ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНОЮ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРИНЦИПУ ВСЕЗАГАЛЬНОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНОЮ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРИНЦИПУ ВСЕЗАГАЛЬНОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

14.10.2024 18:51

[2. Юридические науки]

Автор: Дутчак Остап Ігорович, аспірант ІІ року навчання кафедри публічного права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича


ORCID: 0009-0009-5375-1469 Дутчак О.І. 

Вступ. В українській доктрині податкового права уже перестало бути дискусійним положення про те, що дуальна природа людини – психобіологічна та соціальна водночас – породила потребу кожного індивіда у постійному забезпеченні як його приватних, так і публічних потреб, а звідси і його потребу у податках й у податковому праві [1, C. 24]. Саме цим явищем і пояснює Р.О.Гаврилюк [2, C. 526-540] та чимало інших вчених появу конституційного принципу всезагальності оподаткування. Принагідно зазначимо, що в конституціях різних держав світу його юридичне закріплення має свої особливості.

Що ж стосується України, то ст. 67 її Конституції постулює: «Кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майнових стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом» [3].  Отже, закріпивши всезагальність оподаткування як принцип у Конституції держави, вітчизняний конституцієдавець віддав повноваження щодо його конкретного змістового наповнення національному законодавцю.

Метою дослідження є з’ясування особливостей реалізації Українською державою конституційного принципу всезагальності оподаткування в умовах воєнного стану.

У якості методологічних засад дослідження обрано системний та порівняльно-правовий методи.

Виклад основних результатів дослідження. Передусім необхідно зазначити, що вітчизняний законодавець розглядає у якості джерела податкового права України: Конституцію України; Податковий кодекс України (далі ПКУ); Митний кодекс України та інші закони з питань митної справи в частині регулювання правовідносин, які з’являються у зв’язку з оподаткуванням митом операцій із переміщення товарів через митний кордон України; численні міжнародні договори України; відповідні нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування [4]. Зокрема, у підпункті 1.1. ст. 4 ПКУ він передусім повторив та конкретизував конституційний принцип всезагальності оподаткування, зазначивши, що загальність оподаткування проявляється в обов’язковій сплаті кожним податків і зборів, встановлених ПКУ та законодавством з питань митної справи, якщо такий платник відповідає критеріям чинного ПКУ [4], а у п. 1.2 цієї ж статті застеріг про рівність всіх платників податків перед законом та недопущення дискримінації [4]. Щоправда, поряд з цим у п. 4.4. та п. 4.5. статті 4 ПКУ йдеться про те, що деякі платники можуть мати податкові пільги [4], які, проте, не скасовують принципу всезагальності оподаткування.

Суттєве змістове уточнення конституційного принципу всезагальності оподаткування вітчизняний законодавець наводить у п.1.2 ст. 7 ПКУ – для того, щоб у платника податку могло з’явитися податкове зобов’язання, він повинен володіти об’єктом оподаткування,  щоб відповідати правовому статусу платника податку згідно ПКУ. Саме цей чинник набув особливого значення у податковій системі України в умовах воєнного стану. Як зазначають П.С.Пацурківський та Р.О.Гаврилюк, уже на початку повномасштабної російсько-української війни серед населення України з’явилися майже 5 млн. осіб зовнішніх біженців і понад 8 млн. внутрішньо переміщених осіб. Економіці України станом на квітень 2022 р. було завдано прямих збитків на загальну суму понад 3,5 трлн. грн., знищено або зруйновано десятки тисяч об’єктів оподаткування, порушено усталені виробничі та економічні зв’язки [5, С. 12-13.].

У відповідь на це, а також з метою виправлення серйозних стратегічних прорахунків Української держави в податковій політиці у передвоєнний період та посилення безпеки держави Український Парламент виробив та послідовно втілив разом з Урядом держави новий стратегічний курс на лібералізацію власного податкового законодавства. Початок реалізації цього курсу було покладено Законом України №2118-ІХ від 3 березня 2022 р. [6]. Ним, зокрема, було доповнено новим пунктом 69 підрозділ Х розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який визначив тимчасові (на період дії воєнного стану) особливості справляння податків та зборів в Україні. Його квінтесенцією стала легітимна тимчасова відмова від конституційного принципу всезагальності оподаткування у його розумінні для мирного періоду розвитку суспільства. Інакше кажучи, від сплати податку тимчасово звільнялися особи, які втратили внаслідок російської агресії статус платника податку та/або об’єкти оподаткування.

Цей курс податкової стратегії держави було продовжено та розвинуто , надано йому системного характеру Законом України №2120-ІХ від 15.03.2022 р. Зокрема, ним було звільнено від сплати єдиного податку усіх його платників першої та другої груп, навіть тих, які не втратили власний об’єкт оподаткування. Законодавець звільнив цим Законом від оподаткування акцизом операції з добровільного надання його платниками на безоплатній основі паливно-мастильних матеріалів на воєнні потреби України та/або як гуманітарної допомоги іншим її споживачам на увесь період дії правового режиму воєнного стану [7]. Принагідно зазначимо, що така допомога, за визнанням науковців-фахівців у цій сфері, є згідно її правової природи продовженням соціальної функції держави, а тому безпосередньо позитивно впливає на посилення безпеки держави і суспільства [8, С. 99-143].

Цим же Законом були звільнені на період дії воєнного стану від сплати податку на землю його платники, чиї земельні ділянки або паї виявилися розташованими на територіях, що опинилися в районах бойових дій та/або в окупації збройних формувань рф чи були визнані обласними військовими адміністраціями в якості засмічених вибухонебезпечними предметами або тимчасово задіяними під фортифікаційні споруди для Збройних Сил України. В цьому ж пакеті заходів Парламент України ухвалив рішення не сплачувати за 2022 податковий рік й екологічний податок з об’єктів оподаткування, розташованих на вищезазначених територіях. Також була звільнена на період дії воєнного стану від сплати єдиного внеску за себе значна частина його платників, а саме зазначених в пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» [7]. 

Це далеко не повний перелік груп платників податків та/або об’єктів оподаткування, звільнених Парламентом України на період дії воєнного стану від всезагального конституційного обов’язку сплати податків і зборів передбачених законодавством України. У вітчизняній науковій літературі можна зустріти різні, аж до протилежних, оцінки цих рішень вітчизняного законодавця. Ми поділяємо аргументацію та висновки тих із них, хто оцінює такі кроки Верховної Ради України як реалізацію нею природно-правових принципів розумності та справедливості податкового права [9, С. 162-171]. Неупереджений аналіз сучасної української дійсності та вищезазначених  рішень Українського Парламенту переконує, що вони не послабили, а навпаки, посилили внутрішню безпеку держави, консолідували навколо неї більшість українського суспільства.

Висновки. В Україні визнається і діє конституційний принцип всезагальності оподаткування. В умовах воєнного стану він не перестав бути чинним, однак вітчизняним законодавцем з нього було зроблено легітимні винятки для осіб, які тимчасово втратили кваліфікуючі критерії платника податків в силу форс мажорних обставин на період до його завершення, або до повернення цих груп осіб до звичайної для них підприємницької діяльності, яку вони здійснювали до поширення на них чи на їх об’єкти оподаткування надзвичайних правових станів..

Література

1. Гаврилюк Руслана Олександрівна. Природа податкового права: антропосоціокультурний підхід. Автореф. дис. докт. юрид. наук. Київ, 2015.35 с.

2. Гаврилюк Руслана Олександрівна. Природа податкового права: антропосоціокультурний підхід: монографія. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2014. 636 с.

3. Конституція України. Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР в редакції від 01.01.2020, підстава -  27-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text 

4. Податковий кодекс України. Закон, Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI в редакції від 01.09.2024, підстава -  3553-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text  

5. Петро Пацурківський, Руслана Гаврилюк. Війна росії проти України та вітчизняні публічні фінанси. Право України. 2022. №3. С. 9-25.

6. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану. Закон України від 3 березня 2022 р. №2118-ІХ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2118-20#Text 

7. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану. Закон України №2120-ІХ від 15.03.2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text  

8. Пасько Я.І. Соціальна держава і громадянське суспільство: співпраця versus протистояння: монографія. Київ: ПАРАПАН, 2008.

9. Пацурківський Петро Петрович. Мій погляд на право. Збірник наукових праць. Київ: Юрінком Інтер, 2024. 280 с.

________________________________________________

Науковий керівник: Пацурківський Петро Станіславович, доктор юридичних наук, професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота