СПІЛЬНЕ ДЖЕРЕЛО ІНСПІРАЦІЇ: ОБ’ЄДНУЮЧА СИЛА НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ В МАЙСТЕРНОСТІ АКТОРА МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

СПІЛЬНЕ ДЖЕРЕЛО ІНСПІРАЦІЇ: ОБ’ЄДНУЮЧА СИЛА НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ В МАЙСТЕРНОСТІ АКТОРА МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ

23.09.2024 15:47

[7. Искусствоведение]

Автор: Борозняк Анна Дмитрівна, студентка, Харківська державна академія культури


Реалії сьогодення, насичені інноваційними технологіями, постійно змінюються, але сталим у своєму впливі, беззаперечно, лишається театр. Безсумнівно, музично-драматичний театр не є виключенням, адже несе у собі синтетичність акторської майстерності, котра змушує зачаровуватися поєднанням драматичної дії, хореографії та, звісно, співу.

Національна культура відігравала значну роль в становленні та розвитку музично-драматичного театру, оскільки вона відображає історію, цінності, погляди людей, традиції. Саме музика та спів – невід’ємна частина генетичного коду українського народу. Вона почала ґартуватися від архаїчних часів, коли створюються певні групування, у яких відбувалися ритуальні дійства, котрі включали в себе наявність звуків, ударів, музики, танців [1, с. 89]. Продовжувала звучати у голосах легендарних корифеїв, котрі змогли стати справжнім феноменом в культурному житті України та замінити оперний театр, котрого на той час на теренах країни не було.  «Цей спів справляв завжди величезне враження на публіку. Ніяка професійна співачка не могла так співати». [2, с. 10]. Цей період українського музично-драматичного театру асоціюється з побутовою тематикою. Перенесення різноманітних символічних дій, наявних в українському обрядовому циклі, допомагало акторові порозумітися з глядачем. Викликати його емоційну залученість,  спираючись на безпосередній зв'язок з реальним життям тогочасного люду. Цей театр переплітав у собі народний фольклор, обрядовість, пісні, хореографію, що вкотре підтверджує вплив національної складової на театральну царину.

Основною особливістю українського музично-драматичного театру є музичне оформлення. «Саме Старицький започаткував традицію мати в українському театрі хор і оркестр як складові сценічної дії, де основна роль належить драматичним акторам, які одночасно володіють музично-вокальною культурою співу й мистецтвом танцю» [3, с. 5]. Оркестрова музика, хорові партії в поєднанні з професійністю виконавської майстерності актора, котрий вміло володіє голосом, тілом та думкою – такий український театр, котрий підкорює своєю атмосферою.

На території України працює низка музично-драматичних театрів. Але вплив національної складової настільки сильний, що наявність пісенного та хореографічного матеріалу у виставах драматичних театрів неймовірно висока. Національний академічний драматичний театр ім. Франка, наприклад, створив справжній прорив виставою «Конотопська відьма» за повістю Григорія-Квітки Основ’яненка, котра встигла стати справжньою сенсацією. В театрі працює композиторка, котра займається аранжуванням вокальних номерів – Сусанна Карпенко. Також слід згадати про Київський академічний театр українського фольклору «Берегиня», котрий має свій невеликий оркестр, хор та балет. Тож ми бачимо, що по своїй формі український театр тяжіє саме до музично-драматичного.

Опираючись на вищезазначені приклади, можна зробити висновок, що український театральний процес, зберігаючи національну складову, впевнено крокує вперед. Але поле для репертуарного урізноманітнення доволі велике. Не відкидаючи нашу ідентичність, можна створювати нові театральні продукти, що будуть привертати око глядача. 

Таким чином, вплив національної культури на розвиток акторської майстерності в музично-драматичному театрі України є невід’ємною часткою сучасного театрального процесу. Це сприяє поглибленню взаєморозуміння між акторами та глядачем, розширенню арсеналу акторських засобів та розширенню акторської палітри емоцій та образів. Тому важливим є те, щоб ця культура була в центрі уваги, щоб сформувати ще виразніше втілення національної ідентичності на сцені музично-драматичного театру України. 

Література:

1. Борис І. О., Фєвральова С. В. Системна проблема виховання й професійного становлення студентів спеціалізації «Актор драматичного театру та кіно» в закладі вищої освіти. «Культура України» : 2022. Випуск 78. 53-59 с.

2. Українська музична література. Частина друга / Автор-упорядник І.І. Казак. – Рівне, 2007. – 136 с.

3. Харитонова В.Ф. Корифеї українського театру – творці музичної складової національного професійного театру / В. Харитонова. // Культура України. Випуск 30. – 2010. – 10 с. URL: https://ic.ac.kharkov.ua/nauk_rob/nauk_vid/rio_old_2017/ku/kultura30/28.pdf

__________________

Науковий керівник: Борис Ігор Олександрович, доцент, заслужений діяч мистецтв України, доцент, декан факультету сценічного мистецтва Харківської державної академії культури



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота