичної інфраструктури, передбачених законодавством [2, с. 99].

При провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких спеціальних вимог: 1) забезпечувати виконання та дотримання вимог про відокремлення та незалежність оператора системи розподілу, установлених статтею 47 Закону України «Про ринок електричної енергії» (зокрема щодо заборони провадження діяльності з виробництва та/або передачі, та/або постачання електричної енергії), та повідомляти НКРЕКП про будь-які заплановані заходи, які можуть призвести до порушення вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи розподілу; 2) не допускати перехресного субсидіювання; 3) вести окремо облік витрат та доходів господарської діяльності з розподілу електричної енергії та інших видів господарської діяльності, у тому числі під час виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії; 4) виконувати спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільного інтересу у випадку їх покладення Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 62 Закону України «Про ринок електричної енергії»; 5) не допускати здійснення над ліцензіатом (здобувачем ліцензії) контролю у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України», та/або дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту та застосування воєнної сили проти України [3].

Таким чином, природні монополії здійснюють значний внесок у добробут усього суспіль¬ства та його окремих членів. Тому держава змушена адміністративними формами досягати тих результатів, які в інших галузях економіки досягаються «природним» шляхом в результаті дії конкурентно-ринкових сил. Не випадково в західній економічній літературі галузі, в яких держава регламентує механізм господарювання, отримали назву регульованих. Взагалі у світовій практиці є широкий спектр можливих впливів держави на природні монополії: пряме регулювання, суспільна власність, привілейовані торги чи дерегулювання.

Список використаних джерел

1. Паламарчук В. Державне регулювання природних монополій в Україні. Економіка. Фінанси. Право. 2014. № 5. С.11-15.

2. Мельник Р.С., Бевзенко В.М. Загальне адміністративне право: Навчальний посібник. За заг. ред. Р.С. Мельника. К.: Ваіте, 2014. 376 с.

3. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії: Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2017  № 1470

______________

Науковий керівник: Доненко Валерій Вікторович, д.ю.н., доцент, професор кафедри адміністративного і митного права Університету митної справи та фінансів



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота