ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ТА УПРАВЛІНСЬКІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ УГІДЬ У ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ТА УПРАВЛІНСЬКІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ УГІДЬ У ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ

25.05.2022 23:07

[Секция 1. Экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами]

Автор: Уніят Людмила Миколаївна, доктор економічних наук, доцент, Західноукраїнський національний університет


Ефективне використання земель сільськогосподарського призначення в підприємствах України обумовлює необхідність глибшого дослідження організаційно-економічних та управлінських аспектів підвищення ефективності ведення землеробства у державі. Питання ефективного використання земель сільськогосподарського призначення, як свідчить література, є важливим і актуальним для усіх галузей агропромислового виробництва в Україні [1; 2; 3; 5; 6].

Практика використання земель сільськогосподарського призначення засвідчує, що їх економічна ефективність обумовлена багатьма організаційно-економічними та управлінськими аспектами. Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва, в значній мірі залежить від рівня забезпечення матеріально-технічними засобами й технологічними знаряддями. Саме тому забезпечення потреби підприємств основними інноваційними засобами виробництва здійснює вагомий вплив на виконання комплексу робіт, пов’язаних із виробництвом і збутом продукції рослинництва у встановлені терміни при зменшенні втрат вже готової продукції. Водночас у підприємствах України виявлена негативна тенденція, а саме суттєве зменшення рівня забезпечення сільськогосподарською технікою й енергетичними потужностями.

Кількість сільськогосподарської техніки впродовж 1991-2019 рр. значно зменшено: тракторів та зернових комбайнів у 3,9 разу; кукурудзозбиральних комбайнів у 10,9 разу; картоплезбиральних комбайнів у 8,7 разу. [4]. Зменшення кількості сільськогосподарської техніки призвело до суттєвого навантаження на одного трактора та одного комбайна. При цьому, з наявних тракторів і комбайнів половина є старою й дуже старою. Це затягує термін проведення жнив у 3-4,5 разу і призводить до значних втрат врожаю (щорічно 6-6,5 млн. т зерна) або 10 % від вирощеного врожаю. З метою вирішення даної проблеми, владні структури України мають організувати виробництво інноваційних та конкурентоспроможних техніко-технологічних засобів виробництва на вітчизняних заводах.

Вагомим організаційно-економічним напрямом інноваційного розвитку галузі рослинництва є внесення органічних і мінеральних добрив у підприємствах нашої держави. Удобрену площу під посіви культур, як свідчить статистика [4], збільшено впродовж 2016-2019 рр. до 16,2 млн. га, частку удобреної площі культур доведено до 89,5 %. На 1 га посівної площі за 2016-2019 рр. внесено по 111,5 кг мінеральних добрив, а на 1 га удобреної площі – 124,5 кг, що в рази більше порівняно із 2000 р. Отже, збільшення обсягу внесення мінеральних добрив під сільськогосподарські культури стало головним напрямом суттєвого підвищення урожайності усіх культур. Однак, внесення органічних добрив, суттєво зменшено на 1 га посівної та удобреної площі (відповідно – 0,75 і – 23,6 т) за аналізований період, що свідчить про нагальну проблему – необхідність суттєвого збільшення обсягу виробництва органічних добрив у підприємствах.

Аналіз показав, що ефективність виробництва продукції рослинництва у підприємствах України впродовж 2010-2019 років є досить нестабільною (табл. 1). Так, протягом 2010-2016 рр. прослідковується чітка тенденція до поліпшення результатів як всієї, так і операційної діяльності підприємств України. За цей період підвищився рівень рентабельності окремих видів продукції рослинництва у підприємствах України. Водночас упродовж 2017-2019 рр.: збільшилась частка збиткових підприємств; зменшився рівень всієї та операційної діяльності підприємств; суттєво зменшився рівень рентабельності виробництва і продажу окремих видів продукції рослинництва, що свідчить про послаблення контролю владних структур держави за процесами виробництва і збуту аграрної продукції.

Таблиця 1.

Основні показники діяльності агропідприємств України





Джерело: сформовано на основі [4]

Зазначимо, що практика агропромислової діяльності надає перевагу великомасштабному виробництву, тобто концентрації капіталу, використанню інноваційних технологій щодо організації виробництва і використання трудових ресурсів та інноваційних методів управління, що сприяє підвищенню продуктивності та ефективності ведення аграрних галузей. Вважаємо, що дієвим напрямом збільшення підприємств за земельною площею та підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення є оренда й продаж земельних ділянок в регіонах України. Практика показала, що важливою умовою ефективного виробництва продукції рослинництва є обробіток великих земельних ділянок, що дає змогу використовувати високопродукивну техніку й ресурсоощадні технології, запроваджувати наукові сівозміни культур й на цій основі добиватись підвищення ефективності виробництва продукції.

На важливу роль оренди землі, як ефективного фактора розвитку економіки землеробства підприємств, вказують вчені: П.І. Гайдуцький, П.Т. Саблук, Ю.О. Лупенко [1]; О.І. Гуторов [2]; С.В. Лойко [3] та багато інших. 

Таким чином, організаційно-економічні та управлінські аспекти ефективного використання земельних угідь у підприємствах України є складною багатовекторною проблематикою, яка потребує застосування різних механізмів, спрямованих на вирішення поставленого завдання. Проведені наукові дослідження щодо ефективного використання земель сільськогосподарського призначення у підприємствах держави дозволяють здійснити такі організаційно-економічні та управлінські аспекти: забезпечення потреби підприємств основними ресурсоощадними технічно-технологічними засобами виробництва шляхом модернізації організації виробництва і ремонту наявних вітчизняних сільськогосподарських заводів; збільшення виробництва мінеральних й органічних добрив для потреби галузі рослинництва шляхом розширення діючих потужностей на вітчизняних заводах та подальшого розвитку галузі тваринництва, особливо у великих підприємствах; посилення державного моніторингу й контролю за розвитком виробництва агропромислової продукції з метою передбачення можливих цінових диспропорцій та їх регулювання.

Література

1. Аграрна реформа в Україні/ П.Г.Гайдуцький, П.Т. Саблук, Ю.О. Лупенко та ін.; за редакцією П.Г. Гайдуцького. К.: ННЦ ІАЕ, 2005. 426 с.

2. Гуторов О. І. Оцінка земель і ресурсного потенціалу в сільському господарстві: теоретичні та практичні підходи : монографія / О. І. Гуторов, І. О. Шарко / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. Х.: ХНАУ; Вид-во «Точка», 2012. 255 с.

3. Лойко С. В. Земельні відносини в сільському господарстві: економічна сутність. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2016. №20. С. 32-35.

4. Сільське господарство України за 2019 рік. Статистичний збірник. Державна служба статистики України. 2020. 230 с.

5. Уніят Л.М. Організаційно-економічні засади інноваційного розвитку підприємств агропромислового бізнесу в конкурентному середовищі: моногр. Тернопіль: ТНЕУ, 2019. 586 с.

6. Федоров М.М. Розвиток орендних земельних відносин. Економіка АПК. 2018.№ 1, с.100-103.




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота