ЗНАРЯДДЯ ТА ЗАСОБИ ВЧИНЕННЯ ВБИВСТВ З ОСОБЛИВОЮ ЖОРСТОКІСТЮ - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ЗНАРЯДДЯ ТА ЗАСОБИ ВЧИНЕННЯ ВБИВСТВ З ОСОБЛИВОЮ ЖОРСТОКІСТЮ

26.02.2024 18:00

[2. Юридические науки]

Автор: Ісагова Наталія Магомед кизи, аспірантка кафедри кримінального процесу та криміналістики ННІ Права Київського національного університету імені Тараса Шевченка



Умисні вбивства, вчинені із особливою жорстокістю, є завжди резонансними злочинами, що привертають неабияку увагу громадськості, часто тримають певну частину суспільства в стані страху небезпеки за власне життя і здоров’я та життя і здоров’я рідних та близьких. Саме через це вони потребують швидкого розкриття та розслідування, повного та всебічного дослідження всіх обставин кримінального провадження з метою справедливого судового розгляду, а також запобігання вчиненню нових аналогічних кримінальних правопорушень. 

Методика розслідування вбивств, вчинених з особливою жорстокістю переважно залежить від правильного використання криміналістичної характеристики цих злочинів. Закономірні зв’язки між її елементами допомагають правильно висувати і перевіряти слідчі версії, визначати порядок проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій щодо пошуку злочинця та доказів у кримінальному провадженні. 

Саме спосіб вчинення злочину майже завжди є основним елементом його криміналістичної характеристики, оскільки суттєво впливає на розслідування і кваліфікацію злочинного діяння, його ознаки посідають центральне місце в криміналістичній характеристиці злочину. Діяльність з розслідування здійснюється саме «від способу вчинення злочину до методів його розкриття».  

В науковій літературі спосіб вчинення злочину визначається як послідовність дій суб’єкта, спрямована на досягнення поставленої мети (певного злочинного результату), це усе те, що характеризує дії злочинця при підготовці, вчиненні злочину та прихованні його слідів [1, с. 27].  

Засоби вчинення злочину – це предмети матеріального світу, які застосовуються злочинцем під час вчинення злочину. Вони поділяються на знаряддя та інші засоби вчинення злочину (підроблені документи, формений одяг тощо). Знаряддя вчинення злочину – це предмети, використовуючи які, особа вчиняє фізичний вплив на матеріальні об’єкти [1, с. 28].  

Результати системного аналізу кримінальних проваджень, відкритих за ознаками злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, переконливо свідчать, що вбивства з особливою жорстокістю майже не вчиняються з попередньою підготовкою до вчинення злочину. Як правило, злочинець одразу реалізує злочинний намір, що виник. Встановлено, що єдиною підготовчою дією, яка реалізується злочинцем та може вважатися підготовкою до вчинення вбивства, вчиненого з особливою жорстокістю, є обрання та принесення на місце вчинення злочину знаряддя та засобів його вчинення. 

Встановлено, що вбивства з особливою жорстокістю найчастіше вчиняються такими способами із використанням наступних знарядь: 

- без використання знарядь і засобів (нанесення ударів руками та ногами, стрибання ногами на тіло і голову потерпілого, удушення руками);

- нанесення колюче-ріжучих ударів ножем, у тому числі мисливським, що відносяться до холодної зброї, 

- нанесення проникаючих ударів іншим гострим предметом (викруткою, шматком гострої арматури тощо); 

- нанесення ударів предметом рублячої дії (сокирою, лопатою та ін.);

- нанесення ударів тупим предметом (молотком, металевою палицею та ін.); 

- удушення предметом (дротом, мотузкою та ін.); 

- підпалення потерпілого (з використанням бензину, що зберігався та був принесений на місце події у каністрі, у пляшці, сірники);

- ампутація частин тіла (ножем) та ін. 

Слід зауважити, що встановлені непоодинокі випадки, коли послідовно застосовуються різні знаряддя й засоби вчинення вбивства з особливою жорстокістю щодо одного потерпілого. Так, наприклад, 4 грудня 2005 року у засудженого, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння майном, виник умисел на вчинення умисного вбивства своєї сусідки. З цією метою, озброївшись предметом, схожим на молоток, приблизно о 23 год. 15 хв. він зайшов до неї в квартиру і, скориставшись тим, що потерпіла, яка перебувала на кухні, повернулась до нього спиною, завдав їй декілька ударів указаним предметом в потиличну частину голови. Від цих ударів потерпіла втратила свідомість і впала на кухонний стіл. Після цього засуджений, із застосуванням фізичного насильства згвалтував потерпілу, скинув її на підлогу і знову декілька раз ударив предметом, схожим на молоток, у потиличну частину голови потерпілої, у зв'язку з тим, що вона подавала ознаки життя. Побачивши, що потерпіла жива, упираючись їй коліном в груди, почав душити потерпілу руками за шию. Оскільки засуджений не був впевнений у заподіянні потерпілій смерті, він намотав їй на шию дріт і задушив. 

Так само, у кримінальних провадженнях про убивство із особливою жорстокістю вчинене щодо декількох осіб, злочинець може використовувати як одне знаряддя, так і різні для заподіяння смерті кожному з потерпілих.

Так, на ґрунті неприязних стосунків із сусідами обвинувачена особа, достовірно знаючи, що чоловік потерпілої та його сини вдома відсутні, в ніч з 10 на 11 вересня 2005 року, взявши у своїй квартирі саморобного ножа, прийшла до квартири потерпілої, де в цей час остання знаходилася з трьома малолітніми доньками.  Під вигаданим привидом обвинувачена увійшла у квартиру, яку їй відчинила сама потерпіла, та здійснина свій умисел на позбавлення життя потерпілої та її доньок, нанесши потерпілій 19 ударів ножем в життєво важливі органи, цим же ножем нанесла малолітнім донькам, які спали на одному ліжку, відповідно 4 та 10 ударів, та 11 ударів малолітній доньці, яка спала на дивані. 

Приховання, викидання чи знищення знарядь і засобів є традиційними способами приховання вбивств. Такі дії пов’язані зазвичай із бажанням злочинця уникнути відповідальності, приховати свою причетність до злочину.

Важливим є зазначити, що проведеним системним науковим аналізом слідчо-судової практики з розслідування і судового розгляду кримінальних проваджень щодо вбивств, вчинених з особливою жорстокістю, ознак приховання вчиненого злочину нами встановлено не було. Більш того, значна частка злочинів досліджуваного виду (близько 20% досліджених кримінальних проваджень) вчинялася в присутності свідків, тобто за умов очевидності. Разом з тим, у непоодиноких випадках встановити місце знаходження знаряддя вчинення вбивства шляхом допиту свідків не представлялося можливим через їх особливий фізіологічний або психологічний стан в момент вчинення злочину (сп’яніння, афекту тощо). У таких випадках свідка необхідно допитати повторно, через 5-7 діб після вчинення вбивства, очевидцем якого він був.

Підсумовуючи викладене, варто зазначати, що знаряддя та засоби вчинення вбивств із особливою жорстокістю є досить різноманітними і їх обрання, на наш погляд, залежить від низки факторів. Перш за все, вибір способу та засобів вчинення вбивства з особливою жорстокістю залежить від місця настання та реалізації злочинного умислу та наявності й доступності для злочинця відпідповідних предметів на цьому місці, що можуть бути використані для вчинення злочину досліджуваного виду (кухонний ніж, сокира, лопата, каністра з бензином, мотузка, дріт тощо). 

По друге, наявна кореляція між способом вчинення вбивства із особливою жорстокістю і характеристикою особи злочинця, а саме його біологічними даними, такими як вік, стан здоров’я, зріст, фізична сила та витривалість. Встановлено, що у випадках вчинення вбивств з особливою жорстокістю у співучасті двома особами, навіть якщо одним із співучасників є жінка, злочин може бути вчинений шляхом нанесення потерпілому ударів руками та ногами. Проте, якщо у злочинця виник умисел виник на позбавлення життя декількох осіб (двох та більше), то такі вбивства, як правило, завжди вчиняються з використанням певних знарядь і засобів, найчастіше, предмета, яким завдаються колюче-ріжучі поранення (кухонний або мисливський ніж, викрутка тощо).

Література:

1. Розслідування окремих видів злочинів: навч. посібник / О.В. Бишевець, М.А. Погорецький, Д.Б. Сергєєва та ін.; за ред. М.А. Погорецького та Д.Б. Сергєєвої. – К.: Алерта, 2015. – 536 с. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота