ДЕЯКІ АСПЕКТИ СТАНУ НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ ВІТЧИЗНЯНИМИ ДОСЛІДНИКАМИ ПРОБЛЕМАТИКИ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ ЗА ДІЇ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ТА ДІЇ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ЩО НАЛЕЖАТЬ ДЕРЖАВІ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ДЕЯКІ АСПЕКТИ СТАНУ НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ ВІТЧИЗНЯНИМИ ДОСЛІДНИКАМИ ПРОБЛЕМАТИКИ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ ЗА ДІЇ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ТА ДІЇ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ЩО НАЛЕЖАТЬ ДЕРЖАВІ

31.08.2024 13:19

[2. Юридические науки]

Автор: Ілляшев Михайло Ігорович, аспірант Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака Національної академії правових наук України



Із огляду на поступовий розвиток та утвердження демократичних цінностей, ідей гуманізму і громадянського суспільства у світі та в Україні, явище цивільно-правової відповідальності Держави та її органів досить довгий час не мало практичних дієвих механізмів імплементації, перебуваючи на, так би мовити, стадії зародження. Ситуація змінилась в середині 20 століття, відколи і почалось активне наукове дослідження цього інституту. 

Слушно буде зауважити, що у період після здобуття Україною своєї незалежності вітчизняна наука продовжує активно реагувати на виклики сучасності, удосконалюючи концепції та підходи до вивчення правової природи інституту цивільно-правової відповідальності Держави та його складових із огляду на динаміку змін у законодавстві та тенденції правозастосування. 

У цьому контексті не можливо не відзначити дисертаційне дослідження І.С. Канзафарової на тему «Теоретичні основи цивільно-правової відповідальності в Україні» [1] та працю Н.С. Кузнєцової під назвою «Інститут цивільно-правової відповідальності у вітчизняній та зарубіжній цивілістичній доктрині» [2], які зробили значний вклад у формування загального наукового уявлення про інститут цивільно-правової відповідальності, комплексне розуміння основ цивільно-правової відповідальності, її функцій та підстав виникнення. Ці роботи є основоположними для розуміння сучасних тенденцій і проблем цивільно-правової відповідальності в цілому як виду юридичної відповідальності. Однак попри це, слід зауважити, що питання цивільно-правової відповідальності Держави за дії її органів та дії юридичних осіб, що їй належать, досліджується авторками досить фрагментарно.

Варто відзначити, що проблематиці саме цивільно-правової відповідальності Держави присвячені роботи таких вітчизняних авторів, як Д.В. Кравчук [3], О.О. Первомайський [4], Н. Якимчук [5], В.І. Ольшанченко [6] та ін. Наукові праці цих дослідників мають більш вузьке спрямування, пропонуючи аналіз явища цивільно-правової відповідальності через призму прав і обов’язків Держави та державних органів у певних видах правовідносин. 

Спільною рисою робіт більшості перелічених вище дослідників є прикладний характер наукових висновків, які ґрунтуються на вивченні сучасного стану правотворчості в Україні та особливостях тлумачення і застосування національними судами норм права у конкретних правовідносинах. Зокрема, Д.В. Кравчук надає детальний перелік тих правових заходів, застосування яких, на її думку, є необхідним для приведення у відповідність процесу відшкодування шкоди Україною із засадами регулювання цивільно-правової відповідальності Держави в практиці Європейського суду з прав людини [3, с. 164-165]. У свою чергу, О.О. Первомайський зазначає, що для впорядкування відносин з притягнення Держави до цивільно-правової відповідальності, доцільно визнати Державу Україна основним та єдиним суб'єктом такої відповідальності, адже орган державної влади, як окрема одиниця, не є самодостатнім суб’єктом відповідальності [4, с. 66]. Для реалізації такого підходу автор пропонує внести зміни до чинного матеріального та процесуального законодавства України, які мають конкретизувати порядок притягнення Держави до відповідальності.

Із огляду на зазначене вище, можна зауважити певну однобічність вітчизняних наукових досліджень щодо питань цивільно-правової відповідальності Держави, адже вони стосуються переважно українських правових та соціологічних реалій і не враховують досвід іноземних країн. 

На нашу думку, попри значну позитивну динаміку розвитку вітчизняного наукового доробку, йому не вистачає системного дослідження генезису інституту цивільно-правової відповідальності Держави за дії державних органів та дії юридичних осіб, що належать Державі, а також вивчення особливостей закріплення цього інституту у міжнародному праві і праві іноземних країн. Складні аспекти, пов’язані з притягненням Держави до цивільно-правової відповідальності в контексті державного імунітету, також є важливою і досі недостатньо вивченою темою. Безперечно, завдяки детальному аналізу міжнародного правового досвіду вітчизняні дослідники зможуть сформувати конструктивні рекомендації, які матимуть значну цінність для вдосконалення української правової системи у сфері цивільно-правової відповідальності Держави.

Література:

1. Канзафарова І.С. Теоретичні основи цивільно-правової відповідальності в Україні: дис. … док. юрид. наук: 12.00.03 / Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Київ, 2007. 453 с.

2. Кузнєцова Н.С. Інститут цивільно-правової  відповідальності  у  вітчизняній  та  зарубіжній  цивілістичній  доктрині. Право  України. Київ. 2019. Вип. № 1. С.186-203.

3. Кравчук Д.В. Цивільно-правова відповідальність держави за шкоду, заподіяну приватним особам: дис. … док. Філософії : 081 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2020. 181 с.

4. Первомайський О.О. Цивільно-правова відповідальність держави Україна: конституційні засади. Юридична Україна. 2012. Вип. № 8. С. 62-67.

5. Якимчук Н. Сучасні проблеми правового регулювання порядку відшкодування шкоди державою. Вісник Національної академії прокуратури України. 2010. Вип. № 4. С. 87-93.

6. Ольшанченко В.І. Цивільно-правова відповідальність держави Україна перед суб’єктами підприємницької діяльності: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. Харків, 2021. 241 с.

_______________________

Науковий керівник: Майданик Роман Андрійович, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота