ПОЧАТКИ УКРАЇНСЬКОЇ АЛЬМАНАХОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА БУКОВИНІ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПОЧАТКИ УКРАЇНСЬКОЇ АЛЬМАНАХОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА БУКОВИНІ

04.07.2024 13:28

[9. Социальные коммуникации]

Автор: Попович Юлія Олександрівна, кандидат наук із соціальних комунікацій, асистент, кафедра журналістики, філологічний факультет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича



Українська альманахова література Буковини бере свої початки з виходу у світ 1877 року альманаху (збірника) «Руська хата. Буковинський альманах на рік 1877». На обкладинці значиться, що видав його Данило Млака (псевдонім українського письменника і журналіста-видавця Ізидора Воробкевича) коштом громадським. Щодо місця видання, читаємо: «Львів і Чернівці. З друкарні товариства імені Шевченка, під зарядом Фр. Сарницького. 1877» [4].

Поява літературного альманаху була своєрідним вибухом для українського слова, коли в той же час воно на Наддніпрянщині заборонялося Валуєвським (1863 р.), Емським (1876 р.) та іншими указами і циркулярами.

На нашу думку, варто повернутися до передісторії видавничої справи на Буковині. Зокрема, становлення української неперіодичної преси в буковинському краї розпочалося в роки організованого національно-культурного життя українців у цьому своєрідному анклаві австрійської імперії, коли на часі дискутувалися питання мови – використання правописних та граматичних норм, пов’язаних з вживанням «книжної» мови, етимологічного правопису.

У 1861 р. молодий чернівецький народовський діяч А. Кобилянський видав брошуру «Slovo na slovo do redaktora «Slova»», яка була написана українською мовою, але латиницею з чеським правописом. Вважаємо, що автор-упорядник вперше на Буковині порушив проблему вживання  правопису української мови в пресі. Свої міркування щодо мововживання, як і власне весь збірник, був спрямований проти львівської москвофільської газети «Слово», редагованої Б. Дідицьким. Адже часопис видавався «язичієм» - незрозумілою для народу штучною мовою – сумішшю українських, польських, російських та церковно-слов’янських слів. А. Кобилянський, усвідомлюючи важливість зрозумілості мови в друкованих засобах для читача, запропонував редакторові часопису друкувати «Слово» живою народною мовою. Як доказ щодо можливості використання такої мови в газеті  публіцист вмістив у своїй праці кілька поезій невідомого доти українського поета-буковинця Юрія Федьковича. Б. Дідицький видрукував їх згодом у «Слові», чим спопуляризував ім’я Ю. Федьковича серед галичан та буковинців, а в 1862 р. упорядкував та видав у Львові окрему поетичну збірку обдарованого буковинця – «Поезії Іосифа Федьковича».

Цього ж 1861 року А. Кобилянський видає другу полемічну брошуру «Holos na holos dla Halycyny» чесько-латинською графікою, що також спрямована проти зросійщення української мови. Сучасний чернівецький вчений-історик О. Добржанський зазначає: «Вихід двох брошур А. Кобилянського у Чернівцях, які порушували важливі проблеми становлення української літературної мови, само по собі мало неабияке суспільне значення як для Галичини, так і для Буковини. Вони давали можливість буковинській інтелігенції брати участь в обговоренні такого непростого на той час нового питання…» [ 2, с. 133].

Отож, А. Кобилянський своїми працями випередив час на десятиліття і став предтечею альманахових видань Буковини – «Руська хата» (1877), «Буковинський альманах» (1885), «Зерна» (1887, 1888), «Вперед» (1888), «Буковинський альманах» (1891), «За красою» (1905) та ін.

Перший український альманах в Чернівцях «Руська хата» відкривався «Переднім словом» за підписом «Видавець» та вказаною датою «В Чернівцях в грудні 1876». Що важливо, вже у цьому вступному слові була закладена ідея соборності – необхідність духовного єднання Буковини з усіма українськими землями, а також йшлося про значення літератури у справі піднесення свідомості народу, а саме: «Нехай же Альманах причиниться до піддержання єдності літературної Буковини, Галичини і України; і як руська хата, руська родина, хоть запропащена чужовитою опікою, не перевелась через довгі віки і нині подала нам однісіньку основу під будівлю політично-суспільного бита народа, так і наша «Руська Хата» пригорнувши д собі письменників зо всіх кінців просторої Русі, нехай причиниться до розьяснення народного духа, до розбудження народного самопізнання, якому найкращі сини нашої родини майно і – що найдорожше – жизнь в жертву оддавати повинні» [4].

Єдність українського слова в альманасі видавець зарепрезентував творами буковинців (Ю. Федькович, Ізидор та Григорій Воробкевичі), галичан (К.Устиянович) та наддніпрянців (П. Куліш та Г. Барвінок).

«Руська хата» налічує 224 сторінки, без «Переднього слова», яке не включене до наскрізної нумерації. Матеріали, що увійшли до видання різножанрові: поезії (ліричні вірші, поеми) Ю. Федьковича, Данила Млаки, Наума Шрама (псевдонім Григорія Воробкевича), К. Устияновича, Ом. Поповича; трагедія Ю. Федьковича «Довбуш»; записи з народних вуст Г. Барвінок – «Трудящий шукає долі, а доля шукає трудящого» та «Чорт у кріпацтві»; історична розвідка П. Куліша «Галицька Русь в починах козацько-шляхоцької усобиці», а також дві публікації – «Храм на буковинській Русі» (підписано криптонімом І. М.) та «Спомини про недавну бувальщину (гумореска)» (підписано криптонімом А. Ш.). Криптоніми досі не розкриті. Загалом у випускові оприлюднено майже три десятки художніх текстів.

І. Франко через десятиліття після виходу у світ «Руської хати» критично висловився про альманах, що «тут менше еклектизму, зате значно більше сірої безпрограмності. Найбільше місця займають тут твори двох буковинських поетів: дві довгі і позбавлені будь-якої вартості поеми Данила Млаки з доби воєн Хмельницького, цікава з багатьох поглядів драма Федьковича «Довбуш», кілька праць пана Куліша і Ганни Барвінок […], вірші Федьковича, Млаки, Шрама, Устияновича і декілька статей меншої вартості […]. Громадськість сприйняла цей альманах надзвичайно холодно [...], «Руська хата»  й понині повністю ще не розпродана» [3, с. 96].

Незважаючи на таку оцінку вміщених матеріалів,  на нашу думку, «Руська Хата», безумовно, зіграла свою позитивну роль як у суспільно-культурному житті, так і стала важливим поступом у літературно-видавничій справі Буковини. Альманах заманіфестував нерозривну єдність із загальноукраїнським видавничим та літературним процесом.

Література:

1.Бабич Н. 15 не останніх із могікан. Педагоги і вчені Буковини другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Чернівці : Букрек, 2010. 320 с.

2.Добржанський О. Національний рух українців Буковини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Чернівці : Золоті литаври, 1999. 574 с.

3.Франко І. Зібрання творів у 50-ти т. К. : Наук. думка, 1980 . Т. 27. С. 95-108.

4.Руська хата [Текст]: буковинський альманах на рік 1877 / вид. Д. Млака. Львів; Чернівці; З друкарні Товариства имени Шевченка під зарядом Фр. Сарницького, 1877. 220 с. // Чернівецька обласна наукова бібліотека ім. М. Івасюка. Електронні книги. https://www.library.cv.ua/elektronni-knigi

https://drive.google.com/file/d/0Bw5wEd4H91yBcHhtWkxJOVdhbEE/view?resourcekey=0-LaNa_mp32DTXdFBpHeTOlw



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота