АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАТРИМАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЮ ПОЛІЦІЄЮ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАТРИМАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЮ ПОЛІЦІЄЮ

24.09.2024 15:57

[2. Юридические науки]

Автор: Конончук Богданна Ростиславівна, здобувачка вищої освіти освітнього ступеня “бакалавр” юридичного факультету Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова


Анотація: досліджено адміністративно-правові засади застосування адміністративного затримання Національною поліцією України. Виявлено ключові аспекти регулювання підстав, порядку та строків затримання відповідно до чинного законодавства, зокрема Кодексу України про адміністративні правопорушення. Проаналізовано цілі адміністративного затримання та гарантії захисту прав затриманих осіб. Зазначено механізми контролю за законністю застосування затримання, що сприяють дотриманню правопорядку та прав громадян.

Адміністративно-правові засади застосування адміністративного затримання Національною поліцією України є важливим елементом правової системи держави, який забезпечує дотримання громадського порядку, захист прав і свобод громадян, а також ефективне здійснення правозастосовної діяльності поліцією. Застосування адміністративного затримання має бути чітко регламентоване і відповідати вимогам законодавства, що спрямоване на захист прав людини та мінімізацію можливих порушень з боку правоохоронних органів.

Ключовим нормативним актом, який визначає підстави, порядок та строки адміністративного затримання, є Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Відповідно до цього одексу, адміністративне затримання є заходом адміністративного примусу, спрямованим на негайне припинення правопорушення, встановлення особи правопорушника та забезпечення належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Адміністративне затримання, здійснюване Національною поліцією України, регламентується низкою законодавчих актів, зокрема Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та Законом України "Про Національну поліцію". Відповідно до ст. 262 КУпАП, адміністративне затримання може бути застосоване поліцією у випадках вчинення правопорушень, таких як дрібне хуліганство, домашнє насильство, порушення громадського порядку під час зборів чи мітингів тощо. Метою затримання є припинення правопорушення, встановлення особи правопорушника та забезпечення належного провадження у справі [1].

Згідно з статтею 262 КУпАП [2], адміністративне затримання може застосовуватись у випадках, коли інші заходи адміністративного впливу не можуть бути ефективними. До таких підстав, зокрема, належать: порушення громадського порядку, яке потребує негайного втручання; дрібне хуліганство (стаття 173 КУпАП) [2]; незаконне проведення зборів, мітингів, демонстрацій (стаття 185-1 КУпАП) [2]; опір представникам поліції або іншим уповноваженим особам (стаття 185 КУпАП) [2].

Затримання можливе лише у випадках, коли є необхідність забезпечити негайне припинення правопорушення або є ризик ухилення особи від відповідальності. У разі, якщо адміністративне правопорушення може бути припинене без застосування затримання, використання цього заходу є недоцільним. Також, відповідно до ст. 43 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейські мають право застосовувати фізичну силу та спеціальні засоби в рамках затримання, але лише у випадках, якщо це необхідно для забезпечення безпеки та виконання завдань [3].   

Процедура адміністративного затримання регламентується статтею 261 КУпАП, яка зобов'язує правоохоронців негайно повідомляти затриманого про підстави затримання та його права. Затриманому надається право на захист, зокрема, право на правову допомогу та спілкування з адвокатом. Поліція також зобов'язана повідомити близьких родичів або представників затриманого про місце його утримання.

Важливим аспектом є обмеження строків адміністративного затримання. Стаття 263 КУпАП встановлює максимальний строк затримання на три години [2]. Винятки можливі лише у випадках, передбачених законом, наприклад, коли особа перебуває у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння і необхідно провести медичне обстеження або інші процедури. У таких випадках строк затримання може бути продовжений до 72 годин, але тільки за наявності підстав, визначених законом [4].

Адміністративне затримання має кілька цілей, які зумовлюють його правомірність. По-перше, це забезпечення негайного припинення правопорушення, яке може створювати загрозу для громадського порядку або безпеки громадян. По-друге, адміністративне затримання дозволяє встановити особу правопорушника, якщо це неможливо зробити на місці події. Це має важливе значення для забезпечення належного розслідування і подальшого розгляду справи в суді. По-третє, затримання може бути застосоване для запобігання спробам ухилення від адміністративної відповідальності.

Законодавство України передбачає низку гарантій для захисту прав затриманих осіб. Зокрема, затримані особи мають право на інформацію про причини затримання, а також на юридичну допомогу. Це право забезпечується як на національному рівні (Конституція України, КУпАП), так і на міжнародному рівні (Європейська конвенція з прав людини). Також затримані мають право оскаржити дії правоохоронців в адміністративному або судовому порядку, якщо вважають, що їхні права були порушені.

Законність адміністративного затримання контролюється судовими органами та органами прокуратури. Кожен випадок адміністративного затримання підлягає перевірці на предмет відповідності закону та дотримання прав людини. У разі виявлення порушень, особи, що здійснювали затримання з порушенням законодавства, можуть бути притягнуті до відповідальності [5].

Таким чином, адміністративно-правові засади застосування адміністративного затримання Національною поліцією України базуються на принципах законності, пропорційності та необхідності. Вони спрямовані на забезпечення дотримання громадського порядку, захист прав і свобод громадян, а також на забезпечення ефективності правозастосування в умовах правової держави. Законодавство України передбачає чіткі правила і процедури застосування адміністративного затримання, що дозволяє уникнути зловживань з боку правоохоронних органів і забезпечує баланс між інтересами держави і правами людини.  

Література: 

1. Бочковий О. В., Дрок І. С., Логвиненко Б. О. та ін. Дотримання прав людини під час застосування адміністративного затримання підрозділами Національної поліції: наук.-практ. рек. – Дніпро: ДДУВС, 2023. – 100 с.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 07.12.1984 № 80731-X. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 #Text (дата звернення: 12.09.2024). 

3. Про Національну поліцію: Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n368 #Text (дата звернення: 12.09.2024). 

4. Шевченко В. М. Адміністративно-правові інструменти здійснення превентивної діяльності Національною поліцією України : дис. ... канд. юрид. наук. – 2024. – 251 с.

5. Шкіндюк В. І. Адміністративно-правові засади взаємодії та координації у сфері правоохоронної діяльності на регіональному рівні: монографія. – Вінниця: ТВОРИ, 2023. – 172 с. – ISBN 978-617-552-362-9. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота