МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ДОГОВОРИ ЯК ОСНОВА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ДОГОВОРИ ЯК ОСНОВА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

23.10.2024 23:06

[2. Юридические науки]

Автор: Білецька Анастасія Русланівна, студентка 2 курсу факультету міжнародної торгівлі та права, Державний торговельно–економічний університет


orcid: 0009-0002-3922-2578 Білецька А.Р.

В умовах поглиблення міжнародного поділу праці та інтернаціоналізації економічного життя питання зовнішньоекономічного співробітництва для сучасних міждержавних відносин потребує дедалі більшої уваги. Варто зауважити, саме міжнародний економічний договір розглядається як один із найважливіших інструментів розвитку та ефективності міжнародного економічного співробітництва. У цьому контексті роль та значення міжнародних економічних договорів у сучасному світі неухильно зростає. По-перше, вони стабілізують економічні відносини та міжнародний правопорядок, що в свою чергу, забезпечує підтримку міжнародного миру та безпеки. По-друге, міжнародні договори сприяють захисту прав та інтересів учасників економічної діяльності, тобто є засобом забезпечення національних інтересів держави та захисту прав і свобод людини [1, с. 11-12]. Вказане обумовлює важливість тлумачення міжнародних договорів не тільки з точки зору міжнародного права, але й окремих держав.

В умовах збільшення національних зав’язків між державами питання міжнародного економічного (у т.ч. міжнародного торговельного) співробітництва потребує дедалі більшої уваги. Це в свою чергу зумовлює розширення сфери міжнародно-правового регулювання [2, с.133]. Сучасність міжнародних відносин між державами, формування економічної свободи сприяє вивченню проблематики взаємозв’язку міжнародних економічних категорій, серед яких вагоме місце займає підготовка, укладання і дія міжнародних економічних договорів. Таким чином, джерело права – це складна категорія права; зовнішня форма існування права у вигляді письмового документа (правового припису), що виданий у межах повноважень суб’єктів правотворчості згідно зі спеціальною процедурою та має юридичну силу й обов’язковість до виконання [3, с. 69].

Варто зауважити, міжнародні економічні договори мають надзвичайно важливе значення як для економіки країн, які приймають у них участь, так і для світового господарства в цілому, а також певним чином опосередковано стосуються і принципів міжнародного права. По-перше, укладання міжнародних економічних договорів впливає на ефективність економічного розвитку, задоволення суспільних потреб населення певної державами, є проявом міжнародного співробітництва і суверенної рівності. По-друге, економічне співробітництво між державами дає змогу вирішувати назрілі проблеми мирним шляхом, що крім іншого пов’язано з сумлінним виконанням будь-яких міжнародних зобов’язань.

Одним з основних джерел міжнародного права, яке затверджує поняття міжнародного договору є Віденська конвенція ООН про право міжнародних договорів, підписана 23 травня 1969 р. [4], згідно зі ст. 2 п. 1а якої: «міжнародний договір – це міжнародна угода, укладена між державами в письмовій формі і регульована міжнародним правом, незалежно від того, чи викладена така угода в одному документі, двох чи кількох зв’язаних між собою документах, а також незалежно від її конкретного найменування». 

До речі, залежно від предмета регулювання міжнародні економічні договори можна поділити на договори з питань міжнародної торгівлі товарами й послугами; договори з питань міжнародних фінансових відносин (кредитних, валютних тощо); договори з питань руху капіталовкладень (інвестицій); договори з питань міжнародної економічної допомоги тощо [5, с. 44]. Крім того, можна виокремити торговельні угоди (про торговельно-економічне співробітництво, вільну торгівлю тощо), угоди про взаємне сприяння й захист інвестицій, угоди про уникнення подвійного оподаткування, угоди про транспортне співробітництво [6, с. 16].

Слід звернути увагу на факт, що Україною укладено ряд двосторонніх угод про торговельно-економічне співробітництво. Серед них варто виділити Угоду між Урядом України та рядом Республіки Кіпр про економічне, наукове, технічне та промислове співробітництво від 4 липня 2011 р., Угоду між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Пакистан про торговельно-економічне співробітництво від 9 жовтня 2009 р. та Договір між Україною та Туркменістаном про довгострокове торговельно-економічне співробітництво від 12 вересня 2011 р. Не менш важливими є Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою від 22 вересня 2023 р. [7] та Угода про цифрову торгівлю між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії від 20 березня 2023 р. [8]. Ці угоди не лише сприяють розвитку галузей, що становлять взаємний інтерес двох держав, а й забезпечують правову основу регулювання міжнародної економічної діяльності.

Серед договорів в економічній сфері особливо важливе значення мають угоди про взаємне сприяння й захист інвестицій. Слід відмітити Угоду між Урядом України та Урядом Ізраїлю про взаємне сприяння та захист інвестицій від 24 листопада 2010 р., Угоду між Урядом України та Урядом Королівства Саудівської Аравії про сприяння та взаємний захист інвестицій від 9 квітня 2008 р., Угоду між Україною та Словацькою Республікою про сприяння та взаємний захист інвестицій від 26 лютого 2007 р. Окрім цього, варто виділити Угоду про грант фонду Е5Р між Україною та Європейським інвестиційним банком від 8 листопада 2021 р. [9] та Угоду про надання інвестиційного гранту між Україною та Європейським інвестиційним банком від 8 листопада 2021 р. [10]. Особливістю цих міжнародних угод є те, що вони не лише спрямовані на розвиток взаємовигідних відносин в інвестиційній сфері, збільшення обсягів іноземних інвестицій в Україну, а й містять положення щодо вирішення спорів між державою та інвестором. Даний факт і є підтвердженням того, що міжнародні економічні договори є підґрунтям правого регулювання міжнародної економічної діяльності.

Водночас маємо змогу констатувати, що стороною міжнародного економічного договору можуть виступати не лише держави, а й інші регіональні економічні утворення (інтеграції), прикладом чого є Угода про асоціацію України з Європейським Союзом 2014 р. [11].

В умовах повномасштабного російського вторгнення найбільш проблемними залишаються договори про міжнародне економічне співробітництво України з Російською Федерацією. Саме вони становлять для України загрозу в частині втрати контролю над низкою галузей економіки у зв’язку з економічним співробітництвом з агресором. Вказане обумовлює важливість економічної, політичної переорієнтації України та зміцнення відносин між ЄС та країнами Заходу.

Отже, міжнародні договори необхідно сприймати не лише як основні джерела сучасного регулювання міждержавних відносин на рівні міжнародного права, а також і як динамічного регулятора відносин між суб’єктами міжнародного економічного права. Таким чином, міжнародні економічні договори є основою правового регулювання міжнародної економічної діяльності, компромісом інтересів і результатом узгодження воль держав у тій чи іншій сфері міжнародного економічного співробітництва. 

Література: 

1. Мережко О. О. Право міжнародних договорів, сучасні проблеми теорії і практики. К.: Таксон, 2002. 344 с. 

2. Черкес М. Ю. Міжнародне право: підручник. 5-те вид., випр. і доп. Київ: Знання, 2006. 397 с. 

3. Опришко В. Ф. Міжнародне економічне право і процес: монографія. К: Парламентське вид-во, 2014, 518 с. 

4. Віденська конвенція про право міжнародних договорів від 23.05.1969 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_118/ed198604144 (дата звернення 21.10.2024).

5. Чубарєв В. Л. Міжнародне економічне право: підручник. Київ: Юрінком Інтер, 2009. 368 с. 

6. Поєдинок В. В. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності: навчальний посібник. Київ: Юрінком Інтер, 2006. 288 с. 

7. Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою від 22.09.2023 р. Редакція від 10.04.2024. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124_001-23#Text (дата звернення 21.10.2024).

8. Угода про цифрову торгівлю між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії від 20.03.2023 р. Редакція від 24.04.2024. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/826_001-23#Text (дата звернення 21.10.2024).

9. Угода про грант фонду Е5Р між Україною та Європейським інвестиційним банком від 08.11.2021 р. Редакція від 18.07.2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/971_004-21#Text (дата звернення 21.10.2024).

10. Угода про надання інвестиційного гранту між Україною та Європейським інвестиційним банком від 08.11.2021 р. Редакція від 18.07.2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/971_005-21#Text (дата звернення 21.10.2024).

11. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 р. Редакція від 30.11.2023. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text (дата звернення 21.10.2024).

_______________________________________________

Науковий керівник: Голубєва Вікторія Олегівна, кандидат юридичних наук, професор, професор кафедри міжнародного, цивільного та комерційного права, Державний торговельно – економічний університет, Україна

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота