ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ В США (ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ) - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ В США (ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)

12.06.2014 00:52

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Фартушок Тарас Богданович, суддя Господарського суду Львівської області


Правове регулювання можна визначити як закріплення у правових нормах суспільних відносин, здійснення їх регулювання, охорони, захисту, відновлення, що характеризується динамічною залежністю від суспільних відносин та правотворчим впливом на такі. 

Правове регулювання має нормативну природу, а його система складає сукупність норм, що регулюють поведінку людей у суспільстві, їх відносини між собою в межах різних об’єднань [1, 136-137].

Одним з основних завдань правового регулювання відносин з питань оплати праці є гарантування їх стабільності шляхом визначення, забезпечення та охорони правової мотивованої поведінки працівників та роботодавців. 

Стабільність американського суспільства обумовлена не тільки економічними чинниками, але і детальним правовим регулюванням суспільних відносин. Правове регулювання є одним із способів організуючого правового впливу на суспільні відносини [2, 249].

З врахуванням інтеграційних процесів відбувається зближення права у світовому масштабі.

Характерними рисами оплати праці у США, як правового інституту, є застосування загального права як основи усієї американської правової системи, що обумовлено історичними особливостями.

Джерелами трудового права США (в тому числі в частині права на оплату праці) є федеральна Конституція, федеральні закони, конституції і закони штатів, колективні договори, судові прецеденти, ратифіковані конвенції Міжнародної організації праці.

Прецедентне рішення суду є особливим випадком створення нової норми трудового права. При цьому, судове рішення суду вищої інстанції обов’язково застосовується усіма судами нижчих інстанцій.

Мотивація судових прецедентів у США є наступною – закон має зміст, якщо він розтлумачений судом.

Наукові та практичні праці, що публікуються в США, присвячені “праву США” навіть тоді, коли мова йде про аспекти права, які можуть мати місце виключно на рівні штату [3, 3-426]. 

З врахуванням вищенаведеного спростовується думка про неконсолідованість та неузгодженість джерел трудового права, в тому числі з питань оплати праці, у США. 

У Конституції США відсутні положення, які б регулювали чи то трудові, чи безпосередньо відносини з питань оплати праці. Натомість, Конституція України (частини 4, 7 статті 43) [4, с.141] містить таку норму.

Проте, Конституція США закріплює за штатами право приймати закони про працю.

Детальніше відносини з приводу оплати праці регулюються федеральним законодавством та законами штатів. Так, у 1933р. прийнято Закон “Про відродження національної індустрії”, яким встановлено мінімальний розмір заробітної плати для різних галузей промисловості. Серед важливих федеральних законів з питань оплати праці слід виділити також Закон про рівну оплату праці чоловіків і жінок 1963р. У 1847 році у штаті Ню Гемпшир законом було встановлено мінімальний розмір заробітної плати.

Правове закріплення відносин з питань оплати праці у США завершилось у середині 30-х років ХХ століття прийняттям Національного закону про трудові відносини.

Важливим джерелом трудового права США є колективні договори, в яких більш детально (особливо останнім часом) втілені положення щодо оплати праці.

Ранній розвиток інституту захисту права працівників на оплату у США обумовлений швидкою появою та розвитком профспілкового руху. 

Так, ще у 1684 році перевізники Ню – Йорка припинили роботу на знак протесу проти рішення міського муніципалітету встановити низькі розцінки на їх послуги та оплату праці [5, 39]. Вже у 1834р. в Ню-Йорку нараховувалось 39 профспілок, у Філадельфії – 21, у Балтіморі – 17, у Бостоні –16; кількість членів профспілок становила 26250 осіб [6, 369]. 

Заробітна плата робітників у сферах діяльності, де створені профспілкові органи, є вищою, ніж у тих, де відсутні профспілки [7, 234].




Література:

1.  Комаров С.А. Общая теория государства и права. Курс лекций. 2-е изд. М., 1996. С.136- 137.

2. Теория права и государства. Учебник. (Скакун О.Ф., Подберезский Н.К.)Х., 1997. С.249.

3. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США: Пер. з англ. – К.: Україна, 1999. – 554с.

4. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України.– 1996.– №30.– Ст.141.

5. Фонер Ф. История рабочего движения в США. Москва, 1949. С.39. 

6. История Западной Европы и Северо-Американских Соединенных Штатов с конца ХVIII века до нашего времени. Пролетарий, 1929 . С.362. 

7. Theodore J. St. Antoine. The Collective Bargaining Process.-In.: American Labor Policy. 1987.P.215-239.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота