ПРЕДСТАВЛЕННЯ ІСТОРИЧНОГО ПРОСТОРУ В ТЕКСТАХ ЕКСКУРСІЙ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПРЕДСТАВЛЕННЯ ІСТОРИЧНОГО ПРОСТОРУ В ТЕКСТАХ ЕКСКУРСІЙ

21.12.2022 10:22

[5. Исторические науки]

Автор: Чеканов Всеволод Юрійович, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри філософії та історії, Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського


Екскурсійна література представляє собою різновид науково-популярної літератури, адресований туристам – відвідувачам об’єктів, що мають суспільну та історичну значущість, допомагають збереженню історичної пам’яті та акумулюванню знань про минуле. Сюди ж слід віднести методичну літературу для екскурсоводів, що керують відвідуванням об’єктів. Туристичні об’єкти в ході екскурсії сприймаються не лише уявою, як складники історичного минулого, а безпосередньо і наочно, будучи розташованими в просторі, і цей простір не суто історичний, а спільний з відвідувачами. Репрезентація цього простору істотно відрізняється від стандартів наукової літератури.

У першу чергу, об’єкти екскурсій подаються не як об’єкти досліджень: вони сприймаються як замкнуті, завершені інформаційні контури, що співпадають із зовнішнім виглядом об’єктів, доступним спостереженню. Об’єкт, що неодноразово перебудовувався, наочно сприймається як цілість (котрою він може і не бути з науково-історичної точки зору). Екскурсійна література читається з метою орієнтування на місці розташування об’єкту. Тому всі проблемні моменти, що є предметом дослідження та обговорення в науковій літературі, виносяться за дужки. Відповідно, малодосліджені об’єкти історичної науки подаються в більш цілісному вигляді, ніж насправді. 

Крім того, за композиційною структурою екскурсійна література володіє низкою специфічних особливостей, пов’язаних з тим, що простір в ній не організується як реконструйоване середовище історичних подій, а сприймається учасниками екскурсії безпосередньо. Історія, що пропонується туристам – це візуальна історія. Якщо уява екскурсантів при пересуванні цим простором і не “вмикається”, мета екскурсії все ще досяжна, допоки наочність робить досяжними інші суспільно значущі цілі відвідування. Тому простір подається не повністю (як в історичних творах): через нього прокладається маршрут. Він враховує розташування і відстань екскурсантів до різних позицій на маршруті, відтак, він апріорі не співпадає з розповіддю про минуле як таке: автори історичного наративу теж владні прокладати крізь минуле маршрути, але при цьому вони не скуті наочністю.

Екскурсійна література як така відома ще з античності, але через брак джерел до нас дійшли тільки окремі її вияви (“Опис Еллади” Павсанія) [1]. Середньовіччя взагалі не знає такого жанру: відомі  географічні описи тих часів не мали на меті екскурсійних завдань, це повідомлення про чужі землі, створені не для відвідувачів, а для читачів. Лексика цих творів не показує взаєморозташування об’єктів, а дає описову інформацію, практичне застосування якої не обов’язкове [2, с. 108–110 та ін.].

Сучасна екскурсійна література бере свій початок від 1836 р., коли у Лондоні були видані перші путівники Дж. Мюррея для туристів [3, с. 10].  Цікаво, що в їхніх інтересах до “низького” тоді жанру свідомо звернувся видатний мистецтвознавець, професор Оксфордського університету Джон Рескін [3, с. 5]. У викладі Рескіна представлені не лише описи об’єктів на маршруті екскурсій, але і полемічні по відношенню до путівника видавництва Мюррея висловлювання, і більш серйозні концепції творів мистецтва, описаних у путівнику [3, с. 28–31, 33–36, 39–44, 111 та ін.].

В сучасних текстах екскурсій загальноісторичні відомості теж доречні – вони вводять туристів у минулий контекст. Такі відомості подаються і як підготовчі до цілісного сприйняття об’єкту, і синхронізуються з фізичним пересуванням екскурсантів (наприклад, з в’їздом у місто). Екскурсанти спершу бачать об’єкт в цілому і лише в міру наближення до нього – більш детально, виділяючи в ньому окремі частини та сюжети [4, С. 16–19, 30–34; 5, С. 17–24].

В текстах оглядових екскурсій передбачається відмова від лінеарного часу, натомість він ділиться на відрізки, залежні від пересування екскурсантів у просторі: кожен з таких відрізків подається окремо від нижньої до верхньої хронологічної межі щоразу – спершу для об’єкту в цілому, потім, в міру пересування маршрутом, до окремих його частин. Таким чином, історичний час у сприйнятті екскурсантів стає залежним від простору, який є і наочним, і уявним водночас. Більш цілісна репрезентація історичного часу можлива в тематичних екскурсіях, де присутній наскрізний сюжет, присвячений історичній події чи постаті, чий перебіг чи біографія визначають просторовий маршрут як маршрут переміщення в часі. Сюжет розпорошується по об’єктах відвідування, і, відповідно, маршрут екскурсії прокладається траєкторією такого переміщення [4, С. 20–27].

Таким чином, простір у літературі для туристів форматується відповідно до завдань екскурсії. Відтак, його представлення лише почасти збігається із завданнями фахівців. В цій літературі потужніше представлена складова, що пов’язана з суспільною та навіть політичною значущістю роботи екскурсоводів. Вона тісніше зв’язана з наочністю, а не уявою, що робить тексти екскурсій мало придатними для ознайомлення з історичним минулим як відірваним від локацій, що в них описані.

Література:

1. Павсаний. Описание Эллады / пер. с древнегреч. С.П. Кондратьева. Москва: Ладомир, 2002. Т.1. 492 с. (Серия “Классическая мысль”).

2. Коновалова И.Г. Восточная Европа в сочинениях арабских географов XIII – XIV вв.: текст, перевод, комментарий. Москва: Восточная литература, 2009. 223 с. (Серия “Древнейшие источники по истории Восточной Европы”).

3. Рёскин Джон. Прогулки по Флоренции. Заметки о христианском искусстве для английских путешественников. Санкт-Петербург: Азбука-Аттикус, 2020. 192 с.

4. “…И мне остается целая жизнь!” (памяти Леоноры Рахлиной посвящается). Киев, 2014. 176 с.

5. Киев. Путеводитель / Л. Рахлина  – К.: ПП Горобець, 2008. – 240 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота