ПРАВОВИЙ СТАТУС ТЕЛЕГРАМ КАНАЛІВ ЯК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПРАВОВИЙ СТАТУС ТЕЛЕГРАМ КАНАЛІВ ЯК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

23.10.2023 13:13

[2. Юридические науки]

Автор: Шебаніц Діана Миколаївна, кандидат історичних наук, доцент кафедри права Маріупольського державного університету; Шебаніц Віталій Федорович, здобувач 2 курсу спеціальності «Право» Маріупольського державного університету


ORCID: 0000-0002-8897-9721 Шебаніц Д.М.

Безперечно роль будь-яких джерел інформації у суспільстві значно зростає в період загострення політичної ситуації та соціально-економічних криз, коли саме різноманітні засоби масової інформації здійснюють безпосередній та легітимний вплив на вибір та свідомість громадян.

При цьому, варто зауважити, що сучасні медіа (зокрема мова йде про інтернет ресурси, блогерів, телеграм канали тощо) в силу недосконалої юридичної конструкції, конституційної правосубʼєктності та деліктоздатності залишаються вразливими субʼєктами відповідних правовідносин. У такому випадку мова йде про певну недосконалість чинного національного законодавства у сфері регулювання сучасних джерел інформації. Саме тому доцільно вказати на те, що будь-яка правотворча та правозастосовна діяльність вимагає свого належного та комплексного теоретико-методологічного обґрунтування [1, с. 112].

Зазначена проблематика є досить новою для національної юридичної наукової спільноти, проте дослідженням питання правового статусу джерел інформації займалися такі вітчизняні науковці як Афанасьєва К.О., Баранов О.А., Каплій О.В., Новицький А.М., Шевченко Т.С. та інші.

Інтернет наразі є найбільшою всесвітньою інформаційною системою загального доступу. Провідним принципом та правилом його існування і наразі залишається теза щодо вільного вираження думок та свободи творчості. Разом із цим, в умовах сьогодення постає необхідність у правовому врегулюванні правовідносин у цій сфері, адже свобода творчості часто межує з відсутністю будь-якої з відповідальностей [2, с. 28]. 

Фундаментом, на якій необхідно спиратися при розгляді питання щодо визначення правового статусу телеграм каналів, має бути Конституція України, а саме стаття 34, яка вказує на те, що Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір [3]. Зазначена норма дає підстави стверджувати, що діяльність будь-якого медіа ресурсу, в тому числі телеграм каналів, які безпосередньо поширюють інформацію для великої аудиторії, піднесена до найвищого законодавчого рівня. Відтак, саме реалізація гарантованих конституцією прав на інформацію через функціонування засобів масової інформації надає правові підстави для визнання їх важливими субʼєктами конституційного права України, звідки і походить нагальна необхідність у сучасному та вичерпному законодавчому врегулюванні питань правового статусу телеграм каналів як найпопулярніших джерел інформації сьогодення.

 Національний законодавець у 2022 році ухвалив Закон «Про медіа». Згаданий нормативно-правовий акт є не тільки обʼєктивною необхідністю, викликаною сучасними проблеми урегулювання питань у сфері медіа, а ще й виконанням зобовʼязання перед Європейським Союзом. Ретроспективний огляд стадій прийняття Закону «Про медіа» дозволяє вказати на те, що його розробка та прийняття тривали понад десяти років, а зобовʼязання в ухваленні такого нормативно-правового акту було анонсовано в Угоді про Асоціацію України з Європейським Союзом. Саме тому, такий закон є обовʼязковим в умовах євроінтеграційних процесів в нашій країні [4].  

Незважаючи на великий поступ та врегулювання багатьох проблемних питань у сфері ЗМІ та медіа, зазначений закон, на жаль, не висвітлює нагальних питань врегулювання правового статусу онлайн-медіа, соціальних мереж, вебсторінок, месенджерів, зокрема і предмету дослідження - телеграм каналів.

Безперечно, сьогодні не є складнощами створення особистого блогу, зокрема у вигляді телеграм каналів для освітлення подій з власного життя людини та/або суспільства. При цьому рівень відповідальності за розповсюджувану інформацію залишається неврегульованим чинним національним законодавством. Цікавим видається досвід Сполучених штатів Америки. Так, зокрема, Верховний суд штату Нью-Йорк виніс рішення, відповідно до якого будь-які Інтернет-сайти, незалежно від їхнього змісту та професійного рівня слід вважати за засоби масової інформації, а будь-якого автора, який публікує свої матеріали у мережі інтернет слід вважати журналістом, незалежно від наявності у такого відповідного посвідчення або приналежності до редакції [5]. Таку аналогію, на нашу думку, можна застосовувати і до телеграм каналів як джерел інформації у сучасному інтернет просторі. 

Говорячи про питання правового статусу телеграм каналів, варто пригадати, що останні зазвичай мають автора (або колектив авторів), яких подеколи можна ототожнити з блогерами. Натомість, у національному законодавстві теж відсутнє врегулювання діяльності блогерів, що унеможливлює застосувати аналогію права та розтлумачити правовий статус телеграм каналів. 

Отож, підсумовуючи вищевикладене, варто констатувати, що наразі національним законодавством не закріплено правового статусу телеграм каналів як джерел інформації. Це вказує на те, що законодавець не встигає за розвитком суспільних відносин у Інтернет-середовищі. Зазначене питання потребує додаткових доктриніальних досліджень та практичних доопрацювань з дотриманням норм Конституції України та Закону «Про інформацію» у частині вільного одержання, використання, поширення та зберігання інформації, необхідної для реалізації прав, свобод та законних інтересів людини та громадянина. 

Література:

1. Людвик І. В. Конституційно-правовий статус ЗМІ: поняття, структура та юридичні ознаки. Інтернет ресурс. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT= ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=bmju_2011_1_18.

2. Мацкевич О. Правовий статус інтернет-ЗМІ. Теорія і практика інтелектуальної власності. №1. 2011. С. 28-36.

3. Конституція України: Закон України №254к/96-ВР від 28.06.1996 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text.

4. Про медіа: Закон України №2849-ІХ від 13.12.2022 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text.

5. Афанасʼєва К. Інтернет-видання: обсяг прав та ступінь відповідальності. Наукові записки Інституту журналістики. Т. 27. URL: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=book.index&book=253.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота