ОРГАНИ СУДОВОЇ ВЛАДИ ЯК СУБ’ЄКТИ ЗАКОНОДАВЧОЇ ІНІЦІАТИВИ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ОРГАНИ СУДОВОЇ ВЛАДИ ЯК СУБ’ЄКТИ ЗАКОНОДАВЧОЇ ІНІЦІАТИВИ

05.10.2023 15:13

[12. Государственное управление]

Автор: Зубрицький Олександр Володимирович, кандидат юридичних наук, докторант Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, Інститут гуманітарної підготовки та державного управління, кафедра публічного управління та адміністрування



Державна політика України у 2023 році спрямована на забезпечення дотримання балансу між забезпеченням національного суверенітету, працездатної економіки та соціальних програм для потерпілих у війні з російським агресором, прав і свобод громадян, а також здійсненням реформ для імплементації положень Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. 

Реалізація державної політики здійснюється різними органами, зокрема, шляхом ухвалення законів та підзаконних актів. При цьому, відповідно до статті 93 Конституції України, право законодавчої ініціативи належить «Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України» [1]. Перелік суб’єктів законодавчої ініціативи є вичерпним, але фактично таким правом наділені представники законодавчої і виконавчої влади. Натомість органи судової влади, які в силу своєї діяльності безпосередньо взаємодіють з громадянами та виявляють недоліки у законодавчому регулюванню, позбавлені можливості впливати інші гілки влади, які можуть неякісно здійснювати законотворчу роботу.

Судова система України складається з Конституційного Суду України та судів загальної юрисдикції, найвищим з яких є Верховний Суд. Роль Конституційного Суду як суб’єкта законодавчої ініціативи могла б бути досить вагомою, оскільки Суд може оперативно реагувати на системні порушення законодавства у випадку їх невідповідності нормам Конституції України. Конституційний Суд України, визнаючи певні законодавчі норми неконституційними, встановлює природу відносин та напрямок, у якому суспільні відносини повинні розвиватися. У зв’язку з цим законопроєкти Конституційного Суду України могли б бути дуже влучними і доцільними та вирішувати правову проблему не тільки на момент виявлення порушення, а й запобігати виникненню порушень вимог Основного закону та прав і свобод громадян у майбутньому. 

Верховний Суд, який діє у складі Великої Палати, Об’єднаних палат та спеціалізованих палат, є найвищим судовим органом серед судів загальної юрисдикції. Історично, правопопередник Верховний Суд УРСР був наділений правом законодавчої ініціативи Конституцією УРСР, а з 1995 року це право було надано також Вищому арбітражному суду, який наразі фактично є відповідником Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду [2, c. 5].

Україна зобов’язалася імплементувати положення Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, а тому суди розглядають багато спорів, які стосуються невідповідності застарілого українського законодавства положенням Угоди про Асоціацію. Верховний Суд уже розглядає такі спори і застосовує положення Угоди про Асоціацію як норми прямої дії [3]. 

Разом з цим, відсутній державний механізм, коли народні депутати, Президент України чи Кабінет Міністрів України аналізують судову практику та ініціюють внесення змін до законодавчих актів у частині приведення їх у відповідність до Угоди про Асоціацію, а тому подібні спори можуть виникати і в майбутньому.

Враховуючи вищевказане, наділення Верховного Суду чи його найвищого органу – Великої Палати Верховного Суду правом законодавчої ініціативи допоможе прискорити євроінтеграційні процеси адаптації українського законодавства до законодавства ЄС та, зокрема, Угоди про Асоціацію. Такі зміни збалансують розподіл влади між трьома гілками та допоможуть оперативно реагувати на виклики, які стоять перед державою у цей складний час.

Література:

1. Конституція України : від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР : станом на 1 січ. 2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text (дата звернення: 20.06.2023).

2. Конституція України від 20 квітня 1978 р. зі змінами, внесеними згідно з Законами № 404-12 від 24.10.90, № 1213а-12 від 19.06.91, № 1293-12 від 05.07.91, № 171/94-ВР від 21.09.94. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/888-09/ed19951210#Text 

3. Ханова Р., Барікова А. Застосування положень Угоди про асоціацію на рівні касаційної інстанції. Судово-юридична газета. 2020. URL: https://sud.ua/ru/news/blog/182464-zastosuvannya-polozhen-ugodi-pro-asotsiatsiyu-na-rivni-kasatsiynoyi-instantsiyi. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота