ОСОБИСТІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ОСОБИСТІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

10.12.2024 21:50

[15. Психологические науки]

Автор: Вербельчук Тетяна Василівна, магістрант спеціальності «Психологія», Поліський національний університет, м. Житомир, Україна; Кобернюк Віра Василівна,магістрант спеціальності «Психологія», Поліський національний університет, м. Житомир, Україна; Ковальчук Тетяна Іванівна,магістрант спеціальності «Психологія», Поліський національний університет, м. Житомир, Україна; Трохименко Віта Зигмундівна, магістрант спеціальності «Психологія», Поліський національний університет, м. Житомир, Україна


Особистість є об'єктом вивчення багатьох дисциплін, таких як філософія, соціологія, етика, біологія, педагогіка, психологія тощо. Глибше розуміння її природи сприяють літературі, музиці та мистецтву. Особистість ігрової ключової ролі у вирішенні соціальних, економічних, політичних, культурних та наукових завдань, сприяючи загальному розвитку людства.

У сучасній науці категорія особистості займає центральне місце. Завдяки цьому поняттю можливий системний аналіз і синтез різних психологічних функцій, процесів, станів і властивостей людини.

Психологічне вивчення особистості умовно поділяється на два етапи:

1. Кінець XIX – середина XX ст. Цей період збігся зі становленням класичної психології, де були закладені основи дослідження особистості та сформульовані базові положення.

2. Друга половина XX ст. Активізація досліджень і розробка нових теорій про природу особистості.

Поняття особистості пов'язане з категоріями людини, індивіда та індивідуальності:

• Людина – сукупність усіх якостей, притаманних представникам Homo sapiens, незалежно від їх наявності в конкретній особистості. Людина є продуктом суспільно-історичного розвитку, що впливає на біологічне, психічне та соціальне.

• Індивід – окремий представник людського роду, як природна істота.

• Індивідуальність — унікальність особистості, яка формується і проявляється через боротьбу за самоутвердження.

Як зазначав Б. Ананьєв: «Індивідом народжуються, особистість стають, а індивідуальність відстоюють».

Г. Салліван, представник неофрейдизму, вважав, що об'єктом психологічного дослідження має бути не окрема особа, а особистість як результат взаємодії між суб'єктами. За підходом, особистість є його стійкою моделлю міжособистісних ситуацій, які повторюються і є реальним життєвим шляхом людини. Основними потребами розвитку особистості Г. Салліван виділяв: потребу в ніжності та пестощах та прагнення уникнути тривоги.

Особистість характеризується стійкістю, єдністю та активністю. Психологічна структура особистості включає:

1. Можливості особистості – рівень розвитку пізнавальних, емоційно-чуттєвих і вольових процесів, загальної здатності, пам'яті та культурного наварювання.

2. Властивість особистості – темперамент, характер, особливі якості.

3. Направленість – цілі, мотиви, прагнення, які застосовують дії людини.

Особистість розвивається в процесі виховання, навчання та освіти. Розвиток охоплює психологічний аспект, а цілеспрямоване формування – педагогічний. протягом життя людина виконує різні соціальні ролі в сім'ї, навчальних закладах, професійних колективах, що сприяє її розвитку та формуванню.

Особистість є складною системою, в якій психічні властивості формуються та інтегруються під впливом соціальних чинників у процесах діяльності та спілкування. Системний підхід до структури особистості обґрунтовується на трьох базових вимірах:

◦ соціально-психолого-індивідуальний (вертикальний вимір) –відображає взаємодію індивіда з соціумом та його індивідуальні психологічні особливості;

◦ діяльний (горизонтальний вимір) – характеризує особистість у процесі активної діяльності та взаємодії із зовнішнім світом;

◦ генетичний (віковий вимір) – описує рівень розвитку влади особистості, її здібностей та завдань на певних етапах життя.

Ці три виміри формують цілісну систему, пов'язану з ортогональним принципом. Вони взаємодіють, створюючи багатовимірний простір розвитку особистості.

Психічні властивості особистості відзначають значний вплив соціального середовища. До таких властей належать: спілкування, спрямованість, самосвідомість, досвід, інтелект, темперамент.

Отже, психічні властивості особистості відчувають на собі вплив соціальних факторів, опосередковуються ними.

Література:

1. Панок В. Г. Прикладна психологія. Теоретичні проблеми : монографія. Київ : Ніка-Центр, 2017. 188 с. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/707672 

2. Панок В. Г. Процеси синтезу в психології (Відкриття у науковій творчості Л. С. Виготського). Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Психологія. Вип. 60. Харків : ХНПУ, 2019. 262 с. С. 25– 54. 1,3 а.а. ISSN 2312-1599.

____________________________________________________

Науковий керівник: Гречуха Ірина Анатоліївна, доктор філософії (спеціальність «Психологія»), доцент кафедри психології, Поліський національний університет, м. Житомир, Україна 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота