ПРОБЛЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ СУРОГАТНОГО МАТЕРИНСТВА В УКРАЇНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРОБЛЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ СУРОГАТНОГО МАТЕРИНСТВА В УКРАЇНІ

04.03.2014 00:18

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Гаврилевська Олена Олександрівна, юридичний факультет, Київський національний лінгвістичний університет


Завдяки розвитку наукових технологій для вирішення проблеми безпліддя з’явилася можливість застосовувати допоміжні репродуктивні технології (далі – ДРТ). Одним із різновидів яких  є сурогатне материнство, коли жінка віддає дев’ять місяців свого життя, щоб подарувати щастя материнства іншій родині. Останнім часом тема сурогатного материнства стала предметом постійних обговорень. Через певні етичні, моральні й релігійні переконання висловлюються різні думки як на захист даного методу, так і за його категоричну заборону. 

Правове забезпечення сурогатного материнства є одним із законодавчо неврегульованих й найскладніших питань у галузі сімейного права України. Його актуальність обумовлена відсутністю достатнього нормативного регулювання здійснення процедури сурогатного материнства в Україні, та необхідністю вирішити проблеми, що виникають на практиці при його. 

 У ч. 7 ст. 281 Цивільного кодексу України закріплено право на проведення ДРТ, де зазначено: «Повнолітні жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством» [2].

До нормативно-правових актів, якими регулюється ДРТ в Україні, також належать Сімейний кодекс України, а саме ст. 123, де регламентовано визначення походження дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій [1].

У Наказі Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження  Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні» від 09 вересня 2013 р. № 787 (далі – Наказ МОЗ № 787), дано визначення поняття ДРТ, а також передбачені необхідні умови для здійснення сурогатного (замінного) материнства, алгоритм дій, протипоказання для проведення ДРТ методом сурогатного материнства та обсяг обстеження пацієнтів. У Наказі зазначено, що сурогатною матір'ю може бути повнолітня дієздатна жінка за умови наявності власної здорової дитини, добровільної письмово оформленої заяви сурогатної матері, а також за відсутності медичних протипоказань. Варто зазначити і той факт, що передбачено згоду чоловіка сурогатної матері на її участь у програмі сурогатного материнства (крім  одиноких жінок) [3].

Важливим пунктом Наказу МОЗ № 787 є перелік документів,  які необхідні для проведення сурогатного материнства, а саме нотаріально засвідчена копія письмового спільного договору між сурогатною матір'ю та жінкою (чоловіком) або подружжям. Тому актуальним питанням залишається  зміст такого договору та його юридична природа. 

 Можна вважати, що за своєю специфікою договір сурогатного материнства в частині особистих майнових відносин тотожний із договором про надання послуг. Згідно із цим договором одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, що споживається в процесі здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не передбачено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України). Хоча договір, укладений між біологічними батьками дитини та сурогатною матір’ю, поряд з елементами договору про надання послуг, містить  елементи договору підряду, оскільки біологічних батьків насамперед цікавить результат – народження дитини. Також важливо передбачити такі обов’язки матері, як дотримання рекомендацій лікарів, виключення шкідливих звичок тощо, тобто самого порядку «надання послуг» та графіку й режиму певних дій під час виконання умов угоди. Отже, в такому документі наявні елементи трудового договору.

Варто погодитися з думками науковців, щодо доцільності введення граничного  віку для особи, яка може бути сурогатною матір’ю, як це передбачено в законодавстві  Республіки Білорусь та вирішення питанням перебування потенційних батьків у шлюбі під час проходження програми ДРТ, а також чи може бути проведена дана програма  для самотньої  жінки , оскільки фактичної заборони в законодавстві немає [ 5; 190c.]. 

 Може виникнути, ситуація, коли названі батьки помирають до народження дитини суррогатною матір’ю. Якщо сурогатна матір не захоче залишити дитину собі, то у даному випадку дитина буде визнана такою, що залишилися без піклування і буде взята на облік органами опіки і піклування. Хоча, як вважають деякі науковці, більш сприятливим для дитини в цьому випадку було б визнання її дитиною померлих названих батьків, що дало б можливість виникнення у неї спадкових прав [4].

 Таким чином, сурогатне материнство в Україні дозволене на законодавчому рівні, на відміну від зарубіжних країн, таких як Італія, Франція, Німеччина, де воно заборонено.  Нормами чинного законодавства не визначено  поняття сурогатного материнства, тому під сурогатним материнством слід розуміти процес виношування дитини жінкою на підставі  відповідного договору. Проведене дослідження дозволяє констатувати, що необхідно врегулювати відносини між потенційними батьками та сурогатною матір’ю шляхом прийняття відповідного законодавчого акта. Крім того, передбачити випадки відмови сурогатної матері віддавати дитину її справжнім батькам, а також правові наслідки народження дитини сурогатною матір’ю з вродженими вадами і відмови від неї потенційними батьками.




Література:

1. Сімейний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 09.08.2012 [Електоронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 

2. Цивільний  кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16.02.2003 [Електоронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15

3. Про затвердження  Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 [Електоронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13  

4. Воронцова С. Н. О наследственных правах суррогатных детей/ Воронцова С. Н. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.advocate-realty.ru/press/unitpress/?id=396050

5. Головащук А. П. Правове регулювання допоміжних репродуктивних технологій// Часопис Київського університету права. – вип.2. – 2013. –С.189-191



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота