ОРГАНОЛОГІЯ ТРУБИ У СТИЛЬОВІЙ ПАРАДИГМІ ВІД БАРОКО ДО КЛАСИЦИЗМУ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ОРГАНОЛОГІЯ ТРУБИ У СТИЛЬОВІЙ ПАРАДИГМІ ВІД БАРОКО ДО КЛАСИЦИЗМУ

09.03.2023 13:41

[7. Искусствоведение]

Автор: Чжан Цзіньцюй, аспірант Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, м. Суми, Україна



Еволюція будь-якого інструменту завжди взаємопов’язана й обумовлена естетичними та стилістичними настановами певного історичного періоду. Цей процес виявляється насамперед у пошуку нових технічних та тембральних якостей, які реалізуються у конструкційних змінах інструментів, розкриваючи прихований потенціал їх виразних можливостей. Яскравим прикладом цього є розвиток трубного мистецтва, яке, маючи багатотисячолітню історію, сягає вершини розвитку тільки у XVIII столітті. 

Протягом XVIІ – першої половини XVIII століття трубне мистецтво виходить за межи прикладних функцій, які історично виконувала труба як сигнальний інструмент. Зазначений період   час усталення труби як сольного інструменту зі своєю специфікою і самостійним художнім значенням. Нове амплуа та музичні жанри, в яких задіяна труба, потребували нової звукової якості та технічних можливостей. Експерименти і пошуки в цьому напрямку привели до того, що істотних змін зазнає конструкція інструменту, до ужитку вводяться його найрізноманітніші модифікації. Численні різновиди трубних інструментів, які виникають у цей період, складно класифікувати навіть і нині (особливо це стосується Tromba da Caccia – «мисливської» труби). Найзначнішого поширення в цей період отримали «натуральна» труба (або Principale) та барокова труба, завдяки якій сформувався стиль clarinо.

Популярність та поширення концертних творів, складні партії для труби соло у оркестрах та ансамблях, що масово з’являються у другій половині XVII – першій половині XVIII століття, надали підстави вважати цей період «золотим століттям» солюючої труби. Формування стилю clarinо та відповідного концертного репертуару, а також розгорнутих і складних оркестрових та ансамблевих партій свідчить про те, що у XVIII столітті в Західній Європі були чудові трубачі з блискучою віртуозною технікою та високою виконавською культурою (Й. Альтенбург, Г. Райхе, В. Сноу, Дж. Шор та ін.). Однак процес зміни бароко та класицизму в музиці XVIII століття призвів до занепаду трубного мистецтва. Обмежені технічні можливості Principale та яскравий вітальний тембр барокової труби не задовольняли стилістичним вимогам класицизму, а отже, в технічному і тембральному плані інструмент знов потребував нових перетворень. 

Наприкінці XVIII століття одним із варіантів удосконалення труби та пристосування її до вимог музичного висловлювання нового стилю став винахід клапанної труби (Klappentrompet) віденського придворного трубача Антона Вайдінгера. На початку ХІХ століття саме на цього виконавця було написано десяток творів, серед яких популярні нині в репертуарі трубачів концерти Йозефа Гайдна та Йоганна Непомука Гуммеля. Поряд з Klappentrompet, можливість відтворювати всі звуки хроматичної гами надавала труба з вентильним механізмом, яку в 1790-х роках розробив ірландець Шарль Клюже і удосконалення якої тривало до 1840-х років. Однак у цілому це не вирішило кризу трубного мистецтва: у наступні півтора століття труба знов виконує роль оркестрового та ансамблевого інструменту. 

Досягнення трубного мистецтва барокового періоду дали свої плоди у другій половині ХХ століття, коли у музичну практику увійшов стиль так званого історично-інформованого (аутентичного) виконавства. Прагнення відтворити концертні якості, притаманні бароковій трубі, потенціал, що містить трубне мистецтво тієї доби, й нині відкриває багато перспектив для виконавців, композиторів та музикознавців. Не менщ значущі в репертуарі трубачів нечисленні твори класичного періоду, що ще чекають на розкриття інструментальної специфіки та їх місця в історичному континуумі доби. 

__________________


Науковий керівник: Зав'ялова Ольга Костянтинівна, доктор мистецтвознавства, професор, Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота