СУБ`ЄКТИ РЕГУЛЮВАННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

СУБ`ЄКТИ РЕГУЛЮВАННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

03.03.2014 14:50

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Кушнір Анна Іванівна, аспірантка кафедри політекономії обліково-економічних факультетів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»


Антимонопольна політика - це сукупність заходів держави щодо припинення зловживання монопольним становищем з однієї сторони (тобто нагляд за дотриманням антимонопольного законодавства), та з іншої сторони створення нових монополій та монополістичних об’єднань [1]. 

Сьогодні в Україні створено цілісну систему правових та органiзацiйних механізмів антимонопольної діяльності, яка відповідає сучасним нормам ЄС і загальносвітовим тенденціям. Антимонопольне законодавство в Україні представлено 3аконами України: «Про захист економічної конкуренції» (2002 р.), «Про Антимонопольний комітет України» (2003 р.) та ін. Важливим елементом в даній системі є суб’єкти, які займаються регулюванням та контролем виконання тих чи інших функцій і повноважень антимонопольної політики в нашій країні.  

Суб'єктами демонополізації, антимонопольного регулювання та застосування антимонопольного законодавства є державні органи, які забезпечують процес демонополізації економіки та розвитку конкуренції, до них відносять Верховну Раду України, Президента України, Кабінет Міністрів України, Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна та ін. [2, ст. 17].

Верховна Рада України приймає законодавчі акти з питань демонополізації економіки і розвитку конкуренції, в тому числі антимонопольне законодавство, також до повноважень ВРУ відноситься і затвердженя Державної програми демонополізації економіки і розвитку конкуренції.

В межах своїх повноважень Президент України приймає рішення з питань демонополізації економіки і розвитку конкуренції.

Наступним суб’єктом є Кабінет Міністрів України, який забезпечує розроблення Державної програми демонополізації економіки і розвитку конкуренції, приймає рішення з питань забезпечення процесу демонополізації та антимонопольного регулювання. Також делегує повноваження щодо демонополізації та антимонопольного регулювання міністерствам, відомствам, іншим центральним, а також місцевим органам державної виконавчої влади, встановлює найважливіші показники і параметри антимонопольного регулювання.

Антимонопольний комітет України бере участь у розробленні Програми і проведенні демонополізації окремих об'єктів, здійснює державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, забезпечує захист інтересів підприємців від його порушень, приймає розпорядження про примусовий поділ монопольних утворень у разі зловживання їх монопольним становищем, вносить до відповідних органів пропозиції щодо зміни сфери антимонопольного регулювання.

Фонд державного майна України, місцеві органи приватизації здійснюють приватизацію майна державних підприємств з урахуванням вимог антимонопольного законодавства і цієї Програми.

Центральні та місцеві органи державної виконавчої влади розробляють і реалізують заходи щодо демонополізації економіки та розвитку конкуренції, які є складовою частиною галузевих і регіональних програм ринкових перетворень, виходять з ініціативою щодо демонополізації конкретних об'єктів, вживають заходів для регулювання відповідних ринків і діяльності монопольних утворень [3, ст. 12].

Суб'єктами демонополізації можуть також виступати:

- керівництво і трудові колективи підприємств (об'єднань), які виходять з ініціативою щодо розукрупнення підприємств (об'єднань) з метою ліквідації їх монопольного становища, створення на основі структурних підрозділів (одиниць) самостійних господарюючих суб'єктів, виходу підприємств із складу об'єднань;

- покупці, які виявляють ініціативу щодо приватизації структурних підрозділів підприємств, а також структурних одиниць об'єднань, які не привели свій статус у відповідність з чинним законодавством.

Отже, на суб’єктів антимонопольної політики в національній економіці покладено ряд завдань та функцій. Взагалі антимонопольне регулювання посідає важливе місце в економіці України. Проте, на сьогоднішній день існують певні недоліки в процесі її діяльності, які перш за все потребують вдосконалення з боку суб’єктів антимонопольного регулювання. На нашу думку, українським законодавцям треба працювати, враховуючи іноземний досвід, а також розробити свої нові методи боротьби зі споживанням монопольним становищем. 




Література:

1. www.amc.gov.ua/amc/control/uk/publish/- Статус та завдання АМКУ

2. В. Лагутін. Шкода від монополій і користь від конкуренції: чи все так просто? // Економіка України. — 2011. — № 4. – С. 17

3. Кравченко Ю.В. Ринкам природних монополій – ефективне регулювання // Економіка України. – 2010. - № 8. – С. 12-19



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота