ПРАВО НА ПАМ'ЯТЬ ЯК АСПЕКТ ДЕКОЛОНІАЛЬНОГО ДИСКУРСУ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПРАВО НА ПАМ'ЯТЬ ЯК АСПЕКТ ДЕКОЛОНІАЛЬНОГО ДИСКУРСУ

17.12.2024 19:29

[6. Культурология]

Автор: Семененко Анжеліка Андріївна, кандидатка філософських наук, доцентка кафедри культури та соціально-гуманітарних дисциплін Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури



Унаочнення протистояння держав з різними цивілізаційними укладами та загострення військових конфліктів вивели деколоніальний дискурс у мейнстрим академічних та публіцистичних дискусій. Колоніальний характер війни Росії проти України очевидний, але стати загальноприйнятою цій позиції заважала «подвійна колоніальна петля»: російські імперські амбіції підсилюються росієцентризмом західної академії (Тетяна Щитцова). Тема відсутності критичного мислення у самому російськомовному дискурсі окрема, і поки проглядаються тільки поодинокі голоси (Мадіна Тлостанова, Катерина Марголіс, Михайло Зигарь), що її порушують і намагаються подолати колоніальну амнезію російської суспільної та індивідуальної свідомості.

Широкомасштабне вторгнення в лютому 2022 року активізувало внутрішньо-українську дискусію щодо деколонізації своєї культури. В українському суспільному дискурсі загальне домінування застарілих стереотипів, безпідставних ілюзій та пацифістських наративів перешкоджало аналізу колоніального характеру російсько-українських відносин, усвідомленню справжньої їх природи, основи реальної політики та майбутніх небезпек. Рефлексивна робота щодо характеру та проблем власної культури та ідентичності неминуче загострює питання ревізії культурної пам’яті та матеріального її втілення: здійснюються як теоретичні дискусії, так і акції санації українських територій від символів та маркерів належності до імперської культури Росії.   

Теми культурної спадщини і пам’яті були актуалізовані у соціально-філософській та культурологічній думці не так давно – у другій третині ХХ ст. Публікації, присвячені колективній пам’яті (Яна Ассмана, Юрія Лотмана, П’єра Нора, Моріса Хальбвакса, Патрiка Х. Хаттона), вводять її в центр міждисциплінарного дискурсу й розкривають теоретичну колізію, де культурна пам'ять і соціальна ідентичність існують та функціонують як взаємопов’язані і взаємообумовлені. Так культурна пам’ять постає не сховищем інформації про минуле, а складною, постійно змінюваною субстанцією, що не зберігає, а продукує смисли важливі для теперішнього та майбутнього соціальної групи, її суб’єктності. 

У теоретичний дискурс входить поняття «політики пам’яті» як «сукупності соціальних практик, спрямованих на репрезентацію (чи модифікацію) певних образів минулого (образів спільного минулого), актуалізованих сучасним політичним контекстом. Політика пам’яті стосується передусім інтерпретації минулого й вибудовується з огляду на конкретні внутрішні та зовнішні чинники функціонування держави та характер політичної влади.[2, с.49] Оптика деколоніального дискурсу унаочнює численні протистояння моделей історичної пам’яті, що втілюється поняттям «конфлікти пам’яті», яке відображає боротьбу «домінуючої пам’яті» як інструменту ідеології та «збірної пам’яті» як поліфонії історій різних соціальних груп. У статті Володимира Бабака «Війни пам’ятей» як засіб політичного впливу»  на  прикладі російсько-української боротьби різних історичних наративів наводиться кілька стратегій протистояння «війни пам’ятників»: «дислокація сил» (намагання захопити й утримати якнайбільший масив ландшафту пам’яті, встановлення пам’ятників, що дискредитують супротивника); «витіснення суперника» (перешкоджання адміністративними методами встановленню небажаних пам’ятників);  «партизансько-диверсійна» стратегія (прямий напад, вчинення актів вандалізму).[1, с.55-56] Відповідно постає і проблема адекватної класифікації конфлікту пам’ятей, або ж по суті «війни пам’ятей» – як конфлікту цінностей чи конфлікту інтересів.

Українські студії пам’яті (memory studies) прагнуть сформувати колективну пам’ять як результат конкурентно-змагальної діяльності у публічній сфері, де наявність соціальних груп, здатних відстоювати своє право на пам’ять, боротися за поліфонічність пам’яті у публічному просторі є тестом на рівень розвитку громадянського суспільства, плюралізм і конкуренцію соціально-політичної сфери. 

Сплеск нового текстотворення в українській культурі, що виражається у практиці «забуття», «збереження», «реконструкцій» минулого у символічних культурних формах («інвентарізація» пам’ятників, організація студій пам’яті (memory studies), численних громадських рухів та організацій задля збереження традиційного культурного комплексу українства, утворення нових музеїв, заповідників, пам’ятників тощо), є довгоочікуваним і закономірним процесом становлення культурної пам’яті та самоідентифікації української нації. Він поки ще не є достатнім, щоб компенсувати всі ті численні культурні травми пережиті вітчизняною культурою та надскладну реальність сьогодення, але являє собою потужний рух семіотичного зсуву, результатом якого певно стане згарманізований образ України, формування культурної пам’яті та продукування нових культурних смислів, актуальних не тільки для вітчизняної, а й для світової культури.  

Література:

1. Бабка Володимир «Війни пам’ятей» як засіб політичного впливу в Україні / Історичні і політологічні дослідження. Спеціальний випуск: доповіді на міжнародній науково-практичній конференції «Трансформації історичної пам’яті». Вінниця, 2018 – С.53-58

2. Киридон Алла «Історична пам’ять» у просторі політики пам’яті / Історичні і політологічні дослідження. Спеціальний випуск: доповіді на міжнародній науково-практичній конференції «Трансформації історичної пам’яті». Вінниця, 2018 – С.45-53 

3. Україна та проект «Русского мира»: аналітична доповідь. В. М. Яблонський, С. І. Здіорук, В. В. Токман [та ін.]. Київ: НІСД, 2014. URL: http://www.niss.gov.ua/public/File/2014_nauk_an_rozrobku/ Rus_mir.pdf



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота