ЦИФРОВІЗАЦІЯ: ОБ’ЄКТ ТА ІНСТРУМЕНТ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ШКОЛАХ БАВАРІЇ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ЦИФРОВІЗАЦІЯ: ОБ’ЄКТ ТА ІНСТРУМЕНТ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ШКОЛАХ БАВАРІЇ

18.01.2024 16:41

[4. Педагогические науки]

Автор: Хохлов Артем Сергійович, викладач кафедри іноземної філології та перекладу, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля



«Цифровість» життя означає більше, ніж просто домінування технологічних пристроїв у повсякденні, тому це не обмежується цифровими носіями, але й з’являється скрізь як реляційна модель і змінює простір можливостей. Цифровізація має не лише розумітися як технологічне явище, а як процес соціальної та культурної трансформації. Цифрова трансформація нашого суспільства вимагає нових культурних технологій, адже тут культурна освіта набуває особливої актуальності як комплексна система медійно-технологічних й культурно-естетичних можливостей для мистецької освіти.

Українська дослідниця Карплюк С. зазначає, що у сучасному світі цифрові технології є не лише інструментом, а оточуючим існуванням, яке розкриває нові перспективи: можливість навчання у будь-який зручний момент, безперервна освіта, здатність розробляти індивідуальні освітні маршрути, перетворення споживачів електронних ресурсів у творців. Отже, цифрова трансформація освіти передбачає використання студентами мобільних та інтернет-технологій, що розширює їхні пізнавальні можливості та робить їхнє знання безмежними. Ефективне використання цифрових технологій, залучення до самостійного пошуку та відбору інформації, участь у проектній діяльності формують компетентності XXI століття [1, с. 192]. 

Потребують наголошення та уваги думки  Шишак А., яка пише, що вже на рівні початкової школи формування ціннісних орієнтирів молодшого школяра тісно пов'язане з розвитком його інформаційно-цифрової компетентності, яка включає ці аспекти. Впровадження цифрових технологій у початкову освіту значно впливає на формування особистості учня початкової школи в контексті визначення його цінностей. Робота з цифровою інформацією та діджитал-засобами сприяє усвідомленню у школярів віком від 6 до 10 років понять безпеки, відповідності, доброти, універсалізму, самосвідомості, досягнень, гедонізму, самостійності, критичного ставлення до здобуття знань, управління часом, особистого простору і так далі, як ключових орієнтирів у житті. Робота над формуванням цих аспектів передбачає відкрите обговорення, аналіз схожих ситуацій під час навчального процесу або в повсякденному житті, практикування створення умов, які є значущими для розвитку особистих цінностей [2, с. 439].

Цифрова ера прийшла з «обіцянкою», що нетворкінг і нові комп’ютерні інструменти сприятимуть культурному розвитку суспільства. Зараз вона все більше стає економікою, знаряддям зі знаннями для передачі інформації, розвитку виробництв, а не як цінність сама по собі та цінність у сприянні вихованню естетичної свідомості суспільства. Наше середовище життя, а також життєві світи дітей і молоді радикально змінилися в ході цифровізації в останні десятиліття. Потенціал цифрової трансформації для культури й освіти досі в основному не досліджений та перебуває у розвитку, проблему чого освітлено з 2017 року в працях Міністерства освіти Німеччини про цифровізацію в культурній освіті в сферах музики, літератури, танцю, перформансу, образотворчого мистецтва зокрема [5].

Так, Бенджамін Йоріссен та Ліза Унтерберг у своїй статті пишуть, що цифровізація нашого суспільства – це процес культурно-історичної трансформації, це стає особливо актуальним для культурного виховання. Програмні забезпечення, соціальні мережі, бази даних можуть бути використані у розумінні того, що естетизована та медіатизована культура єдині є важливою сферою застосування цифрових технологій. Естетичні процеси передбачають високий рівень відданості, мотивують через чуттєву участь, вони вимагають естетичного судження, ініціюють процеси навчання. Нові медіа-можливості   доповнюють, розширюють та змінюють мистецтво, тому, у такому випадку, можна говорити про педагогічну плідність культурної та мистецької освіти [4, с. 11-21]. Наприклад, Клаудія Штайнберг (та інші) описує проект Digitanz, який спрямований на емпіричний аналіз потенціалів, що виникають завдяки використанню цифрових технологій у культурних освітніх програмах. Основний акцент робиться на області танцю в школах з урахуванням процесу та значущості художньо-естетичних навчально-виховних співпраць молоді. Метою проекту є аналізувати творчі процеси, які створюються або впливають на розвиток танцювальних сдібностей. Для цього створюється пул із технологій, які вже випробувані в сучасному танці і вони адаптовуються в контексті формальних культурних освітніх програм в звичайній школі. У цифровій трансформації, пов'язаній з культурою і естетикою, криється потенціал дослідження та розуміння цифровізації в контексті естетичних процесів на більш повному рівні, ніж це можливо за допомогою простих когнітивних інструментів. Врахування цифровості в культурних освітніх процесах має сенс тому, що цифрові технології вже формують нашу культуру.

Для того, щоб мати можливість систематично здобувати ці навички в школах і на уроках, цифровізація в баварських школах є як об’єктом освіти, так і інструментом у самому навчальному процесі. Міністерство освіти та культури Баварії (Німеччина) прагне використовувати можливості цифрових медіа для освітнього сектору, враховуючи при цьому пов’язані з цим проблеми та компетентності, які для розуміння своєї значущості, можуть бути узагальнені:

- безпечне використання ІТ-систем є навичкою, яка сьогодні є фундаментальною для більшості професійних галузей. Підлітки знайомляться з комп’ютерним мисленням, навчаючись описувати задачу, розробляти моделі та застосовувати їх для вирішення проблем;

- цифрові інструменти полегшують включення актуальної інформації в уроки, підготовку контенту в класі за допомогою мультимедіа, більш зрозумілу презентацію та постановку реалістичних завдань;

- цифрові інструменти зміцнюють співпрацю в класі та поза ним. Це означає, що можна працювати разом над завданням гнучко з точки зору часу та простору, надавати один одному зворотній зв’язок та спілкуватися;

- учні можуть використовувати цифрові інструменти для взаємодії з контентом у індивідуальний спосіб, наприклад, вибираючи з пулу цифрових завдань і практикуючись на відповідному рівні. Ввласний прогрес у навчанні можна задокументувати, процеси навчання можна індивідуалізувати, а стратегії навчання можна відобразити;

- необхідно, щоб учні знали про можливі способи використання цифрових технологій, навчалися цифровій грамотності;

- учні повинні навчитися систематично досліджувати інформацію та критично її оцінювати; мати почуття відповідальності під час використання та обміну інформацією;

- соціальні мережі відіграють велику роль у спілкуванні дітей та молоді. Поводитися та представляти себе належним чином тут, водночас дбайливо поводитись із власними даними та конфіденційністю, є важливими кроками для навчання молодих людей;

- інтернет відкриває численні шляхи для формування думок та обміну ідеями. Водночас «фейкові новини» та «фільтри» змінюють соціальний дискурс і становлять загрозу демократичному співіснуванню. У класах обговорюють, як розпізнавати такі явища та реагувати на них.

- цифровізація змушує мати справу з широким спектром політичних, соціальних та етичних сфер. Можливості цифрового життя викликають питання про те, як технічні можливості можна використовувати на благо людини та суспільства.

Таким чином, проаналізувавши та розуміючи роль та значення цифровізації, медійних засобів навчання, можна встановити, що сучасне цифровізація навчального процесу у школах є не тільки інструментом навчання, але й об’єктом сучасного навчання, яке має бути спрямованим на всебічний розвиток особистості учнів. Навчання, навіть в умовах цифровості, відбувається як активна взаємодія між людьми та їх середовищем. З огляду на цифровий прогрес цифрову компетентність зараз часто ставлять як четверту культурну технологію, яка має використовуватися у навчанні всіх предметів. Беззаперечно, що впевнене та критичне використання цифрових медіа є необхідною передумовою для соціальної та професійної участі в цифровому світі сучасності.

Література:

1. Карплюк С. О. Особливості цифровізації освітнього процесу у вищій школі. Інформаційно-цифровий освітній простір України: трансформаційні процеси і перспективи розвитку. Матеріали методологічного семінару НАПН України. 4 квітня 2019 р. / За ред. В.Г. Кременя, О.І. Ляшенка; укл. А.В. Яцишин, О.М. Соколюк. – К, 2019. – 361 с. – С. 188–197.

2. Шишак А. Діджиталізація початкової освіти: ціннісний аспект. 2022. С. 436-440.

3. Digitale Bildung an bayerischen Schulen // Електронний ресурс. – Режим доступу: https://www.km.bayern.de/schule-digital/lernen-in-der-digitalen-welt/digitale-bildung-an-bayerischen-schulen.html

4. Jörissen, B., Unterberg, L., & Jörissen, U. DiKuBi-Meta [TP1]: Digitalität und Kulturelle Bildung. Forschung zur Digitalisierung in der Kulturellen Bildung, 11. München. 2019. 236 S.

5. Medosch, Armin; Vater, Stefan; Zwerger, Ina Editorial. [«Ästhetische Erziehung» im Digitalzeitalter] Magazin erwachsenenbildung.at. 2014. №22, 10 S.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота