ЕКОЛОГІЧНА ШКОДА ТА КОМПЕНСАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В КОНТЕКСТІ РОСІЙСЬКОЇ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ - Научное сообщество
Главная
UA PL EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ЕКОЛОГІЧНА ШКОДА ТА КОМПЕНСАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В КОНТЕКСТІ РОСІЙСЬКОЇ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ

16.02.2025 14:30

[2. Юридические науки]

Автор: Анісімова Ганна Валеріївна, докторка юридичних наук, професорка, професорка кафедри екологічного права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого; Донець Ольга Володимирівна, кандидатка юридичних наук, доцентка, доцентка кафедри екологічного права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого


Проблема відшкодування довкіллєвої шкоди, завданої внаслідок російської збройної агресії, постала ще у 2014 році. Однак лише протягом останніх років в Україні активно вибудовується та удосконалюється правовий механізм визначення та компенсації екологічної шкоди, який, щоправда, ще не повністю враховує міжнародні стандарти та практики. Крім того, у чинному правовому полі продовжують застосовуватися застарілі підходи, що базуються на нормативному порядку розрахунку збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства. Це, своєю чергою, створює виклики при доведенні необхідності відшкодування шкоди у міжнародних судових інституціях, оскільки існуючі методики можуть не відповідати сучасним підходам до оцінки збитків.

Слушним буде додати, що одним із ключових аспектів ефективного механізму відшкодування екологічної шкоди є її належна фіксація та доказове обґрунтування. Недотримання такої вимоги може призвести до відмови у компенсації через неможливість доведення самого факту шкоди або точного визначення її обсягу. Яскравим прикладом цього є рішення Еритрейсько-Ефіопської претензійної комісії, яка відмовила у компенсації за екологічну шкоду через брак належних доказів та суттєві помилки у розрахунках. У зв’язку із цим, в умовах збройного конфлікту для України пріоритетом є чітка фіксація фактів заподіяння екологічної шкоди збройними силами РФ. Правові засади створення механізмів для належного документування наслідків воєнної агресії та їх правового закріплення у процесі підготовки компенсаційних позовів відображені у постанові Кабінету Міністрів України від 14 липня 2023 р. № 783 «Деякі питання функціонування сервісу фіксації фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу». Для забезпечення ефективності компенсаційних вимог важливими є кілька аспектів: 1) застосування новітніх технологій для моніторингу довкілля, зокрема супутникового спостереження та аерофотознімків; 2) залучення міжнародних експертів та незалежних оцінювачів для проведення об’єктивних досліджень; 3) ведення цифрових реєстрів екологічної шкоди для систематизації доказів та прозорості розрахунків тощо.

Продовжуючи розгляд питання, наголосимо, що відшкодуванню мають підлягати не лише короткотривалі небезпечні наслідки, заподіяні збитки й втрати, а в цілому шкода, завдана довкіллю, а також втрати екосистемних послуг. Відповідно до ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» закріплено концепт щодо компенсації шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в повному обсязі, а також відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров’я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням. Проте сучасний підхід до оцінки шкоди вимагає ґрунтовного перегляду, оскільки він не враховує актуальних викликів, зокрема тих, що спричинені збройним конфліктом. Науковці неодноразово критикували існуючу систему через її нечіткість у визначенні критеріїв оцінки шкоди, що порушує принцип юридичної визначеності.

Важливим кроком у цьому напрямку є законодавче закріплення поняття «екологічна шкода» та його приведення у відповідність до міжнародних вимог, особливо до вимог Директиви 2004/35/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21 квітня 2004 року про екологічну відповідальність щодо запобігання та усунення шкоди навколишньому середовищу. Вважаємо, що екологічна шкода має оцінюватися через витратно-відновлювальну оцінку природних ресурсів, враховуючи зменшення якості екосистемних послуг та погіршення стану екосистем. Це критично важливо в умовах необхідності забезпечення екологічної безпеки та відновлення природно-ресурсного потенціалу країни. Однак, обчислення екологічної шкоди є складною процедурою, оскільки багато наслідків є відтермінованими та можуть проявитися у довгостроковій перспективі. З огляду на це, в першу чергу варто враховувати конституційний правовий режим землі та інших природних ресурсів у межах територій України, природних ресурсів її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони як об’єктів права власності Українського народу (ст. 13 Конституції України).

Як у головному акті нашої країни, так і національному законодавстві правові режими майна та природних ресурсів та комплексів не ототожнюються, останнім (правовим режимам природних ресурсів та комплексів) притаманні спеціальні ознаки, по’вязані із (а) природністю походженням, (б) належністю до національного багатства України; а також із тим, що (в) на відміну від товарно-матеріальних цінностей, вони не мають вартості; (г) зумовлені межами здійснення власником своїх повноважень, прав і обов’язків із урахуванням дій законів природи; (д) існує значна кількість імперативно-обмежувальних екологічних приписів; (є) є особливості методу еколого-правого регулювання; (е) мають публічно-правовий характер; (ж) скеровані на забезпечення безпекових екологічних інтересів тощо [1]. Окремої уваги потребують «відтерміновані» наслідки збройного конфлікту для довкілля, особливо у сфері зміни клімату. Вже доведено, що рівні забруднення атмосфери в зонах бойових дій перевищують довоєнні показники для деяких регіонів майже вдвічі, що може прискорити глобальні кліматичні зміни. Одним із найбільш кричущих прикладів стала катастрофа на Каховській ГЕС, яка спричинила суттєві екологічні наслідки, зокрема зміну мікроклімату, руйнування екосистем та забруднення водних ресурсів. Згідно з аналітичним дослідженням «Оцінка потреб після катастрофи» (PDNA), втрати екосистемних послуг внаслідок війни оцінюються у понад 6,4 млрд доларів США [2]. Пріоритетними напрямами відновлення є розмінування, очищення та оцінка забруднених територій. Водночас деякі наслідки є незворотними, що створює додаткові виклики для майбутніх поколінь. 

У питанні відповідальності держави-агресора за завдану шкоду необхідно враховувати правові позиції України, закріплені у ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Законодавчо визначено припис, що «відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об’єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію». Проте практична імплементація компенсаційного механізму залишається складною через відсутність уніфікованих міжнародних механізмів відшкодування екологічних збитків. Зазначимо, що позивачі й надалі зіштовхуються з низкою невирішених питань, зокрема щодо юрисдикції судів, визначення належного відповідача, вибору місця подання позову, процедури повідомлення РФ, збору доказів для обґрунтування позовних вимог, а також проведення оцінки та розрахунку завданих збитків і шкоди.

Важливим міжнародним кроком стало ухвалення Резолюції Європейського парламенту від 19 січня 2023 року, що наголошує на необхідності створення міжнародного реєстру збитків та розробки правових механізмів компенсації екологічної шкоди. У листопаді 2023 року Україна приєдналася до Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Росії, що має стати першою складовою міжнародного компенсаційного механізму. Водночас існуючі міжнародні судові механізми, такі як ЄСПЛ, МКС та інвестиційний арбітраж, мають обмежені можливості для розгляду справ, пов’язаних із екологічною шкодою. Тому критично важливим є створення ad hoc механізму, який дозволить ефективно відстоювати права України у міжнародних судових інституціях. 

Підсумовуючи, наголосимо, що проблема відшкодування екологічної шкоди, заподіяної в умовах збройного конфлікту, потребує комплексного та системного підходу, що дозволить забезпечити екологічну безпеку та відновити природно-ресурсний потенціал України для майбутніх поколінь. А тому, в умовах сьогодення перед українськими науковцями постає завдання врегулювати в законодавстві питання щодо: шкоди, заподіяної природним ареалам, що перебувають під охороною; визначення, змістовної та оціночної характеристики «сприятливого стану збереження», «вихідного стану», «екологічних послуг та функцій» та ін. Нарешті, слід закріпити в національному законодавстві визначення поняття «екологічна шкода». Фактично необхідно розробити новий правовий механізм правової відповідальності за завдану екологічну шкоду, який базуватиметься на сучасних наукових підходах, враховуватиме міжнародні стандарти та забезпечуватиме ефективний механізм стягнення компенсацій. Це дозволить не лише відновити довкілля, а й зміцнити правову позицію України на міжнародній арені.

Література

1. Безпекове довкілля України: доктринально-правові та прикладні аспекти : монографія / А. П. Гетьман, Г. В. Анісімова, І. В. Яковюк  та ін. Харків : Юрайт, 2024. С. 360.

2. Оцінка потреб після катастрофи (PDNA). Катастрофа на греблі Каховської ГЕС 2023 року, Україна. Жовтень 2023 р. Уряд України, ООН. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2025

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота