ЗБЕРЕЖЕННЯ ПАМ'ЯТОК ДЕРЕВ'ЯНОЇ АРХІТЕКТУРИ ЗАКАРПАТТЯ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ЗБЕРЕЖЕННЯ ПАМ'ЯТОК ДЕРЕВ'ЯНОЇ АРХІТЕКТУРИ ЗАКАРПАТТЯ

23.09.2024 15:01

[7. Искусствоведение]

Автор: Малильо Максим Іванович, аспірант, викладач кафедри живопису і композиції, Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури


Початкове питання про збереження дерев'яної архітектури виникло під час існування Закарпаття в складі Чехословацької республіки. П'ять храмів, які знаходилися під загрозою знищення, були транспортовані до Праги, а ще три були перенесені в інші частини регіону. Зокрема, Михайлівську церкву спершу перевезли з Шелестова до Мукачева у 1927 році, а потім, у 1974 році, до Ужгорода. Успенська церква з Обави була перевезена до Чехії у 1931 році, а церква святого Михайла з Великих Лучок – до Праги у 1929 році [1].

Закарпаття, як регіон з багатою історією, володіє скарбом в архітектурних пам'ятках, зокрема, в дерев'яних спорудах. Дерев'яна архітектура в цьому регіоні є не лише різноманітною за формами та стилями, але й відображає специфіку природних умов, притаманних горському клімату. Під час спорудження цих об'єктів, майстри враховували особливості ґрунтів та деревини, які були доступні в регіоні, використовуючи їхні унікальні характеристики для створення міцних та довговічних конструкцій. Її коріння сягає далеко в минуле і розповідає багато цікавого про життя та традиції місцевого населення. Перші сліди дерев'яної архітектури виникають в середньовіччі 9-16 століття, коли розвивалися різні етнічні групи, такі як угорці, румуни, русини, словаки та інші [2]. Кожна з цих груп зробила свій внесок у розвиток архітектури, створюючи власні унікальні стилі та конструкції. Особливо важливими були церкви, які служили не лише релігійним об'єктом, але й центром культури та освіти. 

Час від 14-го до 18-го століття в історії Закарпаття відзначився особливою роллю церков у розвитку дерев'яної архітектури. Ці витвори не лише служили релігійними об'єктами, але й відігравали ключову роль у формуванні культурного і освітнього середовища регіону. Дерев'яні церкви на Закарпатті стали справжнім символом цієї епохи завдяки їх вишуканому орнаменту, вежам та складним декоративним мотивам.Багато з цих історичних церков і храмів залишилися збереженими і стали важливими пам'ятками архітектури та культури. Вони приваблюють туристів, дослідників і вірян, надихаючи наші покоління вивчати і цінувати цю важливу частину спадщини Закарпаття [3].

Література:

1. Myronova H. et al. (2009). Ukrajinistika: minulost, přítomnost, budoucnost II [Ukrainian studies: past, present, future II]. Brno : Masarykova univerzita, 532–640. [in Czech].

2. Dudáš M, Jiroušek A. (2013). Drevené kostoly, chrámy, zvonice na Slovensku [Wooden churches, temples, bell towers in Slovakia]. Košice : Jes. [in Slovak].

3. Kompleksna prohrama zberezhennia i vykorystannia pamiatok kulturnoi spadshchyny Zakarpatskoi oblasti na 2006–2015 roky. [Comprehensive program of preservation and monitoring of cultural heritage of Zakarpattia region for 2006-2015]. Transcarpathian Regional State Administration Retrieved from http://www.carpathia.gov.ua/en/catalog/item/178.htm.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота