ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНИХ ТРАВМ ВІЙНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ У НАСЕЛЕННЯ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНИХ ТРАВМ ВІЙНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ У НАСЕЛЕННЯ

18.01.2024 17:24

[15. Психологические науки]

Автор: Туриніна Олена Леонтіївна, кандидат психологічних наук, професор кафедри психології Міжрегіональної Академії управління персоналом, м. Київ



Війна є однією з найбільш травматичних подій для людей, які живуть в зоні конфлікту. Україна переживає війну з Росією з 2014 року, яка мала серйозний вплив на психічне здоров'я людей. Навіть ті, хто не живуть в зоні бойових дій, відчувають вплив війни через зміну соціально-економічної ситуації, зростання напруженості та загрози національної безпеки.

Дана проблема у різних аспектах розглядалась у психологічні науці такими вченими як З. Фройд, Ж.М. Шарко, Ж. Брейєр, І.М. Кучманич, О.М. Кокун, Р.А. Мороз, О. Феніхель, П. Левін, Ч. Фіглі, Г.П. Лазос, Л. Комас-Діас, А.М. Паділла, С. Ватсон, Т.М. Титаренко, М.С. Дворник, В.О. Климчук та ін.

На думку L.Beres, психологічна травма є  порушенням нормального функціонування психіки внаслідок на неї несприятливих чинників середовища проживання чи стресу, тобто, під психологічною травмою слід розуміти проблему психіки, що існує в реальності [1].

Як зазначають І. В. Музиченко[3], Н.Ю. Максимова [6] основу психотравми становлять або одиничний, надстресогенний досвід, або тривала існуюча, тривала стресова ситуація. 

І. А. Мартинюк виділяє чотири основні характеристики психотравми: зовнішнє по відношенню до людини джерело; подія, що сталася, викликає у людини жах і безпорадність; ситуація абсолютно руйнує звичайну систему життєдіяльності людини; ситуація створює в людини відчуття безпорадності, безсилля що-небудь зробити, і людина або в змозі, або не в змозі впоратися зі стресом[5].  

Отже, дослідники різних країн L.Beres [1], С.Лукомська [4], Н.Ю.Максимова[6]  сходяться на думці, що основними наслідками для психічного здоров’я дорослого мирного населення під час війни є порушення сну, афективні порушення, також такі короткочасні та пролонговані депресивні та тривожно-депресивні реакції, психосоматичні розлади, порушення соціальної адаптації, що посилюються проблемами, пов’язаними з труднощами ресоціалізації у новому суспільстві.

Аналіз літератури з даної проблеми дозволив виділити фактори, які можуть впливати на виникнення психологічних травм клієнтів під час війни. По-перше, насильство є одним з основних факторів, що впливають на виникнення психологічних травм військових та цивільних осіб. Воєнні конфлікти можуть бути пов’язані з насильством, яке може включати стрілянини, вибухи та інші форми насильства. Це може викликати відчуття страху, тривоги та депресії у людей, що пережили такі ситуації. По-друге, втрата близької людини є іншим фактором, що може викликати психологічну травму під час війни. Люди можуть втрачати своїх родичів, друзів та колег під час конфліктів, і це може викликати важкі емоції, такі як горе, відчай та неприйняття. По-третє, відсутність безпеки та стабільності є іншим фактором, що може викликати психологічну травму військовим та цивільним особам. Умови під час війни можуть бути небезпечними та нестабільними, що може викликати відчуття страху та тривоги.

У дослідженні взяли участь 100 респондентів,  котрих було поділено на  дві групи за віком: 1 - молодь (18-35 років), 2 - люди старшого та похилого віку (55-65 років). 

За результатами дослідження встановлено, що  за показником «вторгнення» в Групі 1 спостерігається тенденція до помірного ступеня впливу травми. З’ясовано, що низький рівень впливу травми не має жодний з респондентів. Середній ступінь притаманний   40% респондентам, високий ступінь мають 60% осіб. За показником «уникнення» в Групі 1 низький рівень впливу травми не має жодний з респондентів. Помірний рівень  властивий 40% особам, високий ступінь притаманний 60%  респондентам. 

За шкалою «фізіологічна збудливість» в Групі 1 не виявлено респондентів. Середній ступінь посідають 50% опитаних , високий ступінь притаманний 50% осіб. За показником «вторгнення» в Групі 2 (люди похилого віку) спостерігається високий ступінь впливу травматичної події за всіма показниками. 

Порівняльний аналіз результатів в обох групах показує, що респонденти групи 2 мають вищий ступінь впливу травматичної події за всіма показниками. 

За загальною тривожністю – особливий емоційний стан суб’єкта, що виражається у підвищеній емоційній напруженості, супроводжується страхами, занепокоєнням, побоюваннями, що перешкоджає нормальній діяльності чи спілкуванню з людьми. Жоден з респондентів не перебуває у межах норми та не має низького рівня загальної тривожності.

За результатами проведеного опитування серед респондентів обох груп щодо визначення особливостей переживань почуття тривоги та поведінки особистості під час війни, необхідно зазначити, що Група 1 має помірне відчуття тривоги, загалом респонденти обізнані в правилах поведінки під час війни. Поведінка щодо подолання тривожності розуміється респондентами як індивідуальний спосіб взаємодії із ситуацією відповідно до її власної логіки, значущості в житті людини та її психологічними можливостями. Вона спрямована або на вирішення проблеми, що створює тривожну ситуацію, або на регулювання емоцій, перш за все, негативних, що викликаються певною подією. 

Отримані результати свідчать про те, що молодь легше приймає і розуміє оточуючих людей. Можна припустити, що їм простіше адаптуватися в новому колективі, знайти близьких за духом людей, знайти своє коло спілкування. Люди похилого віку переважно відчувають дискомфорт, тобто схильні до тривоги, занепокоєння, страху, надміру стурбовані, що порушує звичайну нормальну діяльність, а також більш відомі, їх простіше переманити на чийсь бік, нав’язати свою думку, вони рідше займають лідерські позиції в групі. Для них характерні труднощі адаптації у соціальному середовищі, засвоєння соціального досвіду, і вимог, прийнятих у цьому суспільстві, але це, своєю чергою, може негативно позначитися на подальшій життєдіяльності респондентів. Певний рівень дезадаптації у Групи 2 означає не тільки труднощі у пристосуванні до соціуму, але й порушення самореалізації, особистісних перспектив, зниження творчого потенціалу суб’єкта, в осмисленні свого сьогодення та його зв’язку з минулим та майбутнім.

Програма подолання психологічних травм клієнтів під час війни має вагоме значення для відновлення психічного здоров’я людей, які стали жертвами війни. Однією з головних переваг програми  подолання психологічних травм є те, що вона дозволяє клієнтам отримати професійну допомогу та підтримку у відновленні психічного здоров’я. Така програма може допомогти відновити довіру до себе та інших людей, покращити самопочуття та знизити рівень тривоги, депресії та посттравматичного стресового розладу. 

Ефективність програми подолання психологічних травм клієнтів під час війни залежить від кількох факторів, включаючи наявність професійної підтримки та допомоги, доступність програми та дотримання принципів роботи. Для досягнення максимальної ефективності програми необхідно використовувати комплексний підхід до лікування психічних травм.

Основними принципами роботи програми подолання психологічних травм клієнтів під час війни є індивідуальний підхід до кожного клієнта, наявність професійної підтримки та допомоги, використання різних методів та технік для відновлення психічного здоров’я, а також створення комфортних умов для клієнтів. 

Програма подолання психологічних травм клієнтів під час війни також може включати наступні етапи:

1. Оцінка стану клієнта: проведення психологічного тестування, інтерв'ю та інших методів діагностики для визначення рівня травматизації.

2. Психологічна підтримка: забезпечення безпечного, підтримуючого середовища для клієнта, підтримка від близьких, друзів, соціальних служб.

3. Психотерапія: застосування терапевтичних методів, таких як когнітивно-поведінкова терапія, емоційно-фокусована терапія, терапія глибинного сприйняття тощо, залежно від визначеного рівня травматизації та індивідуальних потреб клієнта.

4. Підтримка у створенні соціальної мережі: допомога у знаходженні груп підтримки, клубів за інтересами, участь у спільноті з іншими людьми, які також переживають подібні труднощі.

5. Підтримка у здоровому способі життя: надання рекомендацій щодо здорового способу життя, таких як фізична активність, правильне харчування, регулярний сон.

6. Проведення профілактичних заходів: забезпечення підтримки на ранніх етапах психологічної травматизації та проведення профілактичних заходів, які спрямовані на зменшення ризику виникнення травматичних подій в майбутньому.

Опанування продуктивних копінг-стратегій та усвідомлене їх використання сприятиме підвищенню особистої психологічної культури, збагаченню знань учасників про себе та арсеналу особистих інструментів подолання стресу. Учасники зможуть більш ефективно долати важкі життєві ситуації, приймати зважені рішення, грамотно вести себе в обставинах тривоги і паніки, редагувати і легше пережити потенційно стресові події, знизити ризик негативних наслідків, виникнення конфліктних ситуацій і погіршення взаємовідносин з близькими. як наслідок пережитого стану тощо.

Література:

1. Beres L. The Narrative Practitioner.  London: Palgrave Macmillan, 2014.  240 p. 

2. Лазоренко Б. П. Технологія реінтеграції та реадаптації особистості, фрагментованої внаслідок психотравматизації. Наук. студ. із соц. та політ. психол. : зб. статей; [редакційна рада: М. М. Слюсаревський (голова), В. Г. Кремень, С. Д. Максименко та ін.].- К. : Міленіум, 2017.  Вип. 39 (42).  С. 168-177. 

3. Музиченко І. В. Психологічна травма: аналіз проблеми та шляхи подолання. Роль психологічної служби системи вищої освіти України у час суспільних трансформацій : матер. Всеукр. наук.-практ. нонф. (Львів, 19- 20 травня 2017 р.)  Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2017.  С.119-123. 

4. Лукомська С. Особливості психологічних травм російсько-української війни у контексті євроінтеграційних процесів. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2022. Спецвипуск. С. 78-85

5. Мартинюк І. А. Психологічна травма та посттравма: сутність і способи подолання. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України.  2015.  Вип. 230.  С. 276-282. 

6. Максимова Н.Ю. Психологічна травма як чинник адиктивної поведінки. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені ГС Костюка НАПН України.  2017.  Т. XI. Психологія особистості. Психологічна допомога особистості.  К.: ТОВ» Талком».  Випуск 15.  С. 292-298.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота