ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ЯК ЧИННИК ПЕРЕЖИВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ В УМОВАХ ВІЙНИ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ЯК ЧИННИК ПЕРЕЖИВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ В УМОВАХ ВІЙНИ

24.11.2023 12:42

[15. Психологические науки]

Автор: Свідерська Галина Мирославівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології розвитку та консультування Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка; П’єх Петро Михайлович, здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка


ORCID: 0000-0001-5654-3512 Свідерська Г.М.

Починаючи з 24 лютого 2022 року, ми всі опинилися у новій реальності – реальності повномасштабної війни росії проти нашої країни. Ця реальність надзвичайно травмувальна, оскільки кожного дня життя українців наповнене такими гіперстресовими подіями, як бомбардування, обстріли, повітряні тривоги, вбивства, насилля, втрата житла, майна та роботи, вимушеною міграцією, зубожінням тощо. Не зважаючи на весь тягар проблем, ми намагаємось долати повсякденні стреси, продуктивно працювати, долучаючись до допомоги армії, та робити внесок у життя своєї спільноти в тилу. Всі наші зусилля – результат життєстійкості, яка допомагає підтримувати психічне здоров’я кожного з нас.

Вивчення життєстійкості особистості є важливим напрямком психологічних досліджень сучасних вчених К. Карвера, Д. Кутейля, С. Мадді, М. Мооса, С. Кобейси, К. Петерсона, М. Селігмана Н. Хаана, С. Хобфола та інших. На думку С. Мадді та С. Кобейси, життєстійкість розглядається як можливість особистості витримувати стресову ситуацію, зберігаючи внутрішню збалансованість, не знижуючи успішності діяльності, та як особливу структуру установок і навичок, що дають змогу перетворити зміни на можливості [2].

Українська дослідниця О.Чиханцова вважає життєстійкість цілісною системою взаємостосунків зі світом, тим необхідним ресурсом, який може сприяти підвищенню фізичного і психічного здоров’я людини та пов’язаний із самореалізацією, самоствердженням і трансценденцією особистості [1]. Як демонструє впродовж тривалого часу наше існування в умовах військового стану, стійкість тісно пов’язана із здатністю не тільки зберігати самовладання, але й переживати благополуччя та задоволення від самого життя, не зважаючи на усі негаразди і труднощі сьогодення. 

З цією метою нами було проведено емпіричне дослідження життєстійкості студентів (вибірка – 60 здобувачів вищої освіти ТНПУ ім.В.Гнатюка) та їх суб’єктивного благополуччя під час війни на основі методики самооцінки життєстійкості (Т.Ларіної) та методики «Шкала психологічного благополуччя» (К.Ріфф). 

Варто відзначити, що за методикою Т.Ларіної тільки 16,7% студентів оцінюють власну життєстійкість як низьку. Натомість 46,6% вважають її рівень середнім, а 36,7% - високим. Щодо психологічного благополуччя, то за шкалою «Позитивні стосунки з оточенням» високим рівнем характеризуються 38,3% студентів. Ці хлопці і дівчата мають близькі і довірливі взаємини з оточуючими, вони турбуються про своїх рідних і близьких, емпатійно проявляють власну любов і турботу про інших людей. 

Наступна шкала - «Автономія» демонструє наявність високих значень тільки у 23,3% студентів, що свідчить про їхню незалежність. Ці молоді люди здатні протистояти соціальному тиску, мають можливість регулювати власну поведінку і оцінювати самих себе, виходячи із своїх особистих стандартів. За результатами шкали - «Управління середовищем» низькі значення здатності управляти середовищем має абсолютна більшість опитаних - 60%. Вони відмічають своє відчуття безсилля в управлінні навколишнім світом, мають відчуття неможливості зарадити або поліпшити умови свого життя, хоча це вдається непросто в умовах війни. 

Щодо шкали «Особистісне зростання», то високі та середні бали мають 28,3% та 50% студентів. Тобто вони можуть мати відчуття безперервного саморозвитку, самовдосконалення, реалізовувати свій внутрішній потенціал. Для таких людей війна не є перешкодою. Навпаки, розуміючи ціну кожній хвилині, вони власним прикладом надихають оточуючих до особистісного зростання і самовдосконалення. 

Згідно отриманих даних за шкалою «Цілі у житті» високі та середні значення у 31,7% та 50% молодих людей. Ці студенти мають певні цілі і характеризуються відчуттям усвідомлення життя. Вони чітко знають, що сьогодення і минуле осмислені, а існування навіть в такий непростий період – війни – має свідому мету. За шкалою «Самоприйняття» високі значення у 38,75%, середні у 51,25% студентів. Такі особистості підтримують позитивне ставлення до себе, приймають себе з усіма позитивними та негативними сторонами. 

Отримані нами емпіричні дані показують, що війна до певної міри відкоригувала причини для незадоволення самим собою. Такі складові самоставлення, як зовнішність, здібності, успішність, соціальний статус втратили свою значущість. Натомість більш актуальними стали цінності життя, здоров’я, сім’ї, допомоги та підтримки один одного у складні часи. Зараз хлопці та дівчата, переживаючи стресові події війни, почали частіше відчувати позитивні емоції від звичайних буденних речей, помічати більше причин для радості та інтересу в житті. Вірогідно, війна впливає на цінності молоді, трансформує їх смислову сферу, а життєстійкість дозволяє відчувати повноту власного функціонування саме в такі стресові, критичні періоди існування, мріяти про перемогу над агресором і наближати її всіма можливими способами.

Література:

1. Чиханцова О.А. Особливості прояву компонентів життєстійкості особистості. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2018. Том VI. С.267-273.

2. Kobasa, S. C., Maddi, S. R. Effectiveness of hardiness, exercise and social support as resources against illness. Journal of Psychosomatic Research. 1985. №29(5). Р. 525-533.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота