ПОГЛЯДИ ТА ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ СУТІ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАКОНОДАВСТВА - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПОГЛЯДИ ТА ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ СУТІ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАКОНОДАВСТВА

28.02.2024 13:42

[2. Юридические науки]

Автор: Вадімов Артем Павлович, аспірант кафедри теорії держави та права Національної академії внутрішніх справ



Розглядаючи поняття та суть терміну «законодавство» в першу чергу треба зауважити, що воно складається з Конституції (Основного закону) та розгалуженої системи нормативно-правових актів: законів та підзаконних актів які виносяться на підставі, порядку для виконанні та конкретизації і деталізації законодавчих положень. Оскільки головне призначення законодавства регулювання суспільних відносин необхідно щоб воно було ефективним. 

У вказаній статті будуть наведені актуальні погляди та підходи до розуміння складного правового явища ефективності законодавства (або ефективної дії законодавства) в суспільстві з метою його найкращого регулювання. 

В першу чергу треба навести загальне поняття ефективності посилаючись на наукові джерела. Ґрунтовний аналіз поняття та наведення  його визначень в різних проявах спираючись на праці багатьох дослідників питання робить Момот О.І. та Демченко А.О. у статті «Про сутність поняття ефективність та результативність в економіці» де у вигляді структурованої таблиці наводяться дефініції поняття «ефективність» різних дослідників за морфологічною ознакою: вибір (рішення), співвідношення, результат, оцінка. На рівні направленостей ефективність - це вибір правильних, головних, необхідних та оптимальних цілей (пріоритетів) на яких зосереджується все зусилля.  На рівні результату ефективність проявляється як його наявність (тобто фактична реалізація запланованих правильних цілей або намічених важливих досягнень). На рівні оцінки ефективність – це вимірювання способу та підходу найкращого використання наявних ресурсів. На рівні співвідношення ефективність – це здатність приносити ефект, результативність процесу або проекту які визначаються як порівняння ефекту, результату з витратами які забезпечили цей результат. [1 c. 209]

На підставі викладеного можна сказати, що ці виміри визначень ефективності є пивними стадіями або кроками цілісної послідовності і об’єднуються однією логікою процесу будь якої справи чи шляху. Тобто ефективність має бути одночасно наявною при постановці цілі (виборі пріоритету), визначені напрямку руху до неї, залучені ресурсів, отримання результату та перевірки його на наявність сенсу (користі, надбання, досягнення, здобутку більшої за витрати чи вкладенні зусилля та засоби). Поняття ефективності існує у всіх сферах буття людини та суспільства і виражається на різних рівнях: побуті, практиці, освіті, науці, техніці, культурі, філософії, економіці, політиці, праві. Оскільки закони є формами (джерелами) вираження права, з цього походить висновок що вищезазначені ознаки ефективності повинні бути притаманні і законодавству як в стратегічній так і операційній площені. Тобто законодавство повинно ставити та досягати важливі соціальні цілі (здобуття важливого результату якій можна оцінити), приносити соціально корисний ефект залучаючи оптимальну кількість ресурсів та зусиль, бути якісним та дієвим.

Що стосується певних окремих аспектів ефективної дії законодавства то треба навести думки вчених викладених у тематичних статтях. Так 

Клещенко Н.О. у статті «Ефективність законодавства у фокусі повоєнної відбудови» зазначає, що під ефективністю законодавства розуміють співвідношення між досягнутими результатами та поставленою метою. При цьому зазначається, що проблема ефективності та результативності законодавства має вираження та прояв у декількох площинах і потребує урахування як внутрішнього національного аспекту  так і зовнішнього  (зокрема мова йде про інтеграційний аспект через імплементацію в законодавство України міжнародних стандартів). [2, с. 238-239]

Бобровник С. В. у статті «Тенденції розвитку сучасного законодавства України» зазначає, що законодавство являє собою складне системне утворення, що складається з документів нормативного та індивідуального характеру. Законодавство є динамічною категорією, що вдосконалюється під впливом об’єктивних та суб’єктивних факторів. Важливими тенденціями розвитку сучасного законодавства є підвищення значущості ролі 

людини у праві, формування соціальної основи законодавства, впровадження принципу верховенства права, визначення місця рішень Конституційного Суду України та актів правозастосування у системі законодавства, подолання суперечливості правових приписів та юридичних колізій і врахування особливостей воєнного стану, що має місце в Україні. [2, с. 118]

Волохов О. С. аналізуючи погляди академіка Копєйчикова В.В. на питання, пропонує концепцію підвищення ефективності українського законодавства по трьом основним направкам. Перший напрямок включає в себе вдосконалення правотворчої процедури як на рівні формування певної правової ідеї так і на рівні її технічної реалізації у конкретний законопроект, необхідність запровадження детального порядку планування правотворчої ініціативи і діяльності в поєднанні з моніторингом існуючого законодавства на предмет його ефективності. Пропонується закріпити ці позиції у спеціалізованих нормативно-правових актах.  Суть другого напряму полягає у систематичному спеціальному навчанні та підвищенні кваліфікації суб’єктів процесу правотворення та формуванні апарату досвідчених державних службовців для забезпечення ефективної дії законодавства на виконавчому рівні. Пропонується введення окремого навчального (кваліфікаційного) курсу «правотворча практика та техніка». Третій напрямок полягає у запроваджені системи парламентського правового моніторингу та оцінки ефективності застосування законодавства (взявши за зразок позитивні приклади діяльності законодавчих органів деяких європейський країн) який формує певний завершений цикл від етапу визначення потреби законодавчого забезпечення окремого питання з послідуючим формуванням задуму, бачення, перспективи майбутнього закону до оцінки впливу вже діючого закону на суспільні відносини, задоволення суспільних потреб і досягнення цілей задля яких його було ухвалено – що в комплексі сприяє підвищеною якості закону а це складовий його ефективності. [3, с. 61-62]

Потапенко М. О. розглядаючи спекти співвідношення права та закону приходить до висновку, що розмежування права й закону має великий гуманний зміст, оскільки право тоді розглядається як критерій якості закону, встановлення того, наскільки останній визнає право людини, її інтереси, свободу, потреби. Отже, право і закон не одне й теж. Неправильним протиставляти їх одне одному, вважати, що юридичні норми можуть існувати без вираження їх у законі та інших санкціонованих державою формах, говорити про їх несумісність або про те, що право взагалі незалежно від держави. Право завжди має форму вираження, основною з яких є закон. [3, с. 345] Тобто ефективний закон запорука ефективного права та праворегулювання. 

У статі «Планування як функція державного управління» зазначається, що планування – стрижнева частина всіх систем управління, процес за допомогою якого система пристосовує свої ресурси до зміни зовнішніх і внутрішніх умов. Тому державне управління й планування перебувають в органічному взаємозв’язку. А його складність полягає у множинності чинників внутрішнього і зовнішнього середовища, часто їх невизначеності, з необхідністю вибору оптимального методичного апарату, з формуванням цільових планових показників які мають бути конкретними і вимірними. [4, с. 116-117]

З наведеного походить висновок що результатом ефективного планування є план якій є одночасно певним інтелектуальним продуктом, документом і кошторисом, програмою конкретних заходів, чітких дій, впевнених кроків здійсненних у певних часових межах для досягнення поставлених пріоритетних цілей. Створення, наявність та функціонування такого плану на рівні державного управління - свідчить про ефективну дію норм права які містяться у текстах законів та підзаконних актах, є одним із проявів різноаспектного поняття - соціальна ефективність законодавства. 

Дуже чітко формулює критерії оцінки ефективності законодавства Матвєєва Ю.І. у висновках до статті «Деякі питання методики оцінки ефективності законодавства» де зазначає, що аналізу ефективності законодавчого акта повинно передувати: чітке усвідомлення його соціальних цілей; ціль законодавчого акта є масштабом оцінки ефективності його дії; без знання цілей закону не можна підібрати і використати дієві засоби реалізації норм права; формалізація різних співвідношень цілі та результату полегшує і спрощує аналіз ефективності законодавства; періодичний соціально-правовий аналіз досягнення цілей закону має вирішальне значення для майбутньої діяльності у сфері реалізації закону; ефективною можна визнати не лише ту дію закону, яка дала максимально бажаний результат, а й ту, яка наближає до наміченої цілі, якщо результат на момент аналізу ще не наблизився до ідеалу. [5, с. 56]

Роблячи висновок можна зазначити, що існує багато поглядів вчених та наукових підходів до розуміння суті ефективності законодавства, в цій статті були наведені деякі з них, але аналізуючи їх стає зрозуміло - що поняття ефективність законодавства є вираженням загального поняття ефективності у сфері права зі специфічними особливостями та притаманними ознаками, при цьому ефективність законодавства забезпечується на всіх стадія ґенези та динаміки законодавства від ідеї до реалізації, від задуму до дії, включає в себе якість, дієвість, гнучкість (адаптивність) законодавчого регулювання, організоване та сплановане урядування у державі. 

Література: 

1. Демченко А. О. Про сутність понять "ефективність” та "результативність” в економіці / А. О. Демченко, О. І. Момот // Економічний вісник Донбасу. - 2013. - № 3. - С. 207-210. - URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/123349/27-Demchenko.pdf?sequence=1

2. АЛЬМАНАХ ПРАВА. Трансформація законодавства України в сучасних умовах. Випуск 14. Київ: Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, 2023. 534 с.

3. Ювілейні наукові читання, присвячені пам’яті академіка Володимира Володимировича Копєйчикова (до 100 річчя з дня народження) : зб. Матеріалів (Київ, 17 лист. 2023 р.) / Редкол. : С. Д. Гусарєв, С. С. Чернявський, М. М. Пендюра, Ю. В. Кривицький. Київ : 7БЦ, 2023. 392 с.

4. Організаційно-управлінське та економіко-правове забезпечення діяльності Єдиної державної системи цивільного захисту (ЄДСЦЗ): Матеріали VІІІ Всеукр. наук.-практ. конф., м. Черкаси, 16 берез. 2023 р. – Черкаси: видавець Вовчок О. Ю., 2023. – 370 с.;

5. Матвєєва Юлія Іванівна. Деякі питання методики оцінки ефективності законодавства / Ю. І. Матвєєва // Наукові записки НаУКМА : Юридичні науки. - 2005. - Т. 38. - С. 52-56.  - URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/569b3b41-4a35-4746-a874-3aeb2dbe30f4/content

__________________________

Науковий керівник: Пендюра Максим Миколайович, кандидат юридичних наук, доцент, Національна академія внутрішніх справ



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота