МОДЕРНІЗАЦІЯ РЕГЛАМЕНТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЇЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

МОДЕРНІЗАЦІЯ РЕГЛАМЕНТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЇЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

26.06.2024 23:25

[2. Юридические науки]

Автор: Лінецький Сергій Володимирович, помічник-консультант народного депутата України



Важливим та перспективним напрямком модернізації Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламенту) [1] є його «європеїзація», яка відповідає курсові України на європейську інтеграцію, метою якої є набуття членства в Європейському Союзі, що було підтверджено на формально-юридичному рівні положеннями Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, що була  ратифікована Законом України від 16.09.2014 р. [2], вимогами українського законодавства щодо пріоритетності інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір [3], конституційним закріпленням стратегічного курсу України на європейську інтеграцію відповідно до Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)» від 7.02.2019 р. № [4], згідно з Рекомендаціями, затвердженими Постановою Верховної Ради України від 17.03.2016 р. [5], а також згідно з Постановою Верховної Ради України «Про деякі заходи щодо виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції» від 29.07.2022 р. [6].

Європеїзація права означає в юридичній науці: 1) процес змін на внутрішньодержавному рівні, за якого держави адаптують свої процеси, політику й інститути до нових практик, норм, правил і процедур, що залежать від виникнення європейської системи публічного адміністрування [7, с. 201]; 2) імплементація права ЄС в національне законодавство [8]; 3)  взаємний багатовекторний уплив права ЄС, права Ради Європи і права європейських країн на правопорядки інших держав (європейських регіональних організацій) [9, с. 9]; 4) процес становлення та реформування національних та субнаціональних систем публічного управління відповідно до норм і стандартів ЄС [10, с. 37-38]; 5) процес сприйняття та оволодіння європейськими цінностями, який може відбуватись поряд з євроінтеграцією як відносно автономна її складова; спрямований на забезпечення поваги та захисту людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права та поваги до прав людини; має на меті поширення загальних культурних символів, які сприятимуть сприяють міжнаціональній інтеграції [11, с. 161-162].

При цьому в юриспруденції виокремлюють «жорстку» і «м’яку» європеїзацію, але, як свідчить практика, трансформаційні зміни, що відбуваються в правопорядках держав-членів ЄС і держав-кандидатів, стають результатом їх поєднання і спільного впливу. Так, «жорстка» європеїзація проявляється в трансфері ідей, правил, норм, процедур, стандартів і політичних парадигм із боку європейських структур їх державам-членам. Зрозуміло, що «жорсткий» механізм європеїзації правом ЄС для України має обмежену дію, передбачає інші його прояви і реалізацію, зокрема у межах виконня Угоди про асоціацію. Водночас «м’яка» європеїзація права проходить через інструменти трансферу стилю поведінки, вміння розділяти правові цінності, довіряти і співпрацювати з європейськими партнерами, самоадаптовуватися до викликів глобалізаційного світу і, як наслідок, їхнє запровадження на національному рівні. Вочевидь, саме механізми «м’якої» європеїзації Регламенту повинні бути притаманні і більш застосовними для України, адже вона не є членом цієї організації [12, с. 151]. 

На думку В. Гедульянова, процес європеїзації діяльності Парламенту дозволяє Україні наблизитися  до  стандартів  та  практик,  які  існують в країнах ЄС. Це допомагає створити єдиний простір у процесі європейської інтеграції України [13, с. 21]. Європеїзація охоплює поряд з інституційною, також і нормативну сторону, проявляючись в європеїзації порядку діяльності Верховної Ради України за рахунок: 1) упровадження до вітчизняного парламентаризму кращих процедур і практик, опрацьованих та сформованих на рівні наднаціональних європейських парламентських структур, а також на рівні національних парламентів держав-членів ЄС; 2) пристосування наявних парламентських процедур до вимог європейського парламентського законодавства та практики його застосування; 3) реалізація цих процедур відповідно до вимог Регламенту, орієнтованих на пріоритетне застосування європейських процедур і практик. Саме в цьому – євроінтеграційному аспекті – слід розглядати чітке планування парламентської діяльності, упровадження багатоваріантних процедур розгляду законопроектів, а також підвищення вимог щодо експертно-аналітичного супроводження законопроектів з метою підвищення їхньої якості. 

Згідно з Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)» до повноважень Верховної Ради України віднесено, зокрема, «реалізація стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору» [14]. Зрозуміло, що способом такої реалізації є ухвалення парламентом України відповідних законів. 

Так, із 52 рекомендацій щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, що були затверджені як Додаток до Постанови Верховної Ради України від 17.03.2016 р. № 1035-VIII, питанням наближення українського законодавства до права Європейського Союзу присвячено п’ять рекомендацій, зокрема, щодо: 1) необхідності ухвалення нового закону про імплементацію Угоди про асоціацію та впровадження норм права ЄС замість застарілого Закону України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу"; 2) обов’язку Верховної Ради України та Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції розробляти та схвалювати щорічні плани роботи з питань наближення законодавства (у тісній співпраці з Кабінетом Міністрів України та народними депутатами України); 3) обов’язку Кабінету Міністрів України подавати законопроекти з обов’язковою пояснювальною запискою (довідкою, висновком) щодо їх відповідності зобов’язанням у рамках Угоди про асоціацію; 4) підсилення спроможності комітетів Верховної Ради України у сфері наближення українського законодавства до права Європейського Союзу, зокрема шляхом визначення у кожному комітеті відповідальної особи за таку роботу, з урахуванням необхідності підвищення рівня співпраці комітетів Верховної Ради України; 5) посилення кадрового потенціалу Апарату Верховної Ради України, а також секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, щодо надання відповідним працівникам можливості ознайомлення з кращими практиками Європейського Союзу та обміну передовими навичками у зазначеній сфері (розробка законопроектів, впровадження та моніторинг реалізації наближеного законодавства, оцінка недоліків у законодавстві) [15].

Водночас згідно з Постановою Верховної Ради України «Про деякі заходи щодо виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції» адаптація законодавства України до положень права ЄС (acquis ЄС), забезпечення відповідності актів Верховної Ради України зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, праву ЄС (acquis ЄС) визначені одним із головних завдань Верховної Ради України [16].

Наразі у статті 93 Регламенту містяться норми щодо обов’язковості висновків комітету, до предмета відання якого належить оцінка відповідності законопроектів міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, при попередньому розгляді законопроектів у профільних комітетах парламенту [17]. Проте жодних норм, що зобов’язували б цьому комітетові супроводжувати проходження законопроектів на стадіях першого – третього читань наразі немає. 

Як випливає з вищенаведеного, європеїзації Регламенту слугуватиме також розширення його формату за рахунок ухвалення низки взаємопов’язаних норм про спеціальну процедуру розгляду євроінтеграційних законопроектів. Йдеться, зокрема, про новації, вміщені у проекті Закону України «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо внесення, розгляду та прийняття законопроектів, спрямованих на адаптацію законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС) в частині виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції» (реєстр. № 8242 від 28.11.2022 р.) [18]. Так, згідно з цим документом, якщо проекти відповідають встановленим критеріям – визначені як євроінтеграційні, мають таблицю відповідності положенням акту ЄС та позитивні висновки уряду, головного та євроінтеграційного комітетів парламенту, а також під час юридичної експертизи Апарату Верховної Ради України не висловлено зауважень, то не потребують включення до порядку денного сесії та можуть прийматися в цілому під час першого читання [19].

Важливо зазначити, що фіксація на рівні парламентських регламентів спеціальних процедур розгляду євроінтеграційних законопроектів загалом властива багатьом європейським державам і тому може бути впроваджена в Україні [20]. Означений законопроект № 8242 був у цілому позитивно оцінений експертами [21]. Проте, попри тривали час, цей законопроект так і не розглянутий Верховною Радою України, що об’єктивно стримує модернізацію Регламенту в напрямку євроінтеграційного курсу розвитку держави. 

Натомість Верховною Радою України було ухвалено Постанову «Про деякі заходи щодо виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції» від 29.07.2022 р. № 2483-IX [22]. Згідно з нею від комітетів Верховної Ради України вимагається забезпечити попереднє опрацювання та підготовку до розгляду в першому читанні законопроектів, спрямованих на адаптацію законодавства України до положень права ЄС (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, за наявності: 1) інформації щодо відповідності (постатейні таблиці відповідності) законопроекту праву ЄС (acquis ЄС), міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, наданої народним депутатам України та розміщеної на офіційному веб-сайті Верховної Ради України; 2) офіційного перекладу акта законодавства ЄС та/або інших джерел права ЄС (acquis ЄС), що додається до відповідного законопроекту. При цьому окремо на Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС під час попереднього розгляду законопроектів, зареєстрованих в Апараті Верховної Ради України, покладено обов’язок установлювати наявність або відсутність у їх текстах положень, пов’язаних з адаптацією законодавства України до положень права ЄС (acquis ЄС), виконанням міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, а також надавати відповідний висновок головному комітету та розміщувати його на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.

Важливо, що законодавець прямо закріпив обов’язок комітетів Верховної Ради України, крім Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС, створити у своєму складі підкомітети з питань адаптації законодавства України до положень права ЄС (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції. При цьому зазначена Постанова передбачає супроводження законопроектів на етапах другого та наступних читань. Зокрема, під час підготовки до розгляду у другому та наступних читаннях законопроектів, у текстах яких було виявлено положення, пов’язані з адаптацією законодавства України до положень права ЄС (acquis ЄС), виконанням міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, комітети повинні  направляти ці законопроекти для проведення додаткової експертизи щодо їх відповідності міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву ЄС до Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС та до Кабінету Міністрів України.

Постановою також визначені деякі особливості процедури розгляду євроінтеграційних законопроектів: 1) такі законопроекти ставляться на голосування для прийняття рішення у першому чи наступних читаннях після надання слова для виступу уповноваженому представнику Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС та можливого, за рішенням головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради України, надання слова уповноваженому представнику підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права ЄС (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції головного комітету; 2) такий законопроект може бути прийнято в цілому як закон лише після завершення його розгляду у другому читанні, якщо Верховна Рада України не прийме інше рішення відповідно до частини другої статті 114 Регламенту Верховної Ради України, та за наявності позитивного висновку експертизи Кабінету Міністрів України щодо відповідності міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву ЄС (acquis ЄС) [23].

Вочевидь значна частина норм, уміщених у цій Постанові, стосуються корегування норм парламентської процедури і повинні бути розміщені в Регламенті, адже саме він (поряд з Конституцією України) визначає порядок роботи Верховної Ради України (частина п’ята статті 83 Основного Закону  України) [24]. Тож уміщення таких норм у підзаконному акті, яким є Постанова Верховної Ради України, не є оптимальним з конституційної точки зору та потребує приведення положень зазанченої Постанови у відповідність з вимогами Конституції України. 

Крім того, обраний законодавцем шлях нормативної «добудови» Регламенту окремими постановами Верховної Ради України не може бути визнаний оптимальним і з точки зору правової незавершеності механізму його реалізації, порушення засад систематизації та економії нормативного матеріалу. Визначення спеціальних процедур розгляду євроінтеграційних законопроектів має здійснюватися виключно на рівні Регламенту і не потребує будь-яких доповнень на рівні парламентських постанов. 

Певні змістовні вимоги щодо розробки, внесення, розгляду та проведення експертизи законів на предмет врахування вимог євроінтеграції вміщені також і в статтях 27, 29, 38, 43-44 Закону України «Про правотворчу діяльність» від 24.08.2023 р. № 3354-ІХ [25]. Зазначені приписи так само вимагають своєї предметної конкретизації в Регламенті, що підтверджує попередньо зроблений висновок щодо доцільності фіксації спеціальної процедури розгляду євроінтеграційних законопроектів у Регламенті. 

Література

1. Про Регламент Верховної Ради України : Закон України від 10 лютого 2010 р. Відомості Верховної Ради України. 2010. № 14–15, 16–17. Ст. 133.

2. Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони : Закон України від 16 вересня 2014 р. № 1678-VII. Відомості Верховної Ради України. 2014. № 40. Ст. 2021.

3. Про заходи з реалізації рекомендацій щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України : Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2016 року. № 1035-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2016. № 14. Ст. 149.

4. Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору) : Закон України від 7лютого 2019 р. № 2680-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2019. № 9. Ст. 50.

5. Про заходи з реалізації рекомендацій щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України : Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2016 р. № 1035-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2016. № 14. Ст. 149.

6. Про деякі заходи щодо виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції : Постанова Верховної Ради України від 29 липня  2022 р. № 2483-ІХ. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2483-IX#Text.

7. Грицяк І.А. Розвиток європейського управління в контексті впливу на державне управління в Україні : дис. … д-ра наук з держ. упр.: 25.00.01 / Нац. акад. держ. управл. при Президентові України. Київ, 2006. 416 с. 

8. Кочин В.В. Європеїзація принципів (засад) цивільного законодавства України. Приватне право і підприємництво. 2020. Вип. 20. С. 58-61.

9. Радишевська О.Р. Європеїзація права та інші концепти правового дискурсум: співвідношення понять. Вісник Пенітенціарної асоціації України. 2019. № 4. С. 5–13. 

10. Лендьел М.О. Вплив процесів європеїзації на вдосконалення стандартів і практики управління у регіоні Центральної Європи. Cтратегічні пріоритети. 2012. № 1. С. 37-43. С. 37-38.

11. Стратегія сучасного розвитку України : синтез правових, освітніх та економічних механізмів : колективна монографія / за загальною редакцією професора Старченка Г.В. Чернігів : ГО «Науково-освітній інноваційний центр суспільних трансформацій», 2022. 283 с. 

12. Радишевська О.Р. Європеїзація адміністративного права України : особливості сучасної тектоніки механізмів впливу. Часопис Київського університету права. 2020. № 1. С. 150–154. 

13. Гедульянов В. Застосування європейських стандартів у процесі законотворчої роботи як один з пріоритетних напрямів подальшого удосконалення діяльності Верховної Ради України. Law. State. Technology. 2024. Вип. 1. С. 20–25. 

14. Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору) : Закон України від 7 лютого 2019 р. № 2680-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2019. № 9. Ст. 50.

15. Про заходи з реалізації рекомендацій щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України : Постанова Верховної Ради України від 17 березня 2016 р. № 1035-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2016. № 14. Ст. 149.

16. Про деякі заходи щодо виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції : Постанова Верховної Ради України від 29 липня 2022 р. № 2483-ІХ. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2483-IX#Text.

17. Про Регламент Верховної Ради України : Закон України від 10 лютого 2010 р. Відомості Верховної Ради України. 2010. № 14–15, 16–17. Ст. 133.

18. Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо внесення, розгляду та прийняття законопроектів, спрямованих на адаптацію законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС) в частині виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції : проект Закону України (реєстр. № 8242 від 28.11.2022 р.). URL : https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40926.

19. Фролов П. Продовження парламентської реформи : як поліпшити взаємодію парламенту й уряду. URL : https://www.pravda.com.ua/columns/2023/01/16/7385047/.

20. Роль парламенту на шляху до членства в ЄС : досвід кандидатів на членство та чинних членів ЄС. Інформаційна довідка. Січень 2024. URL : https://internews.ua/storage/app/media/rang/2024/2/UA_Parliament_Role_EU_Integration.pdf.

21. Марусяк О., Мельник В. Порядок розгляду та ухвалення євроінтеграційних законопроєктів у Верховній Раді України. URL : file:///C:/Users/Asus/Downloads/random-230214141247-a86a13f7.pdf.

22. Про деякі заходи щодо виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції : Постанова Верховної Ради України від 29 липня 2022 р. № 2483-ІХ. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2483-IX#Text.

23. Про деякі заходи щодо виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції : Постанова Верховної Ради України від 29 липня 2022 р. № 2483-ІХ. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2483-IX#Text.

24. Конституція України від 28 червня 1996 р. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

25. Про правотворчу діяльність : Закон України від 24.08.2023 р. № 3354-ІХ. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3354-20#Text.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота