ПРОБЛЕМИ ВРЕГУЛЮВАННЯ ПИТАННЯ НАДАННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ ПІД ЧАС ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПРОБЛЕМИ ВРЕГУЛЮВАННЯ ПИТАННЯ НАДАННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ ПІД ЧАС ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ

23.12.2022 01:46

[2. Юридические науки]

Автор: Набок Валерія Дмитрівна, студентка, Навчально-науковий інститут права Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка


Новий етап української історії розпочався 24 лютого 2022 у звʼязку зі збройною агресією держави-терориста, що вплинуло на життя українців у багатьох аспектах, а також у відповідних змінах у законодавстві. Президентом України був затверджений Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, що накладав додаткові обовʼязки на низку державних інституцій. Зокрема, відповідно до п.4 Указу Кабінету Міністрів України було доручено:

1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні;

2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Згідно з ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України. Відповідно до п.2 ст.49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» № 794-VII від 27 лютого 2014 року Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

Торгова-промислова палата України засвідчила форс-мажорною обставиною військову агресію РФ проти України. Оскільки війна є форс-мажорною ситуацією тобто обставиною непереборної сили, то виникла нагальна потреба у регулюванні різних сфер діяльності суспільства. Зокрема, однією з найбільш дотичних до повсякденного життя є Постанова КМУ №206 від 05.03.2022 р.

Відповідно до Постанови КМУ №206 від 05.03.2022 р., уряд заборонив:

1) нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;

2) припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

З огляду на вищесказане, дане рішення вважає допустимим відтермінування оплати житлово-комунальних послуг для тієї категорії осіб, які перебувають у скрутному фінансовому становищі з причини збройної агресії РФ. Проте, варто зазначити, що дана постанова не звільняє відповідних осіб від нарахування оплати за ЖКП. 

Незважаючи на обовʼязковість виконання Постанови КМУ, існує на поточний час низка прецедентів, що полягає у нехтуванні даним нормативно-правовим актом юридичними особами, що надають житлово-комунальні послуги. Зокрема, це виражається у зверненні громадян на гарячу лінію Мінреінтеграції [3].

Якщо звернутись до судової практики, то можна розглянути справу №752/11348/22, у якій позивачем виступив ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» щодо стягнення з фізичної особи заборгованості за спожиту електричну енергію з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Варто зазначити, що суд видав ухвалу на користь відповідача, мотивуючи рішення тим, що заявником заявлено вимогу про стягнення індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих у період дії заборони, встановленої постановою КМУ «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 №206[4].

Слід зазначити існування непоодиноких випадків надання позовів від ОСББ щодо стягнення заборгованості з надання житлово-комунальних послуг, у яких намагаються задовольнити позовні вимоги щодо стягнення не тільки тіла боргу, а й неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, що суперечить Постанові КМУ №206 від 05.03.2022 р.

Підтверджуючи сказане вище, розглянемо випадок з судової практики. Апелюючи до справи №:755/9006/22, де позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача внесок до ОСББ за виконання технічних умов ДТЕК, інфляційну складову боргу, 3% річних, також позивач спросить стягнути судові витрати, а саме, судовий збір, витрати на правничу допомогу у розмірі та гонорар адвоката.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що рішенням загальних зборів ОСББ «Стародарницький» № 15 від 22 січня 2022 року затверджено збір коштів на виконання технічних умов ДТЕК. Згідно із статтею 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" З метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об`єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб`єктів господарювання.

Частина 3 статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів. Тобто, власник приміщення у ОСББ, незалежно від членства в даному обʼєднанні має брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку. У свою чергу об`єднання має право звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам у разі нездійснення цією особою таких дій.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. А також відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Але оскільки процедура надання та розгляду позову почалась після введення воєнного стану, тому на даний позов розповсюджується дія Постанови КМУ №206 від 05.03.2022 р.

У звʼязку з визнанням збройної агресії форс-мажорною обставиною та виникненням нагальної потреби у врегулюванні правових відносин у період дії воєнного стану, регулятор у особі Кабінету Міністрів України ухвалив низку постанов. Однєю зі значущих є Постанова КМУ №206 від 05.03.2022 р. Зі змісту постанови випливає, що у період дії воєнного стану в Україні забороняється припинення або зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі.

Проте, з урахуванням судової практики, існують прецеденти, у яких позивачі вимагають стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги з відповідача, що прямо суперечить даному нормативно-правовому акту. 

Література

1. Про введення воєнного стану в Україні, Указ Президента України від 24.02.2022 № 2102-IX. URL: https://ips.ligazakon.net/document/view/u064_22?ed=2022_02_24 Дата звернення: 09.12.2022)

2. Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану, Постанова КМУ від 05.03.2022 р. №206. URL: https://ips.ligazakon.net/document/kp220206?an=1(Дата звернення: 09.12.2022)

3. “Відключати населення від послуг на період дії воєнного стану заборонено”. Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. URL: https://minre.gov.ua/news/vidklyuchaty-naselennya-vid-poslug-na-period-diyi-voyennogo-stanu-zaboroneno (Дата звернення: 10.12.2022)

4. Ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 12 вересня 2022 року, судова справа №752/11348/22, URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/106360293 (Дата звернення: 10.12.2022)

5. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 листопада 2022 р., судова справа №755/9006/22, URL: https://opendatabot.ua/court/107424615-bf69042659da5d4dcc08159c63341d36 (Дата звернення: 10.12.2022)

___________________

Науковий керівник: Ткачук Анжеліка Юріївна, кандидат юридичних наук, асистент кафедри цивільного процесу, Навчально-науковий інститут права Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота