ДО СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ДО СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

21.12.2022 21:29

[1. Экономические науки]

Автор: Павлюк О.О., доктор економічних наук, доцент, професор кафедри міжнародного менеджменту, Державний торговельно-економічний університет; Ільницький Р.Є., аспірант кафедри міжнародного менеджменту, Державний торговельно-економічний університет


Вступ. Енергетична безпека України є частиною глобальної системи безпеки. Це підтверджує той факт, з початком війни стрімко почали зростати ціни на енергоносії в країнах Європи, які почали запроваджувати відповідні антикризові заходи. Країни Євросоюзу розглядають створення спільної платформи для закупівлі природного газу, впровадження механізмів обмеження цін на нього, а також надання прямої фінансової допомоги тим, хто найбільше постраждав через енергетичну кризу. Крім того, на думку компанії McKinsey’s існують і інші глобальні чинники, які спричинили значні піки цін на енергоносії. Це - невизначеність щодо безпеки постачання та доступність[1]. Це відбувається в той час, коли ринки вже почали  відновлення після COVID-19 і глобальний попит на енергію зрістає на 5%, майже досягнувши рівня до COVID-19. Саме тому, важливим є дослідження проблем функціонування енергетичної галузі України в контексті глобальної безпеки, переосмислення принципів її захисту та розробка сучасних механізми її відновлення.

Матеріали та методи. В роботі використовується метод порівняльного аналізу, а також використовуються матеріали світових консалтингових компаній.

Ціль роботи: Визначення проблематики функціонування енергетики України в умовах сучасних викликів, а також надання рекомендацій щодо відновлення енергетичного комплексу України в контексті європейської співпраці.

Результати та обговорення. Війна має негайний вплив на енергетичні ринки в усьому світі. Невизначеність — це те, чого світ не бачив давно, і на сьогодні всі потенційні сценарії, які можуть розгортатися, залишаються дуже невизначеними. Особливо це стосується енергетичної галузі України, оскільки за даними Міністерства енергетики України,  енергетика вже втратила значну частину потужностей: виведено з ладу чи окуповано понад 50% теплової, 30% сонячної та 90% вітрової генерації, зупинено роботу низку державних шахт. З березня знаходиться в окупації Запорізька атомна електростанція. Чорнобильська АЕС була окупована і розграбована [2].  На наш погляд, такі втрати виникли внаслідок певних причин. Це стосуються як військової агресії так і певних факторів побудови енергетичної системи та складових її функціонування.

По-перше, енергомережа України є добре розгалуженою, а її лінії та підстанції можуть дублювати одна одну. Внаслідок того,  що радянська промисловість була досить енергоємною, Україна має навіть надлишок генеруючих потужностей, які відправлялися закордон. Крім цього, мережу було посилено за роки незалежності – запущено низку блоків на АЕС. Тому якщо все справне, в країні не лише немає дефіциту електроенергії, але й є можливість її експорту. 

По-друге, енергомережа України має й суттєві недоліки. Це перш за все стосується проблем з регулюванням потужності. У зв'язку з тим, що споживання нестабільне через постійне вмикання-вимикання як промислових, так і побутових приладів, відбуваються стрибки напруги в мережі. Так, на думку провідного інженера енергопостачальної компанії з Тернополя Ігоря Лубківського, піки споживання в Україні гасять додатковим включенням у роботу або виведенням з неї генеруючих потужностей [3]. З цією метою використовують ТЕС, ГЕС або спеціально побудовані для таких цілей гідроакумулюючі  станції (ГАЕС). На думку енергетика, ще одним недоліком є надто великі генеруючі потужності. Саме через це вони стають легкою здобиччю для російських ракет. Тому, в Україні є енергодефіцитні області, які "потребують "вливання" електроенергії через свої межі". Ще одним важливим недоліком на думку експертів є незакільцювання належним чином високовольтних мереж. І хоча цю проблему в роки незалежності вже почали вирішувати – побудувавши, зокрема, кілька ліній на 330 кВ та 750 кВ, але повністю усунути її до війни не встигли. Експерти вважають, що зараз є мережа, яка має запас генеруючих потужностей і досить добре могла б працювати навіть після тимчасової втрати Запорізької АЕС.  Ця мережа добре закільцьована для мирних часів, але, як виявилося, недостатньо добре для воєнного часу. Особливо коли росіяни добре знають, куди бити.

Висновки. На нашу думку, існує необхідність розробки чітких правил і вимог щодо забезпечення безпеки енергетичних об’єктів в активних військових конфліктах, шляхом створення системи захисту від фізичного захоплення або знищення критично важливих енергетичних об'єктів. Ця війна спонукає країну навчитися унеможливити у майбутньому атаки на критичну інфраструктуру, яка забезпечує життєдіяльність цивільних людей. 

Важливо встановити заходи колективного реагування та запровадити юридичну відповідальність за військові та терористичні дії, спрямовані проти енергетичної інфраструктури, на міжнародному рівні. Світ вже зараз реагує на російські атаки, спрямовані на енергосектор України шляхом санкцій. Слід посилювати санкції проти росії, які мають бути комплексними і стосуватися всіх важливих сфер. Наприклад, російське викопне та ядерне паливо має бути заборонено на ринку всіх цивілізованих країн, а російські вчені і технології повинні бути виключені зі світового співробітництва. 

Для того, щоб пережити цю зиму, країні потрібно більше техніки та матеріалів для ремонтів, зокрема, генератори, трансформатори, кабелі, розподільні пристрої. Пріоритетним є високовольтне обладнання, яке  надають іноземні країни-партнери для відновлення  енергетичної інфраструктури. 

Заступник міністра енергетики України Ярослав Демченков вважає, що виклики та труднощі сьогодення не заважають планувати майбутнє енергетичного сектору України. Він пропонує після перемоги зосередитися на відбудові та подальшому розвитку енергосистеми України у напрямку підвищення гнучкості та надійності. У короткостроковій та середньостроковій перспективі це включатиме зусилля в кількох вимірах. Зокрема, він планує підвищувати диверсифікацію енергетичних технологій і маршрутів постачання енергоносіїв. Міністр наголошує, що треба сконцентруватися на децентралізації виробництва електроенергії, яка передбачає будівництво нових генеруючих потужностей. Також треба застосовувати нові підходи до прогнозування та моніторингу споживання енергії. Потужним напрямком розвитку стане широке впровадження енергоощадних технологій та підвищення енергоефективності економіки. У довгостроковій перспективі план розвитку енергетичного сектору полягає у його трансформації в напрямку чистої сталої енергії. Ця трансформація передбачатиме стале забезпечення споживачів енергією, зменшення енергетичної бідності, прозорість енергетичних ринків та їх подальшу інтеграцію до європейських ринків, підвищення енергетичної безпеки, широке використання інновацій та максимальне наближення до кліматичної нейтральності в рамках Європейської зеленої угоди.

На нашу думку, важливим є співпраця європейських країн у сфері електроенергетики, нафтогазовій галузі, атомній енергетиці, зеленій енергетиці та енергоефективності. Зокрема, першочерговим є виконання Меморандуму про наміри співпраці в сфері енергетики з метою підвищення енергетичної безпеки в Центральній і Східній Європі та відмови від поставок російських енергоресурсів, що був підписаний влітку профільними міністрами Польщі та України. 

Окрім обладнання Україна критично потребує посилення систем протиповітряної оборони, аби захистити життя громадян та об’єкти енергетичної інфраструктури.

Література:

1. Global Energy Perspective [Електронний ресурс] // McKinsey’s and company. – 2022. – Режим доступу до ресурсу: https://www.mckinsey.com/industries/oil-and-gas/our-insights/global-energy-perspective-2022.

2. Енергетичний фронт [Електронний ресурс] // Міністерство енергетики України. – 2022. – Режим доступу до ресурсу: https://mev.gov.ua/reforma/enerhetychnyy-front.

3. Міненерго докладає максимум зусиль для пошуку та доставки необхідного обладнання для відновлення енергетичної інфраструктури [Електронний ресурс] // Міністерство енергетики України. – 2022. – Режим доступу до ресурсу: https://mev.gov.ua/novyna/minenerho-dokladaye-maksymum-zusyl-dlya-poshuku-ta-dostavky-neobkhidnoho-obladnannya-dlya.

4. Україна і Польща розвиватимуть транскордонні проєкти енергетичної інфраструктури [Електронний ресурс] // Міністерство енергетики України. – 2022. – Режим доступу до ресурсу: https://mev.gov.ua/novyna/ukrayina-i-polshcha-rozvyvatymut-transkordonni-proyekty-enerhetychnoyi-infrastruktury.

5. Міністерство енергетики України. https://mev.gov.ua/reforma/enerhetychnyy-front



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота