СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ФЕНОМЕНУ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ФЕНОМЕНУ

18.12.2024 15:41

[17. Социальная робота]

Автор: Черевична Наталія Валентинівна, здобувачка вищої освіти другого (магістерського) рівня, спеціальності 231 «Соціальна робота», Полтавський інститут економіки і права, Україна


Становлення соціальної роботи у XX ст. супроводжувалося численними спробами співвіднести суперечливі цінності та установки, властиві реальним світоглядним та соціальним системам, зіставити у просторі професійної рефлексії та практичної реалізації альтернативні погляди та підходи до пріоритетів соціального розвитку та цілей індивідуальної дії [5].

Під соціокультурним підходом ми розумітимемо методологію, сутність якої полягає у спробі розгляду соціальної роботи як єдності культури та соціальності, утворених і перетворюваних діяльністю людини [2].

П.Сорокін досліджував та інтерпретував різні варіанти співвідношень між типами культури та типами особистості, показав соціокультурну обумовленість соціальних якостей особистості, її життєвих стратегій. Він детально проаналізував динаміку соціокультурних ритмів, а також фактори та причини соціокультурних змін. Одна з найглибших думок П.Сорокіна виражена у його тезі: «особистість, суспільство та культура як нерозривна тріада» [8]. Ці три складові людського світу: особистість, суспільство, культура. Вони не витікають одна з одної і не зводяться одна до одної, у цьому сенсі вони паритетні; водночас вони нерозривно взаємопов'язані, взаємопроникають одна в одну [4].

Соціальна робота як соціокультурне явище останні десятиліття стала невід'ємною частиною соціокультурної системи суспільства. У нових соціально-економічних умовах виникла потреба переходу до професійної соціальної роботи [7].

Соціальна робота як професійна діяльність, що здійснюється у соціальній сфері, передбачає безпосередню взаємодію фахівця з різними категоріями клієнтів, що перебувають у складних життєвих обставинах, під впливом тих чи інших ризиків. Її роль у житті сучасного суспільства визначається тим, що вона виступає як чинник соціальної стабільності [1].

Соціальний працівник не лише вирішує конкретні соціальні проблеми своїх клієнтів, а й допомагає людям освоювати нові моральні цінності та норми, знаходити життєві смисли та духовно-моральні орієнтації. Його діяльність спрямована на гармонізацію міжособистісних відносин, відносин особистості та соціуму і, зрештою, на гуманізацію та стабілізацію соціуму. Стає загальноприйнятим розуміння, що соціальна робота соціологічно представляється у вигляді елемента соціуму, як його підсистема, яка специфічним чином забезпечує стійкість та життєстійкість суспільства [6].

Вихідним ступенем соціальної ієрархії систем виступає людський організм, основною функцією якого є забезпечення адаптації до навколишнього природного та соціального середовища. Над ним надбудовується система особистості, що являє собою засвоєну у процесі соціалізації організацію соціальних якостей, статусів і ролей індивіда, і яка орієнтована на досягнення певних цілей відповідно до тих культурних цінностей, що поділяються особистістю. Будь-який соціальний суб'єкт може існувати, відтворювати себе, лише постійно здійснюючи свою інтеграцію, запобігаючи занепаду.

Специфіка соціокультурного підходу полягає в тому, що він інтегрує три виміри людського буття (тип співвідношення людини і суспільства, характер культури, тип соціальності) саме як фундаментальні, кожне з яких не зводиться до інших і не випливає з них, але при цьому вони взаємопов'язані і впливають один на одного як найважливіші складові людських взаємодій [3].

При соціокультурному підході в центрі уваги соціальної роботи знаходиться людина – багатомірна біо-соціо-культурна істота і суб'єкт дії. Соціокультурний підхід розуміє суспільство як єдність культури та соціальності, що утворюються діяльністю людини. Соціальна робота досліджує закономірності взаємодії суспільства, особистості та культури, структурне функціонування і будову останньої у зв'язку з динамікою соціальної структури та розвитком соціальних інститутів стосовно конкретно-історичних ситуацій і соціокультурних змін, що відбуваються в них.

Таким чином, актуальність проблеми становлення соціальної роботи як соціокультурного феномену пояснюється тією соціокультурною ситуацією, в якій опинилося українське суспільство.

Література:

1. Актуальні питання соціальної роботи: навч. посіб. Ужгород: РІК-У, 2023. 420 с.

2. Ашиток Н.І. Соціокультурний підхід до вивчення соціальної роботи. Вісник НАУ. Серія: Філософія. Культурологія. 2018. № 1 (27) . С.106-108.

3. Борінштейн Є. Р. Особливості соціокультурної трансформації сучасного українського суспільства: автореф. дис. … д-ра філос. наук : 09.00.03. Одеса, 2010. 32 с.

4. Буяшенко В. В. Соціальне піклування і динаміка соціокультурного простору. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2011. № 44. С. 172–179.

5. Кравченко О., Матрос О. Історія соціальної роботи: навч. посіб. Умань : Візаві, 2017. 117 с.

6. Новікова Н. Роль соціального працівника у формуванні політичної свідомості суспільства. Соціальна робота: становлення, перспективи, розвиток: Матеріали V Міжнар. науково-практ. конф., м. Львів, 5–6 черв. 2020 р. Львів, 2020. С. 150–154.

7. Семигіна Т. Сучасна соціальна робота. Київ : Акад. пр., соц. відносин і туризму, 2020. 275 с.

8. Nichols, Lawrence T. 2022. “Sorokin, Parsons and Harvard: Rivalry, Status Reversal and Stratification in Science”. Zhurnal sotsiologii i sotsialnoy antropologii [The Journal of Sociology and Social Anthropology] 25, no. 1: 751.

_________________________________________________

Науковий керівник: Каркач Андрій Володимирович, доктор філософії у галузі соціальної роботи, Полтавський інститут економіки і права, Україна 

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота