АНАЛІЗ ЗАХОДІВ ЩОДО МЕЛІОРАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

АНАЛІЗ ЗАХОДІВ ЩОДО МЕЛІОРАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ

26.02.2014 20:47

[Секція 4. Бухгалтерський облік, аналіз і аудит]

Автор: Соловей Тамара Валеріївна, студентка спеціальності «Облік та аудит», Вінницький національний аграрний університет


Сучасний стан навколишнього середовища характеризується різкою зміною кліматичних умов, що мають особливо негативний вплив на сільське господарство. Так, протягом останніх років рослинництво в Україні неодноразово стикалося із засухами у степових районах або ж з підтопленнями на Поліссі. Тому в зонах ризикованого землеробства з недостатнім або надмірним рівнем опадів важливим фактором ефективності сільського господарства є заходи щодо меліорації земель. Актуальність аналізу меліоративних заходів на території України особливо загострилася у зв’язку з фінансовою кризою в національній економіці, адже дефіцит коштів аграріїв призвів до згортання значної кількості заходів меліорації, як агротехнічної, так і хімічної, що знаходить своє негативне відображення в динаміці урожайності сільгоспкультур у ряді регіонів України.

У Законі України «Про меліорацію земель» виділено такі види меліорації земель: гідротехнічна, культуртехнічна, хімічна, агротехнічна, агролісотехнічна [4]. При цьому кожен з названих видів передбачає комплекс певних меліоративних заходів. Основними серед них є наступні:

- зрошувальні, осушувальні, проти-повеневі, протипаводкові, протисельові, протиерозійні заходи, що складають зміст гідротехнічної меліорації;

- викорчування дерев і чагарників, розчищення від каміння, зрізування купин, вирівнювання поверхні, залуження, влаштування мережі каналів, що складають основу культуртехнічної меліорації;

- роботи з гіпсування, вапнування та фосфоритування ґрунтів, що складають зміст хімічної меліорації земель;

- плантажна оранка, глибоке меліоративне розпушення, щілювання, кротовий аераційний дренаж, піскування, глинування, що лежать в основі агротехнічної меліорації;

- створення полезахисних і стокорегулюючих лісосмуг та лісонасаджень у процесі лісотехнічної меліорації.

Слід зауважити, що в аграрній науці основними видами меліорації вважається агротехнічна та хімічна. За природною зволоженістю дві третини території України перебувають у несприятливих для аграрного виробництва кліматичних умовах, тому наприкінці 90-х років на площі 5,75 млн.га функціонували меліоративні системи сумарною вартістю понад 20 млрд. грн. Займаючи 14% загальної площі сільгоспугідь, меліоровані землі забезпечували на той час виробництво 20% продукції рослинництва [2, с.3-4]. 

Останні десятиліття внесли свої корективи, зумовлені зміною форм власності та права користування сільськогосподарськими землями. У результаті реформування агропромислових підприємств, що використовували меліоровані землі та меліоративні системи, кількість водокористувачів збільшилася, змінилася їх структура. Усе це призвело до пограбування, руйнування окремих елементів меліоративних мереж, порушення їх цілісності, розкрадання дощувальних машин і зниження рівня використання меліорованих земель [1]. У результаті кількість осушених та зрошуваних земель в Україні щороку зменшується.

У Вінницькій області нараховується 81,1 тис. га меліорованих земель загальною вартістю основних фондів 231 млн. грн., із них 23,8 тис. га зрошуваних та 57,3 тис. га осушених угідь. Протяжність закритого гончарного дренажу складає 51,0 тис. км; відкритих осушувальних каналів – 1729 км, в т.ч. 488 км міжгосподарських каналів; закритих стальних і залізобетонних трубопроводів – 646 км. Інженерна інфраструктура на зрошуваних землях включає в себе 72 насосні станції та 175 гідротехнічних споруд [5].

У 2012 році на території Вінницької області для поливу сільгоспкультур подано 1427 тис. м3  води, що майже вдвічі більше, ніж за 2011 рік. Найбільше подано води на полив сільськогосподарських культур в Ямпільському управлінні водного господарства – 1110 тис.м3, що на 353 тис.м3 більше, ніж у 2011 році.

Сільгосптоваровиробниками Вінницької області у 2012 році було зрошено 2,6 тис.га площі земель, тоді як у 2011 році – 2,3 тис.га. Обсяги гектарополивів у 2012 році порівняно з 2011 роком зросли з 11,1 тис.га до 18,4 тис. гектарополивів, або у 1,7 рази [5].

З метою оптимізації меліоративних заходів на території Вінницької області та України в цілому сьогодні проводиться робота по  передачі з комунальної до державної власності об’єктів інженерної інфраструктури внутрішньогосподарських меліоративних систем зрошуваного землеробства. Це забезпечить більш комплексний підхід до проведення меліорації грунтів та краще фінансування за рахунок державних коштів. 

Для забезпечення високої родючості грунтів необхідними є також заходи хімічної меліорації. Для Вінниччини проблемою є кислі грунти. За часів Радянського Союзу на гектар посівної площі щороку вносили по 10 т органічних добрив, тепер – лише 0,5. Їх замінили мінеральними добривами, які підвищують урожайність, але призводять до значного підкислення ґрунтів.

У свою чергу, підвищена кислотність ґрунтів негативно впливає на врожайність сільськогсподарських культур: рослини на кислих ґрунтах швидко вражають хвороби і пошкоджують шкідники, вони менш стійкі до несприятливих природних умов. 

У Вінницькій області найбільші площі кислих ґрунтів розміщуються в Барському, Жмеринському, Літинському, Тиврівському та Немирівському районах. Без вапнування землі тут неможливо отримати високі врожаї. В цілому, як зазначають аграрії, на Вінниччині вапнування потребують 60% земель. Для цього щороку потрібно хоча б 5 мільйонів гривень [3]. 

Разом з тим, більшість сучасних сільгоспвиробників земельні ресурси орендують і не зацікавлені у фінансуванні досить витратних заходів з меліорації сільськогосподарських угідь. Тому на державному рівні слід приділити особливу увагу розвитку меліоративного комплексу, а також визначенню джерел фінансування зазначених заходів. Як свідчить зарубіжний досвід, формування ефективної системи меліоративних заходів можливе лише за активної державної підтримки. 




Джерела:

1. Використання меліорованих земель і меліоративних систем буде врегульовано [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zem.ua/uk/home/67-golovni-novini/923-vikoristannya-meliorovanikh-zemel-i-meliorativnikh-sistem-bude-vregulovano

2. Зубець М. В. Проблема використання меліорованих земель в Україні / М.В. Зубець, П. І. Коваленко, Ю. О. Михайлов // Меліорація і водне господарство. – 2008. – Вип. 96. – С. 3-13.

3. Мураховська В. У кислий ґрунт додають вапно // Газета по-українськи. - 24 березня 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gazeta.ua/articles/vinnitsa-newspaper/_u-kislij-grunt-dodayut-vapno/376258

4. Про меліорацію земель: Закон України від 14.01.2000 № 1389-XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua

5. Про підсумки діяльності водогосподарсько-меліоративного комплексу за 2012 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.buvr.vn.ua/diyalnist-buvr/diyalnist-upravlinnya





_______________________________________


Науковий керівник – Пльонсак О. Л., к.е.н., асистент кафедри обліку та аналізу ВНАУ







Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота