ДО ПРОБЛЕМИ ЛЮДСЬКОГО ФАКТОРУ РОЗВИТКУ КІБЕРЗЛОЧИННОСТІ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ДО ПРОБЛЕМИ ЛЮДСЬКОГО ФАКТОРУ РОЗВИТКУ КІБЕРЗЛОЧИННОСТІ

23.10.2024 10:12

[3. Философские науки]

Автор: Трофименко Володимир Анатолійович, кандидат юридичних наук , доцент, доцент кафедри філософії, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого




orcid: 0000-0003-2240-3727  Трофименко В.А.

Розвиток сучасних технологій приводить до того, що якась їхня частина використовується для порушення верховенства права. Про це пише іспанський вчений Ф. Пінеда [1]. Зараз, пише він, людство переживає прискорену технологічну революцію, особливо у сфері комунікацій, де звичайна пошта поступилася місцем електронній пошті, з’явилася можливість замінити розмови віч-на-віч телефонними дзвінками, і навіть миттєвий зв’язок можна встановити через відеоконференція. Ці приклади, на його думку, здаються лише початком великої трансформації в найближчі роки. Подібним чином у сфері інформації відкриваються прояви нового цифрового виміру з появою приладів, які дозволяють зчитувати дані за допомогою світлових приладів, або з узагальненням використання Інтернету, який став джерелом найважливіших інформації у світі. Технологічний прогрес і цифровізація інформації, вважає науковець, вплинули на стільки сфер, що навіть існування нового цифрового світу, нового суспільства або кіберсуспільства, відмінного від традиційного аналогового світу, було захищено. Однак, робить висновок дослідник, універсальність і транснаціональність цих нових способів комунікації та інформації, з усіма перевагами, не позбавлені значних ризиків для свобод людей, навіть для верховенства права, однією з основних функцій якого є гарантування ефективність і захист цих свобод, які тепер можуть бути пошкоджені використанням нових технологій.

Про небезпеку кіберпростору попереджає і група іспанських вчених F. Vera, J. Guirao та A. Infantes [2]. Вони представляють підхід до проблеми безпеки в кіберпросторі з соціокультурної точки зору. Дослідники починають з характеристики нового простору через стратифіковану модель, яка надає актуальності людям як агентам, які використовують і надають значення технологічній інфраструктурі. Автори показують, як розширення кіберпростору паралельно спричинило зростання кіберзлочинності в її різних формах — кіберзлочинності, кібертероризму, кібервійни тощо. Не ігноруючи важливість базової технології, вони зосередились на ролі людського фактору, аналізуючи основні кіберзагрози, яким піддаються люди, і залучених учасників. Нарешті, науковці зазначають, що швидкий розвиток кіберпростору за масштабами та глибиною забезпечить дивовижні рішення для певних людських потреб, але водночас збільшить вразливість користувачів, відкривши сценарій високого ризику, з яким суспільству доведеться зіткнутися, щоб створити необхідну довіру для гарантування безпеки та свободи людей у ​​новому середовищі. У цьому сценарії, роблять висновок вчені, соціальні науки відіграють важливу роль, оскільки проблеми, які стосуються нашої безпеки та наших прав, не можуть розглядатися як чисто технічне питання.

Вивченню глобальної географії кіберзлочинності та її рушійних сил приділяють увагу S. Chen, M. Hao, F. Ding, D. Jiang, J. Dong, S. Zhang, Q. Guo, C. Gao [3]. Кіберзлочинність, вважають вони, завдає шкоди світовій економіці, національній безпеці, соціальній стабільності та індивідуальним інтересам. Поточні зусилля щодо подолання загроз кіберзлочинності зосереджені насамперед на технічних заходах. Автори розглядають кіберзлочинність як соціальне явище та будують теоретичну основу, яка об’єднує соціальні, економічні, політичні, технологічні фактори та фактори кібербезпеки, що впливають на кіберзлочинність. Вчені пропонують свої моделі дослідження кіберзлочинності: узагальнені лінійні моделі (GLM) використовуються для визначення основних факторів, що впливають на кіберзлочинність, тоді як моделювання структурними рівняннями (SEM) використовується для оцінки прямого та непрямого впливу різних факторів на кіберзлочинність. Результати GLM, на думку вчених, показують, що включення широкого набору соціально-економічних факторів може значно покращити пояснювальну силу моделі, а кіберзлочинність тісно пов’язана з соціально-економічним розвитком, тоді як їхній вплив на кіберзлочинність відрізняється залежно від рівня доходу. Крім того, результати SEM, продовжують науковці, додатково розкривають причинно-наслідкові зв’язки між кіберзлочинністю та численними контекстуальними факторами, демонструючи, що технологічні фактори служать посередником між соціально-економічними умовами та кіберзлочинністю.

Дослідженню перетину кіберзлочинів і вуличних злочинів приділяють увагу досліджують нідерландські дослідники E. Leukfeldt та R. Roks [4]. Вони проаналізували чотирнадцять голландських кримінальних розслідувань мереж, які вчиняли кіберзлочини, щоб отримати розуміння офлайнових і локальних аспектів цієї діяльності. По-перше, вони перевірили, чи залучені мережі в цих випадках також до іншої кримінальної діяльності, крім кіберзлочинів. По-друге, вчені проаналізували походження та розвиток цих мереж, приділяючи особливу увагу ролі або офлайн-взаємодіям на реальних вулицях. По-третє, автори досліджували, чи містяться у справах відомості, які б свідчили про наявність вуличної культури, що інформує про діяльність правопорушників. Цей аналіз як кримінальної діяльності, так і походження та розвитку мереж кіберзлочинців підкреслює, вважать вони, постійну важливість офлайнового світу. Ідучи далі, базуючись на їхніх мовних практиках, мотивах і нейтралізаціях, автори доводять, що основні члени, рекрутери та грошові мули в різних випадках вбудовані в голландську вуличну культуру. Таким чином, роблять висновок вчені, випадки кіберзлочинності також можна інтерпретувати як цифрову диверсифікацію традиційних вуличних (економічних) злочинів і, таким чином, як емпіричні приклади вуличних правопорушників, які адаптуються до розвитку технологій.

Людському фактору у кіберзлочинності приділяють увагу канадський вчений B. Dupont  та американський дослідник T. Holt [5]. Вони підкреслюють центральну роль людського фактора в кіберзлочинності та потребу в розробці більш міждисциплінарної програми досліджень, щоб краще зрозуміти постійну еволюцію онлайн-шкоди та розробити ефективніші відповіді. Термін «людський фактор», пишуть автори, розуміється дуже широко і охоплює індивідуальний, інституційний та суспільний виміри. Він охоплює індивідуальну поведінку людей і соціальні структури, які забезпечують колективні дії груп і спільнот різного розміру, а також різні типи інституційних угруповань, які формують реакцію суспільства. Це дозволяє вченим відобразити складну взаємодію між правопорушниками, машинами та жертвами, вийшовши за рамки статичних типологій і запропонувавши більш динамічний аналіз екології кіберзлочинності та поведінки, що лежить в її основі. 

Ролі особи в запобіганні кіберзлочинам приділяє увагу естонський вчений K. Kikerpill [6]. Як відомий соціальний інститут, пише автор, протидія злочинності традиційно перебуває в компетенції органів державної влади. Однак безперервне зростання використання онлайн-ресурсів і підхід уряду до відповідальності за запобігання кіберзлочинам створили екосистему, яка потребує розширення можливостей окремих осіб. Вчений формулює концепцію внутрішніх сфер захисту щоб показати, як традиційно суспільні обов’язки вимагають посиленого сприяння з боку окремих осіб, щоб належним чином захистити те, що вони цінують. У контексті кіберзлочинності кримінологічні теорії, які обмежено розглядають особу як об’єкт злочину та особу, яка найімовірніше запобіжить йому, швидко застарівають. Органи державної влади або не можуть втручатися, або відмовляються від втручання від імені громадян, щоб ефективно стримувати тиск з боку кіберзлочинців. Таким чином, існує потреба в підході, який починається з окремих осіб та їх ціннісних мотивацій. Отже, пише вчений, концепція внутрішніх сфер захисту — це новий погляд на запобігання кіберзлочинам. Внутрішні сфери базуються на індивідуальних цінностях, зокрема цінності безпеки, і беруть кіберзнання як відправну точку для захисту таких цінностей, тобто шляхом дій зі зменшення ризику та використання відповідних інструментів. 

Як висновок: кіберпростір розширює злочинні можливості шахраїв та злочинців і це вимагає пошуку ефективних способів захисту. Такому пошуку сприяє те, що людина в кіберпросторі переважно керується тима ж мотивами, що і в матеріальному світі. Це, в свою чергу, дозволяє використовувати вже існуючі механізми захисту. Але зростаючий технологічний рівень кіберзлочинності вимагає створення і нових підходів, які базуються на її технічному боці (розвиток програмного забезпечення тощо).

В цілому необхідно констатувати, що кіберзлочинність стає все більше небезпечною. Винахідливість кіберзлочинців вимагає більшої активізації як правоохоронних органів, так і наукової спільноти для подальшої протидії цьому злочинному інституту.

Література:

1. Pineda F. Computer crime. Revista general de derecho procesal. 2020. № 50. P. 202–212.

2. Vera F., Guirao J., Infantes A. Security in cyberspace from a sociocultural perspective. Methaodos-revista de ciencias sociales. 2022. № 10 (2). P. 243–258. URL: https://www.methaodos.org/revista-methaodos/index.php/methaodos/article/view/577/865

3. Chen S., Hao M., Ding F., Jiang D., Dong J., Zhang S., Guo Q., Gao C. Exploring the global geography of cybercrime and its driving forces. Humanities & social sciences communications. 2023. № 10 (1). P. 1–10. URL: https://www.nature.com/articles/s41599-023-01560-x

4. Leukfeldt E., Roks R. Cybercrimes on the Streets of the Netherlands? An Exploration of the Intersection of Cybercrimes and Street Crimes. Deviant behavior. 2021. № 42 (110. Р. 1458–1469. URL: https://pure.eur.nl/ws/portalfiles/portal/50503935/Cybercrimes_on_the_Streets_of_the_

Netherlands_An_Exploration_of_the_Intersection_of_Cybercrimes_and_Street_Crimes.pdf

5. Dupont B., Holt T. The Human Factor of Cybercrime. Social science computer review. 2022. № 4 (40). Р. 860–864.

6. Kikerpill K. The individual's role in cybercrime prevention: internal spheres of protection and our ability to safeguard them. Kybernetes. 2021. №50 (4). Р. 1015–1026.








Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота