ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ В ОПОВІДАННІ ЮСУФА БОЛАТА «ÇЕÇEK BAYRAMI» ТА ПЕРЕКЛАД ЇХНЬОГО ЗНАЧЕННЯ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ В ОПОВІДАННІ ЮСУФА БОЛАТА «ÇЕÇEK BAYRAMI» ТА ПЕРЕКЛАД ЇХНЬОГО ЗНАЧЕННЯ

25.06.2024 21:05

[8. Филологические науки]

Автор: Емірамзаєва Афізе Саітмустафаївна, старший викладач кафедри східної філології Навчально-наукового інституту філології та журналістики Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського; Арнаутова Айше Рустемівна, старший викладач кафедри східної філології Навчально-наукового інституту філології та журналістики Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського; Сейтрасулова Севіля Рідванівна, магістр кафедри східної філології Навчально-наукового інституту філології та журналістики Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського


ORCID: 0000-0001-7679-321Х Емірамзаєва Афізе Саітмустафаївна

ORCID: 0000-0002-7105-7464 Арнаутова Айше Рустемівна


Анотація. Роботу присвячено дослідженню семантичного значення  фразеологізмів на матеріалі твору кримськотатарського письменника Юсуфа Болата «Çeçek bayramı». Робота спрямована на збереження вживання фразеологічних одиниць у сучасній кримськотатарській мові та культурному обміні. Матеріали дослідження містять фразеологічні одиниці, які були відібрані суцільним методом вибірки з оповідань Ю. Болата та проаналізовані. Дослідження фразеологічних зворотів дозволило нам вивчити  класифікацію, лексичне значення, співвідношення синтаксичної сполуки слів та їх значення у сучасній кримськотатарській мові, визначити складнощі перекладу фразеологічних зворотів з тексту оригіналу на іншу мову. У статті розглядаються питання словотвору та етимології, стилістики і художньої мови автора в оповіданні Юсуфа Болата «Çeçek bayramı». 

Ключові слова: фразеологізм, семантика, фразеологічна одиниця, фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні поєднання, фразеологічні вислови. 

У дослідженнях фразеології проблема перекладу є актуальною на сьогодні. «Неможливість перекладу» та «складність перекладу» — це відмінні характерні риси стійких словосполучень, які відзначають багато спеціалістів.

Переклад фразеологізмів викликає труднощі, оскільки багато фразеологізмів мають особливу яскравість, експресивно-емоційні ознаки, образність та відображають національну картину світогляду. Головною метою перекладу є правильний, доцільний добір еквіваленту задля збереження сенсу, образності та культурної складової.

Юсуф Болат — письменник і драматург кримськотатарського походження, народився 16 березня 1909 року в місті Алушта. Автор багатьох повістей, романів, п'єс, гумористичних оповідань, дослідник літературознавства. Вже у 1929 році з’явилося перше оповідання «Чанълар къакъылгъанда» («Коли лунали дзвони»). Кожне оповідання Ю. Болата є окремою подією у кримськотатарській літературі. У кожному його творі показано бурхливе життя, багате на події та емоції. У них порушуються теми, актуальні для всіх поколінь, тому твори Ю. Болата є цікавими не тільки для кримських татар, а й для інших народів. Одним із способів надати сюжету яскравого забарвлення є використання образних засобів мови, звісно ж вагомою частиною яких є фразеологізми. З цією ж метою автор приділяє увагу образності персонажів та емоційному забарвленню діалогів.

Аналізуючи фразеологічні одиниці в оповіданнях Ю. Болата, можна сказати, що найчастіше фразеологізми вживаються саме у діалогах, кульмінаційних моментах сюжету, словах від автора та у монологах героїв оповідань. Вживання фразеологізмів відіграє значущу роль у знайомстві з культурною ідентичністю та колоритом, дає змогу зрозуміти й відчути своєрідний менталітет народу. 

Вносячи авторські корективи у сталі вирази, письменник збагачує мову. Дослідження розвитку мови включає в себе вивчення фразеологічної системи творів письменника.

Наразі лінгвістика глибше розглядає всі аспекти та властивості мови. Тому актуальним завданням лінгвістики є всебічне дослідження процесів та фактів мовного розвитку.

Фразеологічне значення має властивості змістовної реалізації у художніх творах і визначається такими чинниками: 1) жанровою приналежністю тексту; 2) комунікативно-прагматичними установками автора і читача, що передбачають семантичну варіацію фразем; 3) ініціацією сенсу за пропозиційними й екстралінгвальними факторами [1].

Фразеологічні одиниці становлять вагому частку лексики всіх народів. Мовлення насичене  фразеологічними виразами, які широко вживаються як в усному, так і в письмовому мовленні. Важливо розглянути способи перекладу фразеологізмів, оскільки фразеологічні одиниці (ФО) містять у собі унікальність, лінгво-культурну ідентичність народу та її специфіку. Важливим також є порівняльний аналіз ФО різних мов для встановлення спільних рис і розбіжностей. У сучасній теорії перекладу переклад фразеологізмів  — це водночас складний та цікавий процес. Важкість перекладу пояснюється їх смисловим підтекстом. О. Кунін визначає, що фразеологізми транслюють всю інформацію, яку хотів передати мовець до слухача, у барвах, в яких прихований первинний стан та емоції стосовно дії чи предмета обговорення [5]. Складність перекладу фразеологізмів полягає в тому, що зміст та форма вираження не збігаються, це і впливає на розуміння та методи перекладу фразеологізмів.

В оповіданні «Çeçek bayramı» / «Квіткове свято» Ю. Болат детально й виразно описує досконалу красу природи, яка дарує радість, гарний настрій і надихає людину. Автор починає свій твір з опису серпневого ранку, а завершує його описом пізньої теплої ночі, яка наповнена позитивними емоціями та гарним настроєм після святкового дня. Розповідь про свято квітів насичена різноманітними фарбами, піднесеними почуттями радості від повітря, насиченого квітковими ароматами. У творі відчувається навіть хвилювання автора, коли він ніби боїться залишити без уваги якусь квітку та не роздивитися її як слід, не насолодитися нею.

На основі досліджень В.В. Виноградова, Н.М. Шанського і словників фразеологізмів кримськотатарської та української мов зробимо семантичний аналіз фразеологічних одиниць за такими типами: фразеологічне зрощення; фразеологічні єдності; фразеологічне поєднання; фразеологічні вирази.

1. Фразеологічне зрощення — це стійкий за формою та змістом зворот, загальне значення якого не співвідноситься зі значеннями його компонентів, –тобто його загальне значення не мотивовано значенням вільного словосполучення, що лежить в його основі. 

У творі «Çeçek bayramı» / «Квіткове свято» ми бачимо такі приклади фразеологічних зрощень:«O, şu azbarda, gecesini kündüz etip, acayip güller ve çeçekler asragan, lâkin gül ve çeçekniñ keyf ve sefasını şorbacısı sürgen» [4, с. 4 ]. У цьому реченні вжито відразу два фразеологізми:

● -gecesini kündüz etmek дослівно перекладається як «робити ніч днем», але цей фразеологізм вживається у випадках, коли йдеться про довгу й наполегливу роботу (дію), яку старанно виконують, або коли докладають багато зусиль і витрачають багато часу;

● sefa sürmek дослівно перекладається як «продовжувати насолоду». У реченні фразеологізм використовується у випадку, коли потрібно розповісти про насолоду, має семантику сприйняття реальної дійсності і ставлення до неї. Синонімічним за значенням до фразеологізму sefa sürmek є словосполучення keyf sürmek, а також слова keyflenmek та bayılmaq. 

У реченні «Men bu acayip kuşnı seyir etkende, burnuma lâtif bir qoqu urdı» [3, с. 4] автор використовує фразеологізм burnuğa qoqu urmaq, що дослівно перекладається як «запах вдарив у ніс». Цей фразеологізм вживається у ситуаціях, коли розповідається про аромат (приємний/неприємний), який відчувається. Необхідно підкреслити, що слово urmaq, яке є складовою цього фразеологізму, додає значення неочікуваності дії та посилює її. Для порівняння наведемо схожий за змістом і значення фразеологізм burnuma qoqu keldi. Словосполучення burunğa qoqu kelmek дослівно перекладається як «до носа прийшов запах/аромат». Застосовується також у випадку розповіді або повідомлення про відчутий аромат, але з боку емоційності внаслідок очікуваності/неочікуваності бачимо помітну різницю. Загалом ця фразеологічна одиниця відображає семантику опису реальної дійсності.

2. Фразеологічні єдності — це неподільні за семантикою стійкі вислови, їхнє загальне значення складається з переосмислення словосполучення, компоненти такої єдності мають своє мотивоване значення, а загальне значення фразеологічної єдності складається зі значень його компонентів. 

Наведемо приклади фразеологічних єдностей з  твору: «Qart yürekten coşa ve olardan er birine birer top en yahşı qatmer güllerden üzip bere edi». [4, с.6]. Використовується фразеологізм yürekten coşa, що дослівно перекладається як «від серця захопитися». Yürekten coşmaq використовується у разі необхідності описати піднесений настрій або радість. Натомість у тексті перекладається просто як «радіє».

Наступне речення «Analar sevimli evlâdlarını bağrılarına basıp «Sen menim dünyada birden-bir çeçegimsiñ!» dep ohşaylar» [4, с. 5] містить у своєму складі фразеологічний вираз dünyada birden-bir çeçegimsiñ. Його дослівний переклад звучить як «ти моя одна єдина квітка у світі». Цей фразеологізм вживають для передачі теплих почуттів та особливого ставлення до когось/чого-небудь. Необхідно також підкреслити, що в цьому виразі слово çeçegim + siñ може змінюватися залежно від того, до кого саме звертаються. Наприклад çeçeg (квітка) + im + siñ, коли звертаються до жінки, дівчинки або дитини; evlâd (дитина, нащадок) + ım + sıñ — до дитини; sevgili (кохана) + m + siñ — до коханої людини.

3. Фразеологічне поєднання — стійкий вислів, у складі якого на відміну від фразеологічної єдності та фразеологічного зрощення є слова з вільним та зв'язаним значенням, тобто його можна розчленувати за змістом. Наприклад, зворот «нерозлучні друзі» — це фразеологічне поєднання, що складається з двох слів. 

Фразеологізм такого типу бачимо у наведеному нижче реченні: «Men küneşniñ bu sıcağında musafirlerimniñ yolda, araba üstünde zametleneceklerini köz ögüne ketirip, raatsızlana başladım» [4, с. 6]. У складі речення застосовано фразеологічне поєднання köz ögüne ketirmek, що дослівно перекладається як «принести/піднести перед очі». Такий фразеологізм використовується тоді, коли йдеться про уявлення про процес або пригадування про нього, залежно від часу виконання/невиконання цієї дії, а також ставлення до неї. Тобто має семантику відтворення інформації у пам'яті або уявлення про неї.

4. Фразеологічні вирази — це стійкі у своєму складі та вживанні фразеологічні звороти, які не тільки є семантично членними, а й складаються цілком зі слів з вільними значеннями. 

Фразеологізми такого типу вжито у наведених нижче реченнях:

«Qızlar oña baqıp küle ve, «ekinci yaşlıq bastımı, Velican dep onı «sançıp» alalar» [4, с. 5]. Вжитий тут фразеологізм ekinci yaşlıq basmaq має дослівний переклад «друга молодість прийшла (нагрянула)». Такий вираз застосовується для відображення глузування (сарказму) у випадку критики дій людини, поведінка якої не відповідає її віку.

У реченні «Men kolhoz kelgen bu mütehassıslarnın — oca ve agronomnıñ, ekim ve brigadirniñ qollarından tutıp sıqmak, közlerinden öpmek istedim»  вжито фразеологізм közlerinden öpmek [4, с.7]. Дослівно перекласти цей вираз можна перекласти як «цілувати в очі». Але при такому перекладі стане незрозуміло, у чому сенс такої поведінки, і зміст речення не відповідатиме оригінальному тексту, тому що у дослівному перекладі український читач сприйматиме слова у реченні у прямому їх значенні. Але такий вираз використовується у випадку, коли є намір показати своє позитивне ставлення, теплі почуття, підтримку й заохочення. 

Таким чином, дослідивши семантику фразеологізмів у творі «Çeçek bayramı», можемо зробити такі висновки: 

1) фразеологічне зрощення можуть мати такі семантичне значення, як семантика опису реальної дійсності, семантика сприйняття реальної дійсності і ставлення до неї; 

2) фразеологічні єдності можуть мати такі семантичні значення: відображення стану (емоційного) у реальній дійсності;  семантика особливого ставлення до когось/чого-небудь; 

3) фразеологічне поєднання відображає семантику відтворення інформації у пам'яті або уявлення про неї; 

4) фразеологічне вирази можуть мати семантику відображення ставлення (емоційного) до об'єкта.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології / М.Ф. Алефіренко. Харків : «Вища школа», 1987. 136 с. 

2. Баран А. Я., Зимомря М. І. Теоретичні основи фразеології: навч. посіб. У.: 1999. 176с.

3. Бичко А.К. Українська ментальність. Джерела становлення : монографія / А.К. Бичко. К. : Освіта України, 2014. 196 с.

4. Болат Ю. Омюр эзгилери : Икяелер ве пьесалар / Ю. Болат. Ташкент : Эдебият ве санаат нешрияты, 1984. 256 с. 

5.  Кунін А. В. Англійська фразеологія [English phraseology]: теорет. курс. М: Вища школа, 1970. 344 с.

6. Куртсеїтов А.М. Къырымтатар тили фразеологиясынынъ пейда олув ёллары ве семантик джеэтинден бирлешюви / А.М. Куртсеїтов // Йылдыз. Сімферополь.1995. № 5—6. 77—85 с.

7. Емірова А.М. Основи кримськотатарської фразеології : навч. посіб. для студентів філол. спец. ВНЗ / А.М. Емірова. Сімферополь : Вид-во «Кримнавчпед-держвидав», 2012. 168 с.




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота