СУЧАСНІ НАПРЯМКИ ТА НАСЛІДКИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

СУЧАСНІ НАПРЯМКИ ТА НАСЛІДКИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ

21.12.2021 21:11

[Секция 1. Экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами]

Автор: Кім Тетяна Іванівна, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри міжнародної економіки та світового господарства, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна; Клецова Юлія Юріївна, студентка 5 курсу, освітньої програми «Міжнародна економіка», Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна


В сучасних умовах розвитку цифрової економіки, компанії намагаються не втрачати своїх лідируючих позицій на ринку та здійснити цифрову трансформацію бізнесу. Головною метою цифрових компаній є завоювання лідируючих позицій на ринку саме за рахунок створення інноваційної переваги з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. 

Наразі малі фірми стають більш конкурентоспроможними, адже можуть використовувати веб-платформи для надання онлайн бізнес-послуг та цифрових продуктів у всьому світі. Через це, процес інтернаціоналізації пришвидшується та спрощується. Більш популярною формою експорту є реалізація продуктів через інтернет за допомогою електронної комерції, без заснування представництва в приймаючій країні. Завдяки цифровізації, витрати підприємства знижуються, а малий та середній бізнес має змогу пришвидшити процес виходу на зовнішні ринки за допомогою цифрових платформ, таких як eBay, Amazon та ін. [3, с. 35]. Зазвичай, аби мати змогу організації поставок на зарубіжні ринки, компаніям необхідно вирости до певного розміру та накопичити ресурси, але цифровізація скоротила розмір даних накопичень. Малі компанії стають мікро ТНК, без необхідності інвестицій великих розмірів в фізичні активи за кордоном. Особливо це помітно в країнах ЄС, де завдяки онлайн-платформам, малі підприємства досягають рівня експортної активності вище, аніж в середньому по економіці [2, с. 99]. 

Внаслідок імплементування цифрових технологій в повсякденну діяльність компанії, з'являються нові бізнес-моделі. В умовах цифрової економіки головною рушійною силою створення вартості є швидке розширення обсягу цифрових даних, що стає можливим за допомогою монетизації та платформизації. Саме цифрові дані стають головним ресурсом створення вартості, а цифрові платформи – ключовим діючим суб’єктом економіки [3, с. 55-56]. Сучасні виробничі технології дозволяють скоротити час для виходу продукту на ринок, а ітераційний підхід до оновлень функцій продукту допоможе підлаштуватися під мінливі забаганки клієнтів завдяки тестуванню нових концепцій. Через те, що цифрова економіка в значній мірі діє на звичні моделі ведення бізнесу, все більше компаній впроваджують у свою діяльність цифрові рішення. Цінним активом економіки нового типу можна вважати цифрові платформи. 

Багато відомих сучасних IT-компаній займаються розробкою таких платформ, серед них: eBay, Amazon, Facebook, iTunes, Airbnb. По-суті, цифрові платформи – це набір інструментів та каналів для комунікації з клієнтами, а також свого роду майданчик для розробки інноваційних бізнес-моделей. Наприклад, цифрові продукти даних компаній вже докорінно змінили цілі сектори економіки: сектор туристичної галузі, приватних перевезень, роздрібної торгівлі і т.д. [4, с. 52-53]. Цифровий сектор економіки складається з наступних комплексів: сектор інформаційно-економічної інфраструктури та сектор ІКТ. З кожним роком роль сектору ІКТ зростає, а загальні витрати продовжать стабільно збільшуватися в найближчих роках [6]. 

До головних переваг впровадження цифрових технологій відносять: 

— підвищення швидкості взаємодії споживачів та постачальників; 

— полегшення проведення маркетингових заходів, пошуку постачальників та клієнтів, розміщення замовлень; 

— формування безперервної ефективної колективної роботи; 

— зниження витрат [1, с. 261]. 

Тим не менш, впровадження цифрових технологій спричинили виникнення нових професій, компетенцій та вимог до кандидатів, що проявляється в наступному: 

1) зростає важливість володіння «soft skills», а саме: емоційним, соціальним інтелектом, комунікативними навиками, лідерськими якостями та навиком роботі в команді; 

2) більш значимими стають такі компетенції, як гнучкість та адаптивність до змін;

3) знижується попит на професії, в яких передбачається виконання формалізованих повторюваних операцій;

4) зростає попит на фахівців, що володіють здатністю до освоєння цифрових технологій задля поліпшення бізнес-результатів [5, с. 40]. 

Таким чином, швидка зміна технологій стає головною підставою скорочення життєвого циклу професій та появи нових, більш технологічних занять. З одного боку, використання цифрових веб-платформ зможе підвищити конкурентоспроможність бізнесу, адже компаніям не потрібні великі суми прямих зарубіжних інвестицій та фізичної присутності за кордоном. З іншого боку, компанії, які не володіють ресурсами для проведення цифрових трансформацій, стають менш конкурентоспроможними. 

Література:

1. Каткова М. А. Цифровая экономика: содержание и тенденции развития [Электронный ресурс] / М. А. Каткова, Ю. С. Титова // Изв. Сарат. Ун- та Пов. Сер. Сер. Экономика. Управление. Право. – 2019. – Т. 19. – No 3. – С. 257- 264. – Режим доступа: https://cyberleninka.ru/article/n/tsifrovaya-ekonomika- soderzhanie-i-tendentsii-razvitiya 

2. Невская А. А. Взаимодействие корпоративных структур в ЕС: влияние цифровизации [Электронный ресурс] / А. А. Невская // Мировая экономика и международные отношения. – 2020. Т. 64. – No 10. – С. 93–102. – Режим доступа : https://elibrary.ru/item.asp?id=44418436 

3. Смирнов Е. Н. Цифровая трансформация мировой экономики: торговля, производство, рынки: монография [Электронный ресурс] / Е. Н. Смирнов. – М. : Мир науки. – 2019. – 95 с. – Режим доступа : https://izd- mn.com/PDF/38MNNPM19.pdf 

4. Удальцова Н. Л. Цифровизация экономических процессов в контексте промышленной революции 4.0. / Н. Л. Удальцова // Креативная экономика. – 2019. – Том 13. – No 1. – С. 49-62. 

5. Что такое цифровая экономика? Тренды, компетенции, измерение / [Абдрахманова Г. И., Вишневский К. О., Гохберг Л. М., Дранев Ю. Я., Зинина Т. С., Ковалева Г. Г., Кучин И. И.]. – В кн.: XX Апрельская международная научная конференция по проблемам развития экономики и общества. – М. : Издательский дом НИУ ВШЭ. – 2019. – 82 с. 

6. Statista, Total information communication technology (ICT) market spending worldwide from 2016 to 2023. – [Electronic resource]. – Way of access : https://www.statista.com/statistics/946785/worldwide-ict- spending/#:~:text=Global%20ICT%20spending%20reached%20about,trillion%20U. S.%20dollars%20by%202023. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота