ДУМСКРОЛІНГ ТА ЙОГО ПОДОЛАННЯ!? - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ДУМСКРОЛІНГ ТА ЙОГО ПОДОЛАННЯ!?

31.01.2023 23:08

[15. Психологические науки]

Автор: Бугрим Валентин Володимирович, академік, доктор філософії, журналіст, психомедіаексперт, нейролінгвокомунікатор, м. Київ,Україна


Всі події для Людини

резонасні стали нині!?

І – свідомість так нуртують,

позитиви лиш рятують! В.Б.

ВСТУП. Нині справжні українці й українки, де б вони не були, звісно, не можуть обійтись без головних н о в и н про Україну. Сам переглядаю їх кілька разів на добу – вдень і вночі. Починаю з «Мапи тривог», а т о д і – інтернет-видання, чати, яким довіряю. Може, – це з професійної діяльності залишилося, оскільки майже десять років віддано інформаційному телебаченню. Та – не лише це, часи-то – воєнні. І повідомлення надходять до людини р і з н і: правдиві, фейкові, маніпулятивні + пропагандистські наративи; радісні, тривожні, стресові. Дуже багато подається і розганяється в наш час н е г а т и в у, що відкладається у мозкові людини. De facto: ПАМ’ЯТЬ – це здатність мозку людини зберігати, кодувати та відтворювати інформацію для необхідного використання! З точки зору науки – пам’ять є набором закодованих нейронних зв’язків у мозку. Це – як ніби набір пазлів і впорядкована бібліотека файлів, а радше – колаж із компонентів у різних частинах мозку. Мозок людини може зберігати неймовірні обсяги інформації. Науковці регулярно намагаються виміряти максимальний обсяг людської пам’яті, й за останніми даними це 2,5 петабайтів (1015) даних [6]. Ц е – всеодно, що у голові 4000 айфонів по 256 гб кожен! [6]. І хоча побутує думка, що хороше пам’ятається добре, а гірше – ще ліпше, та є такі дані: з часом люди забувають 60% поганих подій і вражень і лише 42%  − хороших. Шульги мають ліпшу пам’ять. Усього 10% населення планети ліворукі, і вони мають суперсилу краще запам’ятовувати інформацію. Справа у тому, що у них більш розвинене мозолисте тіло, яке сполучає півкулі мозку [6]. Телебачення-таки постійно «роз’їдає мізки», а т о й декого – зомбує... 

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ. Люди схильні дивитися / переглядати, слухати і читати в р а ж а ю ч і н о в и н и в різних медіа, особливо у соціальних мережах. Саме така особливість людей і називається «д у м с к р о л і н г о м», що з англ. doom – це “доля”, “загибель”, “приреченість”, “темінь“ і “scrolling” – “прокрутка”, акт споживання негативної інформації. За контекстом найбільше підходять слова “прокрутка” і ”приреченість”. Вважається, що термін виник у жовтні 2018 року на сайті соціальної мережі «Twitter» [8]. У такому контексті термін означає постійний перегляд/читання стрічки подій у різних електронних медіа у пошуках вражаючих і дійсних новин. У розпал війни проблема ця, як ніколи, є а к т у а л ь н о ю, тому й не випадково багато людей займається д у м с к р ол і н г о м. На це є низка також інших причин, чому люди не можуть відмовити собі в компульсивному споживанні поганих, а то й фальшивих новин: інтригуючі заголовки, емоційні назви, дизайн медіа; як ніби своєрідне «попередження» чогось; та й притаманна звичайна цікавість. Ясна річ, провокаційні заголовки притягують більше читачів/глядачів. З психологічної точки зору такий підхід можна пояснити компульсивною потребою людини компенсувати свій тривожний стан: боязкість, страх, інше на одержання позитиву! Народне прислів’я стверджує: «Про хороше чути далеко, а про погане – ще дальше»!? Хоча статистика зазначає ще й таке: «Хороше пам’ятається довше. З часом люди забувають 60% поганих подій і вражень і лише 42% − хороших» [6]. Для Д О В І Д К И: Значного поширення думскроллінг набув під час пандемії COVID-19, бо через відсутність надійних нових даних про пандемію, багато користувачів сприймали «фейкові новини» в стрічках медіа. Негативні новини досить широко поширювалися в інтернеті, тому популярність терміну різко зросла, особливо на таких платформах як «Twitter» та «Instagram». Деякі зарубжні дослідники саме в такому аспекті й розглядали «думскролінг» [10-11]. Знаменитий «Oxford English Dictionary» назвав «Думскролінг» словом 2020 року [13]. АНАЛІТИКА ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ і ПУБЛІКАЦІЙ, в яких розглядається дана проблема та підходи її розв’язання. Логічно, що з часом появлялися популярні публікації – замітки, статті в українських [4;7] і особливо у закордонних медіа [8-12; 14-15]. З-поміж вітчизняних публікацій варто виділити статтю «Що таке думскролінг і як читання поганих новин впливає на наше життя?» [4], у якій дано йому тлумачення і небезпеку впливу на психологічно-фізичний стан людини. Але ця публікація загалом теоретична і спирається на дослідження 1100 американців і відповідно міркування зарубіжних науковців [4], тобто – без українських реалій. Зарубіжні матеріали [10-11; 14-15] більш змістовно розглядають поняття «думскролінгу» з психологічної і ментальної точок зору [8] та, почасти, в умовах пандемії коронавірусу, словом, – теж далеко від українських реалій війни, особливо ракетних обстрілів цивільних об’єктів, убивства дітей і жінок, літніх людей, руйнувння житломасивів та перебоїв із електрикою.

АВТОР же ДОСЛІДЖУЄ ПРОБЛЕМУ ДУМСКРОЛІНГУ в УКРАЇНІ в УМОВАХ ВІЙНИ і часткових ВІДКЛЮЧЕНЬ ЕЛЕКТРИКИ, що ОБІЙШЛИ УВАГОЮ ВІТЧИЗНЯНІ НАУКОВЦІ та ЖУРНАЛІСТИ. Саме у такий період проявляється думскролінг, оскільки українці/українки опинилися в стані певних невизначеності та нерозуміння ситуації, не завжди були готові до прийняття ракетних обстрілів, нападів шахедів та до життя з постійним страхом перед скиданням бомб і руйнуванням особистих житлових квартир і будинків. Не знаючи, попервах, як правильно на все те реагувати, люди шукали відповіді в інтернеті. Бо пролистування новин означало своєрідний захист, що, ніби, – у курсі подій, можна прогнозувати ситуацію і впливати на неї, обираючи певні рішення. Особливо для декого після перегляду програм екстрасенсів і тарологів. Адже люди скролять медіастрічки не лише в пошуках поганих подій, але й із підсвідомою надією на щось по-доброму сприятливе. Саме в такому сенсі думскролінг своєрідно асимілюється – у г е м б л і н г як пристрасть: там – до азартних ігор, а тут – до споживання негативу. І тоді опиняється людина в пастці сподівання, хоча, може, й contra spem spero, на появу ось-ось чогось д о б- р о г о чи приємного і обнадійливого! Це дещо нагадує поведінку в казино, коли гравець крутить і крутить слоти в надії на неминучий виграш, але часто програє, полишаючися в грошовій розтраті? А думскролінгери чи гемблінгери опиняються з наслідками впливу на своє психічне здоров’я, через програш або виниклі борги. Якщо людина займається постійно гантельною фізкультурою, то у неї появляються різні групи м’язів. За своєрідною аналогією через споживання н е г а т и в у з медіа появляється букети іншої діагностики: напруженість, тривога, депресія, що відображається на психіці та мозковій функціональності. Це пояснюється також нестачею необхідної інформації, замовчуванням деяких подій, веденням ворогом інформаційно-психологічних операцій як складника гібридної війни, вкидами фейків та маніпулятивних наративів. Людина, сприйявши повідомлення, через певний час одержує його уточнення (що ліпше) або ж спростування (що гірше для психіки). Нерозуміння того: де фейк, а де – правда, що призводить до наступного пролистування стрічки новин у соцмережах або у чатах. І в людини з’являється відчуття, що саме такий пошук є рятівним. Хоча при його наполегливості завжди можна знайти правду. АВТОР ЦИХ РЯДКІВ ВИЗНАЧАЄ:

• Думскролінг саме в наявному гібридному інформаційному просторі;

• Деякі похідні емоційного стану від нього та їх уникнення;

• Одержання інформації із зазначенням надійних джерел;

• Ефективні способи подолання думскролінгу.

АВТОР ДАНОЇ СТАТТІ В П Е Р Ш Е ДОСЛІДЖУЄ «ДУМСКРОЛІНГ»:

По-перше, в  і н ф о р м а ц і й н і й сфері в умовах російсько-української війни та відключень електрики. Останнє дещо корелюється зі сприйняттям кризової ситуації, яка генерує виникнення негативу, хоча й частково.

По-друге, через зосередженість людей на потоках негативної інформації: фейків, маніпулятивних ворожих наративів, пропагандистських матеріалів і водночас – пошуку правдивих повідомлень.

По-третє, «думскролінг» розглядається як внутрішній психологічний/психічний дискомфорт, що виникає при конфлікті релевантних (таких, що відносяться до одного об’єкта), але несумісних за змістом повідомлень. Це спричиняє психологічний незатишок і зумовлює потребу пристосування, що є визначально-характерним в умовах війни та за відсутності світла в оселях. Останнє може знаходити вираження у проявах негативних емоцій або навіть соціальної агресії чи апатії людей/родини/групи, або «ірраціональній поведінці», а також у проявавх когнітивного дисонансу [1]. Але в Україні люди, народ загалом усвідомлюють, що – це ворог знищує енергетичну інфраструктуру (а не якісь природні стихії, хоча й те зрозуміле); що енергетики героїчно цілодобово її відновлюють; що є велика допомога західних країн; що йде в і й н а – боротьба не просто за виживання, а за Незалежність, Свободу і Суверенітет Україської держави, відновлення її територіальної цілісності!

ОТЖЕ, ДУМСКРОЛІНГ ВИНИКАЄ Ч Е Р Е З:

• Прагнення людей бути обізнаними у головних подіях, що їх постійно

цікавлять. Українців і українок постійно цікавлять повідомлення з передової російсько-україської війни, Зведення Генштабу ЗСУ, сигнали «ТРИВОГИ»!

• Залученість користувачів до прочитання, співучасті, особливо, в соцмережах, інтернет-виданнях, де аудиторія є інтерактивною. Бо кожен/кожна зможе не лише лайкнути, але зробити допис, коментар, розмістити зображення, відео, аудіо, графіку тощо.

• Потрапляння на м е д і а г а ч к и – яскраві заголовки: емоційні, інтригуючі, привабливі пропозиціями тощо;

• З м і с т повідомлень – «шок-контент» – стає запорукою залучення до них аудиторії, тому медіа активно використовують людську слабинку бути проінформованими про найважливіше, особливо про н е б е з п е к у, щоб розширити коло читачів, зокрема нині:«Увага! Тривога! Перейдіть до найближчого укриття». Або: «Гаряча новина»! Шокуючі пости та відео вірусно поширюються в інтернеті, а лякливі заголовки збирають великі аудиторії користувачів. Усі, без винятку, медіа, а значить – журналісти, зловживають емоційністю у назвах і лідах матеріалів. Рекордсменом бліц-роликів є «Тік Ток», правда, вони здебільшого розважального контенту. До того ж, деякі повідомлення транслюються друзями/знайомими/колегами або родичами ще й у месенджері, вайбері, на своїх сторінках соцмереж та на інших носіях.

Небезпечність думскролінгу полягає в тому, що він не лише створює тривожність чи стрес, невпевненість, боязкість, переживання, порушення сну, інші негаразди, але притуплює можливість їх контролювати і долати! З одного боку ніби «знаєш – значить зможеш щось зробити, попередити», але з іншого – через думскролінговий стан зростає рівень стресових гормонів, підвищується ймовірність паніки, знижується концентрація і зосередженість, тверезий розрахунок дій, прийняття правильних рішень. Іноді в медіа можна зустріти слово д у м с е р ф і н г (від англ. doom – ”злий рок”, “темінь“, а surfing – «борознити»), тобто – це синонім, що також означає метаспрямований пошук в інтернеті поганих новин.

В И С Н О В К И: ЯК ДОЛАТИ ДУМСКРОЛІНГ/ДУМСЕРФІНГ?:

А. С а м о п е р е в і р к а. Сприйнявши новину/подію, запитайте себе:

- Чи важливо це для мене?- Яке джерело подає таку інформацію? Пригадати «Список джерел довіри», який публікує Інститут масової інформації: «НВ», «Українська правда», «Liga.net», «Бабель», «Дзеркало тижня», «Лівий берег» [5], правдиві чати «Безпечний регіон», «Блискавка» у «VIBER», інше.

- За головне – я сприймаю заголовок чи лід (вріз), чи зразу – зміст?

- Які у мене виникають відчуття – емоції після сприйняття повідомлення? Зокрема, які емоції – позитивні та які – негативні? Звільнення Херсона від окупантів у людей викликало радість, гордість і водночас: біль та сльози втрат.

Після того, як зробено самоперевірку, настає стадія активізації своїх дій.

Б. Застосувати «фактчекінг», тобто перевірку новини (хоча б за джерелами).

В. Stop- dumskroling, тобто припинити гортати і читати повідомлення: закрити сумнівні або ж зробити їм «Delete».

Г. Техніки нейтралізації думскролінгу. Найліпше застосувати «Нейро-лінгвокомунікативне моделювання (НЛКМ)» [2-3], розроблене автором на основі найпрогресивнішої психотехнології «Нейро-лінгвістичного програмування» (США) [2]. НЛКМ дає змогу самостійно або ж із фахівцем, чи на семінарі-тренінгові, застосовуючи техніки метафоризації/образності та предикативні системи витіснити з людини наслідки негативно сприйнятої інформаці [2-3], ПРИКЛАД (одна з технік). Запитую учасника семінару: Чим вам уявляється боязкість? Учасник: Щось таке ч о р н е, як ніби к о л о темне. Тренер: Ясно. Беріть ножиці. Взяли.- Так узяв. - Тренер: А тепер розрізайте оте чорне коло на шматочки.-Розрізали. Давайте повторимо. Після кількох разів такої уявної вправи ч о р н е коло б о я з к о с т і, а, отже, й вона сама з н и к а є!

Д. Замінити думсролінг на д ж о й с к р о л і н г, тобто відписатися від 

т о к с и ч н их користувачів, зокрема й друзів у ФБ, які надсилають неверевірені

повідомлення чи розміщують їх на своїх сторінках у соцмережах, і сформувати

 «свою стрічку новин», брати участь у спільнотах больш позитивного контенту.

Є. Перемикання діяльності: на фільм, читання книги, спілкування, прогулянку,

творчість, спортмайданчик, шахи, приготування улюбленої страви і т.д. 

Ж. Сегментація смислів та їх локалізація. Тобто повідомлення з певним

смислом, приміром, про температуру поверхні планети Марс, може? зовсім не цікавити значну аудиторію, окрім спеціалізованих науковців. А локальна новина, яка стосується оранки поля на фермерському господарстві є місцевою і певну аудиторію, звісно, обходить. Хоча потрапляння у полі чи у лісі когось на ворожі міні є подією загальноважливою і спонукає бути всім обачними.

З. Встановити таймер на обмеження часу перебування в інтернет-мережі.

І. На ніч, перед сном вимикати Wi-Wi, а то й мобільний інтернет, що забезпечує розуміння неперебування в мережі як огорожу, як свій інформаційно- психологічний захист. За екстреної потреби може завжди бути мобільний інтернет...  

ОБЕРІГАЙМОСЯ, ТРИМАЙМОСЯ, ЄДНАЙМОСЯ!

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бугрим В.В. Долати когнітивний дисонанс // [Інтернет-ресурс – Українська Світова Інформаційна Система – УСІМ] / Режим доступу: https://ukrainainc.net/2022/05/28/4187/ (Дата звертання 31 січня 2023 р., з екрана).

2. Бугрим В.В. Лінгво-нейротехнологія комунікацій // Засоби масової комунікації як форма бізнесу: Тези і виступи на міжнародній науково-практичній конференції 26-27 червня 1992 року. К., 1992. С.73-75.

3. Бугрим В.В. Нейрокомунікація в журналістській діяльності й освіті // Вісник Київського університету ім. Тараса Шевченка: Серія: Журналістика. Вип. 2. К., 1995. С. 85-95.

4. Варна М. Гортаю і не можу зупинитися. Що таке думскролінг і як читання поганих новин впливає на наше життя / Марія Варна // [Інтернет-ресурс – «Детектор медіа»] / Режим доступу: https://ms.detector.media/trendi/post/28456/2021-11-06-gortayu-i-ne-mozhu-zupynytysya-shcho-take-dumskroling-i-yak-chytannya-poganykh-novyn-vplyvaie-na-nashe-zhyttya/ (Дата звертання 29 січня 2023 р., з екрана).

5. Дев'ять онлайн-медіа, що стали найякіснішими: моніторинг ІМІ. 26.09. 2022. 16:00 // [Інтернет-ресурс – imi.org.ua] / Режим доступу: https://imi.org.ua/monitorings/dev-yat-onlajn-media-shho-staly-najyakisnishymy-monitoryng-imi-i47998 (Дата звертання 29 січня 2023 р., з екрана).

6. Цікаві факти про пам’ять людини: ТОП-20 // [Інтернет-ресурс – журнал «EVENT Ukrainr» / Режим доступу: https://eventukraine.com/health/cikavi-fakti-pro-pam-yat-ljudini-top-20/ (Дата звертання 30 січня 2023 р., з екрана).

7. Шевченко В. А як перестати гортати новини увесь час? — що таке

думскролінг та як з ним боротися / Владислава Шевченко // [Інтернет-ресурс «Na chasi»] / Режим доступу: https://nachasi.com/society/2022/04/15/what-is-a-doomscrolling/ (Дата звертання 30 січня 2023 р., з екрана).

8. Doomscrolling Is Slowly Eroding Your Mental Health // [Wired (en-us)]. URL: Архів оригіналу за 7 січня 2021. (Дата звертання 30 січня 2023 р., з екрана).

9. Garcia-Navarro, Lulu. Your 'Doomscrolling' Breeds Anxiety. Here's How To Stop The Cycle. URL: NPR.org. (Дата звертання 31 січня 2023 р., з екрана).

10. Jennings, Rebecca. Doomscrolling, explained // [Vox]. URL: Архів оригіналу за 3 листопада 2020. (Дата звертання 31 січня 2023 р., з екрана).

11. Leskin, Paige. Staying up late reading scary news? There's a word for that: 'doomscrolling'// [Business Insider]. URL: Архів оригіналу за 14 квітня 2020.

(Дата звертання 31 січня 2023 р., з екрана).

12. Matei, Adrienne. Stop doomscrolling – the onslaught of bad news is only making you miserable // [The Globe and Mail]. URL: Архів оригіналу за 15 січня 2021. (Дата звертання 31 січня 2023 р., з екрана).

13. Oxford Languages Word of the Yea 2022 // [Інтернет-ресурс «Oxford English Dictionary»] / Режим доступу: https://www.oed.com/ (Дата звертання 30 січня 2023 р., з екрана).

14. Perrigo, Billy. The Doomscrolling Capital of the Internet // [Time]. URL: Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. (Дата звертання 31 січня 2023 р., з екрана). 

15. Spector, Nicole. ‘Doomscrolling’ is bad for your mental health. Do this instead // [TODAY.com]. URL: Архів оригіналу за 7 серпня 2020. (Дата звертання 31 січня 2023 р., з екрана).



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота