МОНІТОРИНГ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

МОНІТОРИНГ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

30.11.2022 18:07

[4. Педагогические науки]

Автор: Гроза Марія, студентка, Міжрегіональна академія управління персоналом, м. Луцьк; Савчук Надія Антонівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціогуманітарних технологій, Луцький національний технічний університет


Сучасна система вищої освіти України охоплює значний сегмент суспільства, в її сферу залучені великі людські, фінансові та матеріально-технічні ресурси. За роки незалежності більш ніж удвічі зросли кількість закладів вищої освіти та чисельність студентів, відбулася диференціація спеціальностей, суттєвих змін зазнала структура закладів вищої освіти, якісно змінився ринок працевлаштування випускників. Система вищої освіти представляє собою складний поліфункціональний комплекс економіки, діяльність та розвиток якого потребують широкого використання наукових знань, впровадження науково обґрунтованих методів управління, залучення фінансових і матеріальних ресурсів. Входження України в Болонський процес розширило коло проблем, що потребують негайного розв’язання.

Заклад вищої освіти можна розглядати як органічний елемент соціально-економічного комплексу країни з характерними для галузі освіти формами управління і наявністю притаманних йому ознак. Як елемент єдиної системи господарювання, заклад вищої освіти знаходиться в постійній взаємодії із зовнішнім соціально-економічним середовищем. З одного боку, функціонування ЗВО, як суб’єкта господарювання, залежить від впливу зовнішніх чинників, а саме: потоку абітурієнтів і частки в них бюджетників та контрактників; потоку осіб, які підвищують кваліфікацію та науковий рівень – аспіранти, докторанти, студенти факультетів підвищення кваліфікації, слухачі курсів перепідготовки тощо; потоку трудових ресурсів – професорсько-викладацький склад, науковий, навчально-допоміжний, науково-допоміжний та адміністративно-допоміжний персонал; якості матеріально-технічних ресурсів – навчальне та наукове обладнання, навчальна та наукова література, програмне забезпечення; обсягів та структури фінансування. З іншого боку, вищий навчальний заклад впливає на зовнішнє середовище, визначаючи його інтелектуальний розвиток. Цей вплив проявляється через випуск кваліфікованих фахівців, підготовку науково-педагогічних кадрів, перепідготовку та підвищення кваліфікації спеціалістів, виконання науково-дослідних робіт, впровадження результатів наукових досліджень у виробництво та навчальний процес.

Ефективне функціонування закладу вищої освіти в цілому та його наукової складової визначається багатьма чинниками, серед яких провідну роль відіграють кадрове, фінансове забезпечення та впровадження інноваційних технологій. Існуючі зараз показники дозволяють оцінювати результативність науково-дослідної роботи за такими видами ефектів: економічним, технічним, соціальним. Кожний із них характеризує певний результат, але без зв’язку з навчальним процесом. Ефективне функціонування закладу вищої освіти обумовлено органічним поєднанням діяльності окремих підсистем: навчальної, науково-дослідної та фінансово-господарської. Вища школа має величезний науковий потенціал, але використовується він далеко не повністю.

Сучасний стан освітянських послуг в Україні характеризується посиленням конкуренції, що обумовлюється розширенням мережі закладів вищої освіти, більш високою доступністю вищої освіти, змінами демографічного стану. За цих умов заклади вищої освіти, як і інші суб’єкти господарювання, вступають у конкурентну боротьбу для одержання додаткових коштів. Тому набувають актуальності заходи з розробки маркетингових комунікацій, спрямованих на створення та підтримку позитивного іміджу закладу вищої освіти, посилення уваги до нього, систематичного інформування потенційних абітурієнтів, керівників підприємств, організацій та установ щодо якості підготовки спеціалістів, формування у них мотивацій до одержання конкретної спеціальності.

Стратегічний розвиток закладів вищої освіти є невід’ємною складовою їх діяльності на ринку освітніх послуг в сучасних умовах. Керівництво будь-якого навчального закладу має сьогодні визначити перспективи подальшої діяльності, розширювати ринкову нішу та виходити на нову, проводити роботу щодо напрацювання ключових показників ефективності. Система ключових показників ефективності – Key Performance Indicators ( KPI ) – представляє собою систему оцінки, яка допомагає організації визначити досягнення стратегічних і тактичних (операційних) цілей, що дає організації можливість оцінити свій стан і допомогти в оцінці реалізації стратегії. Сьогодні технологія KPI в основному використовується в провідних міжнародних компаніях і має перспективи в діяльності ВНЗ України. 

Звичайною світовою практикою під час підготовки стратегічних планів розвитку ЗВО є проведення моніторингу системи показників за технологією збалансованих показників – balancedscorecard (BSC) [1]. BSC як концепція моніторингу була розроблена Kaplan та Norton у 1992 в якості основи для вимірювання ефективності діяльності корпоративного сектору з урахуванням стратегічних та нефінансових вимірників у додаванні до традиційних фінансових. BSC є системою стратегічного планування та управління, що використовується для порівняння ділової активності зі стратегічним баченням та моніторингу ефективності досягнутих результатів в просуванні місії та стратегії діяльності організації. В багатьох англомовних країнах досі важливу роль в питаннях формування стратегічних планів розвитку підприємства відіграє уряд [1]. Тому система показників знаходиться під сильним впливом національних цілей для всієї системи вищої освіти. В цьому випадку можемо стверджувати, що використання такої системи буде ефективним і для ЗВО України, діяльність яких сьогодні також значно регламентується державними установами. Основним інструментом формування стратегічних перспектив діяльності різних суб’єктів господарювання України залишається використання SWOT-аналізу, який враховує як сильні та слабкі сторони організації, так і вплив факторів зовнішнього середовища. В діяльності ЗВО зазвичай розглядають такі аспекти діяльності: 

1) за місією, цілями та задачами; 

2) за плануванням та ефективністю діяльності; 

3) за керівництвом та менеджментом; 

4) за реалізацією освітніх програм; 

5) за кадровим потенціалом та ефективністю викладання; 

6) за контингентом студентів; 

7) за науково-дослідною роботою; 

8) за матеріально-технічними та інформаційними ресурсами. 

На противагу система збалансованих показників представляє собою структуру вимірюваних показників ефективності, що об’єднані в такі групи:  задоволеність клієнтів; покращення внутрішніх процесів; створення можливостей для персоналу; фінансова перспектива. 

З метою визначення вимірників зазначених показників в університетах світу проводиться моніторинг основних елементів стратегії організації. Регулярне проведення моніторингових досліджень дає змогу дослідити динаміку зміни показників якості засвоєння змісту навчання, а тривалість відстеження об’єктів моніторингу – встановити залежність від певних чинників та умов [2]. Національна система рейтингового оцінювання є складовою моніторингу вищої освіти. Інформація, яку отримує університет за результатами рейтингу, дає можливість визначити сильні і слабкі сторони власної діяльності за певними критеріями та проектувати стратегії перспективного розвитку закладу вищої освіти в площині забезпечення якості вищої освіти. 

Список використаних джерел:

1. Martin M. Constructinganindicatorsystemorscorecardforhighereducation [ Електронний ресурс ] / MichaelaMartin, ClaudeSauvageo . – France : InternationalInstituteforEducationalPlanning, 2011. – 90 p. – Режим доступу : http:// www. unesdoc.unesco.org/images/0018/001824/182453e.pdfhttp://social-science.com.ua/article/930

2. Лукіна, Т.О. Освітній моніторинг як складова частина управлінської діяльності в ЗНЗ//Управління освітою. 2006. №4. Вкладка №1. С.1



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота