ОХОРОНА СПАДКОВОГО МАЙНА ВИКОНАВЦЕМ ЗАПОВІТУ (АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ) - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОХОРОНА СПАДКОВОГО МАЙНА ВИКОНАВЦЕМ ЗАПОВІТУ (АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ)

09.02.2014 13:23

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Граніна Іванна Віталіївна, здобувач кафедри цивільного права Національного університету «Одеська юридична академія»


Власність втрачає свій економічний сенс, якщо власнику майна не забезпечується перехід майна набутого ним за життя його спадкоємцям. З таких позицій головною проблемою залишається охорона спадщини, до прийняття та оформлення прав на неї спадкоємцями, оскільки у разі втрати спадкового майна втрачається і можливість його набуття. Наприклад, житло,  яке має не тільки велику вартість, але й соціальну цінність, цінні рухомі речі, зокрема колекції марок, монет та інш., які можуть мати значну ринкову та історичну цінність, проте за відсутності їх в натурі, право на них не можна визнати навіть в судовому порядку.

На вирішення вказаної проблематики, ЦК України містить низьку правових норм, які об’єднуються в інститут  охорони спадкового майна, головною метою якого є забезпечення реалізації волі спадкодавця, захист прав та інтересів спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця. Перелік осіб, які можуть вживати заходи до охорони майна достатньо великий:  нотаріус, за місцем відкриття спадщини, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідні органи місцевого самоврядування з власної ініціативи або за заявою спадкоємців вживають заходів щодо охорони спадкового майна (ст.1283 ЦК України); виконавцем заповіту, коли спадкування здійснюється за заповітом або одночасно і за законом, і за заповітом; іншою особою, призначеною спадкоємцями за законом, яка вживатиме заходів щодо охорони частини спадщини, що спадкується за законом. 

Проведене дослідження обраного аспекту проблематики, в тому числі  судової практиці,  дозволяє запропонувати такі попередні висновки щодо інституту охорони майна виконавцем заповіту: 

1.Охорона майна є комплексом юридичних та технічних заходів, які вживаються особами, вказаними в законі та/або в заповіті з метою забезпечення схоронності майна та переходу права власності на нього після смерті спадкодавця у встановленому законом або заповітом порядку.

2. Проведений аналіз усталеної практики спадкування свідчить про відносну непоширеність практики призначення виконавця заповіту. Така  ситуація пов’язана з тим, що  спадкування розглядається перш за все як процес переходу майнових права від спадкодавця до спадкоємців за заповітом, за законом, тобто акцент традиційно робиться на майнової складової спадкування, а точніше на переході права власності від померлого до іншої особи, в  той самий час немайнова складова – воля спадкодавця, в безумовної  реалізації якої можуть бути навіть не зацікавлені самі спадкодавці, залишається поза увагою як учасників спадкових відносин, так і їх дослідників. 

3. Найбільшу ефективність призначення виконавця заповіту для охорони спадкового майна можна  спрогнозувати відносно рухомих речей, які мають значну вартість, та предметів домашнього вжитку, щодо яких було зроблено розпорядження спадкодавцем.  

4. Призначення виконавця заповіту, зокрема для здійснення охорони спадкового майна, та забезпечення найбільш повної реалізації волі спадкодавця, потребує певної популізації цього інституту спадкового права, перш за все в нотаріальному середовищі, оскільки саме нотаріуси, зазвичай, посвідчують заповіти, а тому можуть пропонувати використовувати цей інститут заповідачам.

5. Віднесення до повноважень виконавця заповіту вжиття заходів щодо охорони спадкового майна є доцільним та цілком виправданим. Разом з тим,  уточненню підлягає обсяг повноважень виконавця заповіту  щодо вжиття заходів щодо охорони спадкового майна та управління  спадщиною.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота