ВБИВСТВО З ОСОБЛИВОЮ ЖОРСТОКІСТЮ: НОРМОТВОРЧИЙ ТА ПРАВОЗАСТОСОВЧИЙ АСПЕКТ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВБИВСТВО З ОСОБЛИВОЮ ЖОРСТОКІСТЮ: НОРМОТВОРЧИЙ ТА ПРАВОЗАСТОСОВЧИЙ АСПЕКТ

24.05.2014 11:59

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Козієнко Аліна Володимирівна, студентка юридичного факультету Тернопільського національного економічного університету


У кримінальному праві України особлива жорстокість визнана кваліфікуючою ознакою умисного вбивства, і, як наслідок, передбачає більшу суворість покарання, ніж за «просте» умисне вбивство. Що беззаперечно свідчить про цілковите відображення у положенні ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України) [1] принципу співрозмірності між злочином і покаранням, тобто між ступенем і характером суспільної небезпечності злочинності діяння та суворістю передбачених за нього меж і видів покарань. 

На жаль, непоодинокими в Україні є випадки невірної кваліфікації умисних вбивств, визнаних такими, що вчинені способом «особливої жорстокості». Частково такі помилки обґрунтовуємо недосконалістю нормотворчої діяльності та відсутністю ефективних напрацювань судової практики із кримінальної відповідальності за умисні вбивства. Переконані: формулювання конкретних пропозицій із вдосконалення правотворчої та правозастосовної діяльностей із досліджуваних нами злочинів є нагальним для вітчизняного кримінального права.

Слід зазначити, що терміном «вчинене з особливою жорстокістю» український законодавець послуговується в КК України лише раз, і саме в контексті положення статті про кримінальну відповідальність за умисне вбивство (див. п. 4 ч. 1 ст. 115 КК України) [1]. Але, в той же час, нормативно не розкриває його змісту. Що власне і ускладнює процес вірної кваліфікації злочинного діяння. Прикладом є наступний випадок із судової практики. Так, апеляційний суд засудив громадянина України М. за п. 4, ч. 2 ст. 115 КК України, визнавши нанесення травм молотком постраждалому способом вчинення злочину «з особливою жорстокістю». При кваліфікації діяння суд керувався тим, що М.: 1) завчасно приготував знаряддя злочину (молоток); 2) заманив потерпілого від злочину та особу, в інтересах якої він здійснювався, до себе додому; 3) кількістю ударів, нанесених молотком, та характером їх болісності. Вищий спеціалізований суд України касував вище згаданий вирок, перекваліфікувавши обвинувачення на ч. 1 ст. 115 КК України. На думку суду, у матеріалах справи відсутня доказова база про намір М. чинити вбивство, що супроводжувалось мученням потерпілого перед смертю [5]. 

Розкриття змісту «вчинення з особливою жорстокістю» знаходимо у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров’я особи» № 2 від 2 липня 2003 р. (далі – Постанова від 2003 р.). Так, «умисне вбивство слід вважати вчиненим з особливою жорстокістю тоді, коли винна особа усвідомлювала, що завдає постраждалому особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, в тому числі з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (шляхом зганьблення честі, приниження гідності, заподіяння тяжких душевних переживань, глумління тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань» (п. 8 Постанови) [3]. Трактування даною Постановою «вчинення з особливою жорстокістю» в контексті умисного вбивства є дещо загальним, неконкретизованим, й таким, що провокує питання: «Хто ж має оцінювати жорстокість вбивства, адже для кожної людини поняття жорстокості різне?».

У порівнянні із своєю попередницею (Постановою Пленуму Верховного Суду України № 1 від 1 квітня  1994 р.) [4]. Постанова від 2003 р. додала ще одну підставу для кваліфікації вбивства за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України – моральні страждання потерпілого від злочину [3]. Таке доповнення вважаємо не цілком доцільним, бо поняття моральної шкоди визначено Цивільним кодексом України (далі – ЦК України). Так, згідно ст. 23 ЦК України моральні страждання, що виникли через неправомірні діяння іншої особи  внаслідок приниження честі, гідності особи, заподіяння каліцтва, іншого тілесного ушкодження або смерті є підставою відшкодування моральної шкоди [2]. Відповідно, визнання моральних страждань однією із підстав кваліфікації умисного вбивства як такого, що вчинене способом особливої жорстокості, - не доцільне. Іншою у кваліфікуванні злочинності діянь є ситуація, коли постраждалому завдають особливих фізичних страждань, що поєднані із моральними. До моральних страждань слід віднести посягання на волю особи, її честь та гідність, що в свою чергу поряд із злочином проти життя (а саме із умисним вбивством) потребує додаткової кваліфікації за статтями розділу ІІІ КК України «Злочини проти волі, честі та гідності особи». 

Постанова від 2003 р. містить, на нашу думку, й наступні суперечливі моменти: визнання глумління над трупом, надмірність жорстокості, а також вчинення в присутності близьких потерпілому осіб, коли винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань, - проявами особливої жорстокості в умисному вбивстві. Спірність полягає в тому, що вбивство вважається закінченим з моменту настання смерті, а труп вже є, позбавленим життя, тілом і відповідно не може переживати жодних страждань, якими б жорстокими вони не були. Тому пропонуємо ч. 2 ст. 115 КК України доповнити пунктом 15 «поєднане з глумлінням над трупом», тобто передбачити глумління над трупом самостійною кваліфікуючою ознакою умисного вбивства. Ознаку ж «вчинене в присутності близьких потерпілому осіб, коли винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань» пропонуємо виключити із переліку кваліфікуючих ознак умисного вбивства, так як вважаємо, що страждання як кваліфікуюча ознака злочину повинні завдаватися безпосередньо потерпілому, а не іншим особам. У той же час підтримую пропозицію науковців щодо виділення у самостійну кваліфікуючу ознаку умисного вбивства «надмірність жорстокого діяння», тобто необов’язковість його для настання злочинного наслідку у вигляді смерті [6, с. 833]. 

Вважаємо за доцільне доповнити ст. 115 КК України приміткою, котра б чітко розкривала зміст «вчинення з особливою жорстокістю» як кваліфікуючої ознаки умисного вбивства. Безумовно її зміст має враховувати положення п. 8 Пленуму від 2003 р. та сформульовані нами пропозиції. Зміст примітки вбачаємо у наступному вигляді: «Умисне вбивство з особливою жорстокістю – це умисне заподіяння смерті людині, поєднане з надмірністю жорстокого діяння, при якому  винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, в тому числі з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо) чи психічних страждань». 




Література:

1. Кримінальний кодекс України  від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. -  № 25. – Ст. 131.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №№ 40-44. - Ст. 356.

3. Постанова Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи» № 2 від 2 липня 2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-03

4. Постанова Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я людини» № 1 від 1 квітня  1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0001700-94

5. Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 16 лютого  2010 р. [Офіційний сайт Верховного суду України] [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/%28print%29/AB5809AC8898F690C2257AF4003C3BA3

6. Смілянський Я. Г. Обстановка вчинення умисного вбивства з особливою жорстокістю / Я. Г. Смілянський // Форум права. – 2010. – № 4. – С. 83

_______________________________


Науковий керівник: Яремко Оксана Михайлівна, к. ю. н., доцент кафедри публічного права Тернопільського національного економічного університету







Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота