ДИДАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ MOODLE У ВИКЛАДАННІ ІНОЗЕМНИХ МОВ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ДИДАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ MOODLE У ВИКЛАДАННІ ІНОЗЕМНИХ МОВ

14.11.2023 14:02

[8. Филологические науки]

Автор: Гнатишена Ірина Михайлівна, кандидат філологічних наук, доцент, Чернівецький торговельно-економічний інститут Державного торговельно-економічного університету, Україна; Петренко Оксана Дмитрівна, кандидат філологічних наук, доцент, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича


ORCID: 0000-0001-8832-0751 Гнатишена І.М.

ORCID: 0000-0002-2707-3221 Петренко О.Д.

Відкрита навчальна система Moodle пропонує різні можливості у вивченні іноземних мов. Moodle пропонує наприклад Online-кабінети, де у розпорядженні слухачів наявні різноманітні навчальні матеріали. Використання Moodle дає можливість обміну інформацією та комунікації, як навчальної,так і фахової. Таким чином доступними є різні дидактичні сценарії – від тестових завдань різного типу до опрацювання конкретних вправ.  Під час використання навчальної платформи, наприклад, виникає два основних питання:

1. Якою мірою його використання додає цінності викладанню та вивченню іноземної мови?

2. Що слід враховувати при впровадженні контенту для вивчення іноземних мов?

Основною перевагою використання такої навчальної платформи є те, що

різні канали навчання в закритому онлайн-класі і типи навчання можуть працювати синхронно та асинхронно. Крім того, студентів, що вивчаюь пропонований курс, можна відносно легко поінформувати про пропущений навчальний матеріал, і досвід показує, що це може підвищити рівень підгоовки. Ще одним важливим аспектом є те, що серйозний зміст, який не охоплюється безпосередньо під час очного практичного заняття, можна повторити та/або поглибити на навчальній платформі. І, нарешті, автономія студентів заохочується через орієнтацію на дію, внутрішню диференціацію та цілісний підхід.

При впровадженні іншомовного навчального контенту на навчальній платформі необхідно враховувати не лише специфічні дидактичні міркування, але й відповідні ІТ-знання та медіа-навички, якими повинен володіти керівник курсу. Наразі інформаційна функція Moodle є чи не найважливішою у викладання мовних дисциплін у ЗВО. Однак більш комплексне використання потенціалу Moodle - це не лише створення подкастів, відео на YouTube чи чогось подібного на навчальній платформі. Навпаки, навчальний контент повинен бути методично та дидактично підготованим, щоб він був зручним для користувачів та логічно побудованим. Онлайн-контент зазвичай є автентичним, але часто не відповідає рівню компетенції і тому може швидко призвести до втрати заікавленості.

Спілкування через Moodle, наприклад, чат, електронна пошта або форуми, починається з ознайомлення із загальними правилами опрацювання дисципліни. У будь-якому випадку, на початку потрібен нагляд і керівництво з боку викладачв. Цей тип комунікації вимагає впевненості при зверненні, управлінні комунікацією та наданні зворотного зв'язку. Під час роботи на платформі Moodle рідко можна побачити, щоб учасники спілкувалися між собою самостійно,без модератора (викладача).

Під час спільної роботи над онлайн-проектом, наприклад, "Організація поїздки до країни, мова якої вивчається" з конкретними завданнями, зазвичай відбувається незалежний обмін думками між студентами, але проект має бути відповідно підготовлений керівником курсу  -   подібно до класичної групової роботи.

Спільна робота, наприклад, з блогами, глосаріями та Вікіпедією, звичайно, не часто є частиною вивчення мовних дисциплін у ЗВО, оскільки

успішна реалізація вимагає, серед іншого, просунутого мовного рівня, тоді як так зване оцінювання шляхом подання завдань та їхнього аналізу під час класичного викладання має великий сенс. Викладачі мовних дисциплін стикаються з кількома проблемами під час використання інтернет-контенту:

- Необхідні знання різних веб-функцій та їх використання.

- Перегляд, оцінка і, зрештою, відбір онлайн-матеріалів, безумовно, вимагає вищого рівня компетентності порівняно з традиційними друкованими навчально-методичними матеріалами, особливо з огляду на те, що завжди існує ризик "загубитися в гіперпросторі", а це може призвести до втрати інформації. Пошук в Google вимагає певних навичок пошуку та читання, щоб знайти свій шлях через інформаційні джунглі.

- Дидактизація автентичних онлайн-матеріалів вимагає спеціального дидактичного досвіду.

- Якщо матеріал не відповідає рівню вивчення Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, необхідно надати відповідну дидактичну допомогу.

- Необхідно критично переглянути правильне "порціонування" обсягу навчального контенту, який зрештою розміщується на Moodle,оскільки це може швидко призвести до перенасичення інформацією студентів. Слід також зазначити, що якщо використовується підручник на основі курсу, то видавці вже надають багато додаткових (онлайн) матеріалів.

У цьому випадку для досягнення навчальних цілей вивчення дисципліни краще обмежитись меншої кількістю навчальних матеріалів, аніж перенасичувати її.

Підсумовуючи можна сказати, що для цілеспрямованого та сталого використання такої навчальної платформи, як Moodle, у мовному секторі необхідно здійснити чотири основні кроки:

Крок 1: Мовна компетенція у відповідній цільовій мові, в ідеалі на рівні C1+.

Крок 2: Певні ІТ-навички, бажано рівня B1 (в ІТ-секторі немає подібної класифікації), і водночас медіа-навички, які необхідні для розробки навчального інтернет-контенту; необхідною умовою є пошук,осмислення та застосування цих навичок.

Крок 3: Спеціалізовані знання та знання граматики, країнознавства ,можливо, спеціалізовані мовні навички, знання Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти,можливо, підручник та пов'язані з ним (онлайн) додаткові матеріали.

Крок 4: Дидактика іноземних мов необхідна для того, щоб зробити навчальний інтернет-контент методично та дидактично реорганізованим відповідно до потреб студента. 

Однак зараз також існує безліч матеріалів, спеціально розроблених для тих, хто вивчає іноземні мови. Необхідно лише розробити нові навчальні сценарії. Це передбачає, що матеріал підібрано спеціально для цільової групи, адаптований  до певного рівня володіння мовою. Слід враховувати рівень мовної компетентності та використання навчальних матеріалів у конкретному контексті. Базові навички, такі як говоріння, аудіювання, читання та письмо залишаються важливою частиною викладання іноземних мов, а міжкультурно-комунікативний підхід є ключовим компонентом процесу медіації.

Досі при викладанні іноземних мов у ЗВО продовжують використовувати короткі відео на YouTube, що без відповідного контексту, підготовки достатньої кількості вправ є безглуздим. Або онлайн-інтерв'ю, яке доступне у вигляді відео- та аудіофайлу, не досягне бажаного ефекту, якщо, наприклад, попередньо не провести тематичний або лінгвістичний аналіз.

Можна помітити, що багатьом викладачам іноземних мов, особливо молодим, спочатку бракує загального уявлення про дидактичні можливості. З іншого боку, класично і традиційно підготовлені викладачі іноземних мов відчувають дефіцит і більшу стриманість, коли справадоходить до роботи з "новими медіа". Сам термін "нові медіа" є дуже суб'єктивним. Технології завжди будуть на багато кроків попереду педагогіки. І, нарешті, виникає питання, чи не є медіа-навички, про які так багато говорять, частиною базової освіти вже сьогодні, так само, як читання і письмо.

Отож доходимо висновку, що епоха нової культури навчання, орієнтованої на спільну побудову знань і розвиток навичок, настала. Тому викладачам мовних дисциплін слід готуватися до нових викликів.

Література

1. Kannan, J., & Munday, P. (2018). New Trends in Second Language Learning and Teaching through the lens of ICT, Networked Learning, and Artificial Intelligence. Círculo de Lingüística Aplicada a La Comunicación,  76(0),  13–30.

https://doi.org/10.5209/CLAC.62495

2. Lisovets, V. (2017). Essentials of Artifcial Intelligence for Language Learning. Intellias - Intelligent Software Engineering.  https://www.intellias.com/how-ai-helps-crack-a-new-language/

3. Lotze, N. (2018). Präsenzunterricht? Künstliche Intelligenz fürs Sprachenlernen? Magazin Sprache. https://www.goethe.de/de/spr/mag/dsk/21290629.html



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота