ЗАСТОСУВАННЯ ДНК-ФЕНОТИПУВАННЯ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ФОТОРОБОТІВ ПІДОЗРЮВАНИХ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ЗАСТОСУВАННЯ ДНК-ФЕНОТИПУВАННЯ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ФОТОРОБОТІВ ПІДОЗРЮВАНИХ

22.10.2024 09:27

[2. Юридические науки]

Автор: Черненко Тетяна Віталіївна, здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, Державний податковий університет


Протягом останніх десятиліть наука про ДНК пережила бурхливий розвиток. Відкриття структури ДНК та розробка методів її аналізу стали революційними для багатьох галузей, в тому числі для криміналістики. 

Спочатку ДНК-аналіз використовувався переважно для ідентифікації особи за генетичним профілем, але сучасні технології, зокрема розвиток штучного інтелекту, дозволяють зазирнути набагато глибше. Наразі дуже перспективною, хоч і все ще недосконалою, є галузь ДНК-фенотипування.

ДНК-фенотипування належить до нових методів ДНК-аналізу, які повільно впроваджуються в практику судової генетики та допомагають встановити ознаки зовнішності, вік і біогеографічне походження людини, тобто так званий фенотип, за її генами [1, с. 67]. 

Цей метод дозволяє досить точно визначити вік, колір шкіри, очей, волосся та навіть те, з якої частини світу походить людина. 

Успіх застосування методу ДНК-фенотипування залежить від рівня деталізації, точності та надійності, з якою зовнішність, походження та вік можна передбачити на основі ДНК із місця злочину. Важливим фактором є також частота прогнозованої функції у регіоні, де було вчинено конкретний злочин (за умови, що злочинець з даного регіону). Іншими словами на точність результатів впливає те, як часто в регіоні зустрічаються ті чи інші риси людини (колір шкіри, очей, волосся тощо). Прогнозовані ознаки, які рідше трапляються в регіоні, де стався злочин, з більшою вірогідністю допоможуть при  розслідуванні, ніж звичайні [2].

На даний момент наука передбачення зовнішнього вигляду є недосконалою і перевантажена великою кількістю необхідних предикторів ДНК. Збільшення кількості цих предикторів допомогло в удосконаленні методу, але їх кількість вийшла за межі можливостей технологій криміналістичної ДНК [3, c. 102]. 

Процес створення фоторобота за допомогою ДНК-фенотипування можна умовно розділити на кілька етапів:

1. Збір зразка ДНК – біологічний матеріал вилучають з місця злочину або інших джерел;

2. Ізоляція та ампліфікація ДНК – ДНК ізолюють та багаторазово копіюють за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР);

3. Секвенування ДНК – на цьому етапі визначають послідовність нуклеотидів у певних ділянках ДНК, які відповідають за зовнішні ознаки;

4. Аналіз даних – отримані результати порівнюють з великими базами даних;

5. Створення фоторобота – на основі отриманих даних створюється фоторобот, який відображає ймовірний зовнішній вигляд людини.

У 2008 році була заснована компанія Parabon NanoLabs, яка надає послуги в галузі криміналістичної генеалогії для правоохоронців. Уже в 2012 році вона отримала грант на дослідження фенотипування ДНК. На офіційному сайті компанії є декілька голосних справ, розкритих за допомогою цього методу [4], проте спеціалісти стверджують, що з більшою ймовірністю метод дасть некоректний результат, ніж корисну зачіпку. 

«Передусім немає доказів, що Parabon може точно відтворити обличчя. Це дуже небезпечно, тому що створює ризик, що людина стане підозрюваною у злочині, який вона не вчиняла» — вважає Дженніфер Лінч, юрисконсульт Electronic Frontier Foundation [5].

Крім того, застосування методу фенотипування ускладнюється етичними та правовими проблемами, які виникають в зв’язку з використанням особистої та конфіденційної інформації, наприклад про стан здоров’я. Неточність результатів та їх недостатня підтвердженість науковою документацією чи іншими належними обґрунтуваннями можуть стати причиною дискримінацій та расової ненависті, особливо якщо це стосується біогеографічних висновків про походження, а також, як було зазначено раніше, може стати причиною обвинувачення особи, яка не причетна до злочину. 

Станом на грудень 2019 року технології ДНК-фенотипування дозволено застосовувати лише в декількох країнах ЄС, а саме Нідерландах і Словаччині, а також Німеччині. Проте в Німеччині за допомогою цього методу заборонено визначати біогеографічне походження [2]. 

Українське законодавство в цьому питанні досить обмежене і в основному регулює захист даних та забороняє використовувати дані, отримані з ДНК-аналізу, для дискримінації осіб на основі раси, етнічної приналежності чи інших чутливих характеристик [3]. 

Отже, аналіз ДНК та його дослідження є перспективним напрямком в судово-медичній практиці. ДНК-фенотипування – це перспективна технологія, яка може значно підвищити ефективність розслідування злочинів. Однак, для широкого застосування цієї технології необхідно вирішити ряд проблем, пов'язаних з етикою, правовим регулюванням та точністю передбачення всіх зовнішніх ознак.

Література:

1. Степанюк Р. Криміналістичний ДНК-аналіз: стан і перспективи розвитку

в Україні. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2021. Вип. 3 (25). С. 60–80.

2. Schneider PM, Prainsack B, Kayser M. The Use of Forensic DNA Phenotyping

in Predicting Appearance and Biogeographic Ancestry. Deutsch Arztebl Int. 2019;116(51-52):873-80. DOI: 10.3238/arztebl.2019.0873

3. Козар Ю. Судово-медичне фенотипування ДНК для ідентифікації

злочинців. Клінічна та експериментальна патологія. 2024. Т.23, №2 (88). С. 100-108.

4. DNA Phenotyping – Parabon Snapshot DNA Analysis Service. Parabon 

Snapshot DNA Analysis Service – Powered by Parabon NanoLabs. URL: https://snapshot.parabon-nanolabs.com/phenotyping (дата звернення: 20.10.2024)

5. Mehrotra D. Cops Used DNA to Predict a Suspect’s Face–and Tried to Run

Facial Recognition on It. WIRED. URL: https://www.wired.com/story/parabon-nanolabs-dna-face-models-police-facial-recognition/ (дата звернення: 20.10.2024).

_____________________________________________

Науковий керівник: Амеліна Анна Сергіївна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінального судочинства та аналітичної діяльності

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота