КОРУПЦІЯ ТА НАСЛІДКИ ЇЇ ВПЛИВУ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

КОРУПЦІЯ ТА НАСЛІДКИ ЇЇ ВПЛИВУ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ

08.05.2014 00:59

[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Автор: Бодня Дмитро Андрійович, студент, Дніпропетровська державна фінансова академія


Корупція, що живиться економікою, знижує її ефективність. Що обумовлює такий взаємозв’язок корупції і економіки в Україні? Більшість фахівців сходяться на стратегічних прорахунках держави при реформуванні економіки: відсутність стимулювання виробничої сфери; відсутність обґрунтованої кадрової політики, адміністративна опіка, недосконалість законодавства (видання чисельних підзаконних актів, які на перше місце ставлять інтереси відомства, а не суспільства, залежність підприємця від суб’єктивної волі чиновника).Це призвело до некерованості суспільними процесами, поглибленню кризових явищ, бюрократизації економіки і найнебезпечніше – злиття влади і бізнесу, що стало основним підґрунтям корупції. Додайте до цього проникнення злочинних угруповання в економіку, зрощування правоохоронних органів з бізнесом. Саме завдяки корупції криміналітет черпав в економіці кошти і засоби для свого існування, а малий і середній бізнес став фактично беззахисним перед свавіллям чиновників, заганяючись у «тінь». Зайнявши провідне місце в економіці злочинні елементи розпочали перехід у сферу політики. В Україні найбільш корумпованими сферами економіки стали: приватизація державної власності; виконання бюджету та розподіл бюджетних коштів; банківська систему України; зовнішньоекономічна діяльність, податкова система; лобізм у законодавчих органах. Найтиповішими ситуаціями у відносинах між чиновниками і підприємцями стали купівля економічних пільг за хабарі.

Таким чином, корупція, як економічна проблема, породжена: участю державних чиновників у комерційній діяльності для одержання особистого чи корпоративного прибутку; використання службового становища для «перекачування» державних коштів та матеріальних цінностей у комерційні структури; надання пільг для своєї корпоративної групи (політичної, національної, кланової та ін.) з відтягненням державних ресурсів; лобіювання при прийнятті нормативних актів в інтересах певних угруповань тощо. 

До негативних наслідків корупції в економіці дослідники відносять:

1) розширення тіньової економіки (зменшення надходжень до бюджету, втрата державою фінансових важелів управління економікою, загострення соціальних проблем через невиконання бюджетних зобов’язань); 

2) порушення конкурентних механізмів ринку (зниження ефективності ринку, дискредитація ідей ринкової конкуренції - перемагає той, хто через корупційні зв’язки зміг отримати переваги, зменшення ефективності роботи приватних підприємств, підвищуються ціни за рахунок корупційних «податків»);

3) унеможливлення появи ефективних власників (непрозорість приватизації, штучні банкрутства державних підприємств сполучені з підкупом чиновників); 

4) неефективне використання бюджетних коштів (розподіл державних замовлень та кредитів).

У результаті економічні втрати від корупції набагато більші, ніж сумарна величина хабарів, яку сплачують приватні підприємці чиновникам та політикам. Такі втрати від корупції можна розділити на прямі та непрямі. Прямі втрати – це скорочення доходів бюджету і неефективне їх використання. Непрямі втрати – це загальне зниження ефективності економіки [4]. 

До антикорупційних механізмів в економіці відносять реформи, що змінюють систему стимулів, що сприяють корупції. Зокрема, відмова від програм, які є носіями корупції. Якщо у чиновника немає повноважень контролювати експорт або ліцензувати підприємницьку діяльність, канали хабарництва самі по собі зникають. При цьому відмова від окремих державних програм нерідко більш ефективна, ніж їх проведення (вільні економічні зони, програми в енергетичній сфері (субсидії вугільної галузі тощо)[5].

Особливо негативно вплинуло на хід економічної реформи видання чисельних підзаконних актів, які на перше місце ставлять інтереси відомства, а не суспільства, хоча повинно було бути навпаки: пріоритет закону в регулюванні економічної діяльності, зменшення кількості та ролі підзаконних актів могли б змінити методи управлінського впливу, значно обмежити відомче адміністрування, виключити залежність людини від суб'єктивної волі виконавця, виробити еталони поведінки учасників управлінських та економічних відносин, які створять реальні можливості вибору варіантів поведінки відповідно до принципу правової держави, за яким органи державного управління та їх службовці повинні виконувати тільки приписи законів, а інші суб’єкти виконавчо-розпорядчої діяльності – все, що не заборонено законом, що виключало б можливість корупційних проявів [3].

Хабарництво призводить до додаткових комерційних витрат, посилюючи тягар малих підприємців і спричиняючи нераціональне використання людського капіталу та інтелектуальних ресурсів країни. Постійна увага, якої потребують корумповані посадові особи з боку підприємств, також знижує економічну продуктивність.

Підприємства залучаються до конкуренції щодо найбільшого хабара, що позбавляє їх переваг ринкової конкуренції. У такій ситуації найбільший тягар лягає на плечі бідних, що збільшує соціальний розрив між ними і багатими. Бідні не мають коштів для того, щоби брати активну участь і отримувати переваги в громадських процесах, у яких укоренилася корупція. Якщо програма, спрямована на допомогу бідним, здійснюється корумпованими методами, найбідніші споживачі, яким призначена така допомога, мають невеликі шанси на її отримання. Перекручення державних пріоритетів унаслідок корупції призводить до зменшення витрат на такі соціальні сфери, як охорона здоров’я і освіта, що завдає суттєвої шкоди добробуту країни. Окрім очевидних соціальних наслідків, такі підходи до витрачання коштів негативно впливають на економічне здоров’я країни у довгостроковій перспективі, оскільки корупція відштовхує місцевих та іноземних інвесторів, сприяє розвитку тіньової економіки, зменшує податкові збори [2].

До наслідків міжнародного характеру можуть належить: негативний вплив корупції на імідж держави у світі, ускладнення відносин з іншими країнами, міжнародними організаціями і всією міжнародною спільнотою; втрата державою міжнародних позицій у світі: економічній, політичній та інших сферах (у тому числі неприйняття її до відповідних міжнародних інституцій чи виключення з них); припинення чи істотне зменшення зовнішнього інвестування, унеможливлення отримання кредитів [1].

Отже, необхідність протидії корупції є однією з головних проблем сучасного українського суспільства. При цьому одним із головних чинників боротьби з корупцією в органах влади – це механізми покращення рівня економічної свободи в країні, збільшення винагороди за працю і лише на основі цього збільшення відповідальності державних службовців та інших посадових осіб.




Література:

1. Багмет М.О. Боротьба з корупцією: світовий досвід та Україна / М.О. Багмет, К.В. Волошина // Політичні науки: наук. праці. Вип. 31. — Т. 44 — С. 152—157

2. Плужнік О.І. Деякі кримінологічні аспекти щодо протидії корупції / О.І. Плужнік [Електронний ресурс].

3. Флейчук М.І. Детінізація економіки та протидія корупції в моделі збалансованого соціально-економічного розвитку / М.І. Флейчук. [Електронний ресурс].

4. Запобігання та протидія проявам корупції (для працівників органів державної влади та місцевого самоврядування I–VIІ категорії посад) [Текст] : [посіб.] / Братель С. Г., Василевич В. В., Золотарьова Н. І. та ін. – К. : Нац. акад. внутр. справ, 2012. – 376 с.

5. Невмержицький Є.В. Правові проблеми боротьби з економічною злочинністю і корупцією: Навч. посіб. – К.: АПСВ, 2005. – 415 с.

________________________

Науковий керівник: викладач кафедри гуманітарних дисциплін Дніпропетровської державної фінансової академії – Коршун Т.С.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота