ГАРАНТІЇ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ГАРАНТІЇ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ

14.05.2014 09:33

[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

Автор: Жукорська Ярина Михайлівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри публічного права Тернопільського національного економічного університету, Ногас Назар Ігорович, студент юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету


В умовах сьогодення одним із найважливіших питань суспільного та державного життя України залишається питання щодо гарантій конституційного  ладу. Конституційний лад кожної країни належним чином функціонує, розвивається, зберігає cтабільність, якщо він має надійні гарантії. Вони передбачаються і закріплюються, як правило,  конституціями і законами. Під гарантіями конституційного ладу України слід розуміти систему  нормативно та організаційно-правових умов і засобів забезпечення існування та дієвості основних інститутів суспільства і держави. 

Гарантії конституційного ладу мають системний характер і під ними слід розуміти єдність правових, інституційних та процедурних засобів забезпечення конституційних норм і принципів. Правові гарантії охоплюють дію принципів верховенства права та справедливості, а також механізм реалізації установчої влади; інституційні гарантії мають організаційно-правову форму і втілюються в демократичних засадах функціонування суспільства, свободі політичної діяльності та належному функціонуванні публічної влади; процесуальні гарантії становлять комплекс процесуальних процедур забезпечення конституційного ладу України. 

Основне місце серед гарантій конституційного ладу займають нормативно-правові гарантії і насамперед норми самої Конституції. Гарантування конституційного ладу безпосередньо Конституцією полягає насамперед у встановленні власного статусу і відповідно статусу тих інститутів, які вона закріплює; у забезпеченні самою Конституцією власної стабільності, обмеженні можливостей внесення до неї змін і доповнень, а також у регулюванні нею порядку визначення, функціонування, охорони і зміни конституційного ладу.

В 1996 році Конституція України в Розділі І «Загальні засади» та інших своїх положеннях визначила основи конституційного ладу України. Конституційний лад України характеризується низкою істотних ознак, зокрема: суверенністю, демократизмом, гуманізмом, реальністю, системністю, науковою обґрунтованістю, історизмом, наступністю, програмним характером, гарантованістю конституційного ладу (ст.2 КУ).

Згідно із ст. 8 Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і мають відповідати їй. Зокрема, в Конституції зазначається, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ст. 19 КУ).

Важлива роль у гарантуванні конституційного ладу належить, поряд з Конституцією, конституційному законодавству (законам про вибори, референдуми, політичні партії та інші об'єднання, про органи державної влади, про територіальний устрій тощо), а також іншим галузям законодавства, зокрема адміністративному, кримінальному, інформаційному, митному, військовому тощо.

Організаційно-правові гарантії конституційного ладу України представлені системою учасників відповідних галузевих правовідносин, наділених правосуб’єктністю щодо забезпечення режиму гарантованості суспільного та державного ладу України. Це – український народ, національні меншини, політичні партії та громадські організації, профспілки, українська держава в цілому та її уповноважені органи (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, інші органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, суди загальної юрисдикції, прокуратура та інші), територіальні громади та органи і посадові особи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, міжнародні органи, ЗМІ тощо. Важливим елементом організаційно-правових гарантій конституційного ладу України сьогодні виступають і парламентська коаліція та парламентська опозиція. 

Пріоритетне місце в гарантуванні конституційного ладу відводиться за Конституцією – народу України. Саме він є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади та має виключне право визначати і змінювати конституційний лад в Україні (ст. 5 КУ). Звичайно, визначення і зміна конституційного ладу здійснюються не довільно, а у визначених Конституцією і законами формах, зокрема шляхом виборів, референдумів тощо. Виключно всеукраїнським референдумом, наприклад, вирішується питання про зміну території України (ст. 73 КУ). Право народу визначати і змінювати конституційний лад не може бути узурповане державою, тобто самостійно привласнене нею, її органами або посадовими особами. Крім того, справою всього українського народу є також захист суверенітету і територіальної цілісності України, її економічної та інформаційної безпеки (ст. 17 КУ). 

Основним гарантом конституційного ладу є, звичайно, держава. Відповідно до ст.17 Конституції захист суверенітету і територіальної цілісності України, гарантування її економічної та інформаційної безпеки покладається насамперед на державу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності безпосередньо покладаються на Збройні Сили. В Конституції зазначається, що Збройні Сили та інші військові формування не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкодження їх діяльності (ст. 17 КУ). Держава за Конституцією гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України (ст. 15 КУ), забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки (ст. 13 КУ), а також забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.  Гарантується громадянам також свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності (ст. 54 КУ) [3].

Особлива роль в гарантуванні конституційного ладу відводиться органам державної влади. Пріоритетна роль серед них належить Верховній Раді.  Звичайно, пріоритетна роль Верховної Ради у гарантуванні конституційного ладу випливає насамперед з її головної функції — законодавчої.

Для України питання основ конституційного ладу в усі часи зберігало доленосне значення. Адже, саме головним політико-правовим наслідком проголошення незалежності України у 1991 році стала  докорінна зміна конституційного ладу проголошеної держави. Спочатку Декларація про Державний суверенітет України від 16 липня 1990 року закріпила основні принципи організації та діяльності нової суверенної республіки, а урочисто прийнятий 24 серпня 1991 року Верховною Радою України Акт проголошення незалежності України визначив загальні засади як суспільного, так і державного ладу незалежної України. Конституційний лад України охоплює  суспільний і державний лад [1].

Головна роль серед органів державної влади у гарантуванні конституційного ладу належить Президентові. Власне, й події 2004 року, відомі як «помаранчева революція», котрі сприяли оновленню Основного Закону України, були пов’язані зі змінами основ конституційного ладу, зокрема із запровадженням в Україні парламентсько-президентської форми республіканського державного правління та подальшою політичною структуризацією громадянського суспільства через запровадження пропорційної виборчої системи при формуванні парламенту та при проведенні певних видів місцевих виборів.

 За своїм статусом, визначеним Конституцією, Президент є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина (ст.102 КУ). Повноваження Президента мають вирішальне значення у гарантуванні конституційного ладу.

Важлива роль як гарантам державного і суспільного ладу належить  Кабінету Міністрів, міністерствам та іншим центральним органам державної виконавчої влади. (ст. 116 КУ).

Вагомими у справі гарантування конституційного ладу України є функції і повноваження Конституційного Суду. Він вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції і дає офіційне тлумачення Конституції та законів України (ст. 147 КУ). Пріоритетними з цих повноважень є питання про відповідність Конституції законів та інших правових актів Верховної Ради в частині, що стосується конституційного ладу України. 

Зокрема, значні порушення конституційного ладу, мали місце під час січневих подій на Майдані 2014 року. Вони вказують на  те, що за часи існування української незалежності жодна влада не порушувала основний закон так демонстративно, зверхньо як нинішня. Якою мала б бути відповідальність за порушення Конституції? Здебільшого політичною, хоча існують норми, порушуючи які посадовець наражається і на юридичну відповідальність.

Значна роль у гарантуванні конституційного ладу належить органам правосуддя при розгляді кримінальних справ про злочини проти конституційного ладу, а також прокуратурі і адвокатурі. 

Певну роль у гарантуванні Конституційного ладу, зокрема державного ладу, можуть  відігравати  інші держави та міжнародні організації, про що свідчать сьогоднішні події в Україні. Вказані гарантії конституційного ладу України та їх різновиди не є вичерпними. Варто наприклад звернути увагу на екстраординарні засоби захисту конституційного ладу України, які виділяє В.Кравченко, а саме режим надзвичайного стану та правовий режим воєнного стану [2].

Отже, гарантами конституційного ладу виступають всі суб'єкти конституційно-правових відносин. Вище вказані гарантії є загальними для всього конституційного ладу. Поряд із ними Конституція України передбачає також гарантії для окремих інститутів конституційного ладу, насамперед державного і суспільного ладу, прав і свобод людини і громадянина. Щоб забезпечити реальність конституційного ладу України  він має бути гарантований усіма органами державної влади та Конституцією України. Тому, щоб в цілому забезпечити конституційний лад України необхідно дотримуватись Основного Закону України.




Джерела:

1. Гарантії конституційного ладу України. [Eлектронний ресурс] Режим доступу:  udik.com.ua/books/book-1929/chapter-79800/‎

2. Кравченко В.В. Конституційне право України. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2002. – С. 66-95.

3. Конституційний лад України: ознаки, принципи, гарантії. [Eлектронний ресурс] Режим доступу: www.cvk.gov.ua/visnyk/pdf/2008_4/visnik_st_14.pdf‎



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота