ПЕРЕДУМОВИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ДО УМОВ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПЕРЕДУМОВИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ДО УМОВ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ

25.04.2024 16:57

[15. Психологические науки]

Автор: Гладка Євгенія Юріївна, студентка, Національний університет «Одеська юридична академія»



Дослідження проблем адаптації вже тривалий час відносяться до таких питань, що мають високу затребуваність і вивчаються в контексті усіх сфер життєдіяльності людини. В умовах затяжної російсько-української війни особливої актуальності набуло вивчення причин соціально-психологічної дезадаптації представників особового складу Збройних Сил України, з подальшим впровадженням відповідних заходів запобігання негативних наслідків. Військова служба загалом характеризується наявністю значної кількості стрес-факторів, зокрема майже постійною прямою загрозою для життя. При цьому особливості реагування на таку незвичну, неадекватну для звичних адаптивних механізмів психіки ситуацію, можуть варіюватися в залежності від особистісних особливостей кожної окремої людини, її акцентуацій характеру, минулого досвіду, генетичних схильностей до певних психічних відхилень.

В свою чергу неналежний рівень адаптованості новобранців-строковиків потягне за собою зниження успішності засвоєння необхідних для військової служби соціальних компетентностей і досвіду. Нехтування морально-психологічним станом військовослужбовців може призводити як до деструктивних процесів і явищ в суспільному функціонуванні армійського середовища, так і до підвищення рівня суїцидального ризику серед військових з подальшими небойовими втратами [7].

Серед основних змін, до яких вимушені пристосовуватися військовослужбовці, виділяють: необхідність чіткого дотримання статуту, дисципліни та субординації, несення гарнізонної, вартової та внутрішньої служби; відсутність можливості часто бачитися і контактувати з близькими людьми; великий обсяг нових військових знань і навичок, які молодий солдат повинен опанувати протягом короткого проміжку часу [1]. Також до факторів, які обтяжують розвиток у військовому середовищі можна віднести завищені очікування з боку командирів до солдата і результатів його діяльності, загальна службова перевантаженість, ускладнені міжособистісні взаємовідносини (конкуренція, недоброзичливість) [7]. 

Усереднений профіль новобранця, який має підвищену схильність до розладів, а отже - до соціально-психологічної дезадаптації, представлений наступними характеристиками: 1) наявність комплексу неповноцінності й низької самооцінки, які є причиною негативізму й боязкості до більш успішних колег, що в свою чергу може потягнути за собою розвиток депресивних станів і прояв неефективних психологічних захистів; 2) знижена толерантність до фрустрації — виражені глибокі переживання через незадоволення власних потреб та інтересів, нервозність і дратівливість з цього приводу; 3) Боязкість, сором’язливість, тривожність, нерішучість, які заважають у пристосуванні до нових ситуацій та прийнятті невизначеності; 4) недостатній рівень розвитку здатності до психологічної і фізичної мобілізації, вольова невитривалість, нездатність витримувати напругу; 5) підвищена потреба в захисті і заступництві з боку старших колег, прояв пасивної підпорядкованості через несформованість впевненості у власних силах [2, с. 116]. 

Закономірним явищем на полі бою є бойовий стрес та страх, які можуть бути викликані як окремо певними чинниками, так і декількома в сукупності, а саме: недостатність досвіду, слабкий рівень натренованості й бойової підготовки, невпевнений і непрофесійний чи надто вимогливий командир, недостатній зв’язок і рівень довіри між військовослужбовцями. Довготривале відчуття страху є значним стресогненним фактором, який провокує появу загального відчуття виснаження, апатії, звуження сприйняття, зниження когнітивних здібностей та інших ознак бойового стресу [4, c. 38-39].

Тому оптимізація соціально-психологічної адаптивності військовослужбовців повинна проводитись за такими напрямами роботи, які сприятимуть формуванню оптимальних форм поведінки для проходження служби  і виконання службово-бойових завдань, набуттю знань щодо саморегуляції та самодопомоги, опанування навичок ефективної комунікації та психологічної первинної взаємодопомоги, попередженню і подоланню суїцидальних тенденцій. При цьому важливо враховувати індивідуальний підхід і підлаштовувати корекційну роботу під особливості особистості й життєвого досвіду кожного новобранця [3].

Контроль реального стану справ і здійснення обґрунтованого індивідуального психологічного впливу на кожного воїна досягається шляхом впровадження у повсякденне функціонування вимог документів за напрямом морально-психологічного забезпечення. При чому володіти певним рівнем знань психодіагностичної підготовки й низкою навичок розв’язання конфліктних ситуацій повинні не лише офіцери напряму морально-психологічного забезпечення, а й усі військовослужбовці начальницької ланки. Військові керівники мають сприяти поступовому розвитку особистісної мотивації підлеглих, уважно ставитись до усіх аспектів армійського життя, що забезпечить можливість вчасного виявлення негативних психологічних явищ і тенденцій (як ознаки суїцидальної поведінки, зокрема) [5, 6, 7].

Список використаної літератури

1. Військова психологія і педагогіка: підручник для військових вузів / Б.М. Олексієнко,  Д. В. Іщенко, О. Д. Сафін. – Хмельницький: Вид-во Академії ПВУ, 2017. 562 с.

2. Кокун О.М., Агаєв Н.А., Пішко І.О., Лозінська Н.С. Основи психологічної допомоги військовослужбовцям в умовах бойових дій:  Методичний посібник. – К.: НДЦ ГП ЗСУ, 2015. – 170 с.

3. Колесніченко О. С., Мацегора Я. В., Приходько І. І. Психологічна само- та взаємодопомога військовослужбовців Національної гвардії України в умовах ведення бойових дій: посіб. / за ред. І.І. Приходька. Харків: НА НГУ, 2016. 108 с.

4. Комар З. Психологічна стійкість воїна : підручник. Київ, 2017. Режим доступу: http://shron1.chtyvo.org.ua/Komar_Zoran/Psykholohichna_stiikist_voina.pdf

5. Методичні рекомендації “З психологічної підготовки військовослужбовців Збройних сил України щодо  формування стресостійкості до дій в умовах різкої зміни бойової обстановки (січень, 2021) ТП 7-00(72)01.01 [такт. публ.] Головне управління морально-психологічного забезпечення Збройних сил України.

6. Морально-психологічне забезпечення військ (сил) в об’єднаних операціях : доктрина, затв. Начальником Генерального штабу ЗСУ  від 27.10.2020 р.

7. Ярмуратій, К. А. Соціально-психологічна адаптація військовослужбовців до військової служби / К. А. Ярмуратій // Інсайт : психологічні виміри суспільства : матер. міжнар. конф. / ред. кол. : І. С. Попович, С. І. Бабатіна, І. Р. Крупник та ін. – Херсон : ВД «Гельветика», 2019. – Вип. 1(16). – С. 309-311. URL:http://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/8820

________________________

Науовий керівник: Ташматов Вячеслав Абдуллайович, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології,  Національний університет «Одеська юридична академія»



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота