ДО ПИТАННЯ ПРО ЗАСАДУ РІВНОСТІ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ ПЕРЕД ЗАКОНОМ І СУДОМ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ДО ПИТАННЯ ПРО ЗАСАДУ РІВНОСТІ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ ПЕРЕД ЗАКОНОМ І СУДОМ

24.06.2014 12:48

[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

Автор: Федоренко Вікторія Василівна, аспірант кафедри конституційного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка


У п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Також про засаду рівності перед законом і судом йдеться у ст. 10 КПК України.

Згідно з ч. 1 даної статті, не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених КПК України, за ознакам раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками.

В юридичній літературі відмічається, що рівність учасників кримінального провадження перед законом означає : «1) наявність рівних прав і обов’язків щодо участі у процесі і відстоюванні своєї позиції; 2) до всіх застосовується одне й те ж кримінальне і кримінальне процесуальне законодавство; 3) суд зобов’язаний не надавати будь-яких переваг, що не обумовлені законом, будь-якому учаснику провадження» [1, с. 63].

Останнє положення викликає заперечення, оскільки у ньому, як уявляється, знаходить свій прояв рівність учасників кримінального провадження перед судом, а не законом. Нами поділяється думка тих науковців, які відмічають, що рівність «учасників кримінального провадження перед судом покладає на суд обов’язок не надавати будь-яких переваг, що не обумовлені законом, будь-якому з учасників кримінального провадження» [2, с. 23].

Задекларована у ч. 1 ст. 10 КПК України «рівність учасників кримінального провадження перед законом і судом не є абсолютною» [3, с. 47]. У ч. 2 даної статті зазначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, певні категорії осіб (неповнолітні, іноземці, особи з розумовими і фізичними вадами тощо) під час кримінального провадження користуються додатковими гарантіями.

Для неповнолітніх осіб такі гарантії передбачені у зв’язку з їх фізичним та психічним розвитком. Так, щодо неповнолітніх підозрюваних, обвинувачених встановлені такі особливості провадження : – забезпечується обов’язкова участь захисника у кримінальному провадженні (п. 1 ч. 2 ст. 52, ст. 490 КПК України); – у разі затримання неповнолітньої особи уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов’язана негайно повідомити про це його батьків або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування (ч. 3 ст. 213 КПК України); – у кримінальному провадженні бере участь законний представник (ст. 488 КПК України); – неповнолітній викликається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом через його батьків або інших законних представників (ст. 489 КПК України); – у допиті неповнолітнього бере участь законний представник, педагог, психолог або лікар (ст. 491 КПК України); – застосовується запобіжний захід у вигляді передавання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, дитячої установи (ст. 493 КПК України); – виділяється в окреме провадження кримінальне провадження щодо неповнолітнього (ст. 494 КПК України); – неповнолітній тимчасово видаляється із залу судового засідання (ст. 495 КПК України); – у судовому засіданні беруть участь представники служб у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей (ст. 496 КПК України).

Під час кримінального провадження деякими додатковими гарантіями користуються іноземці. Так, наприклад, підозрюваний, обвинувачений, який є іноземцем і тримається під вартою, має право на зустріч з представниками дипломатичної чи консульської установи своєї держави, яку йому зобов’язана забезпечити адміністрація місця ув’язнення (ч. 6 ст. 42 КПК України). Якщо він не володіє мовою, якою ведеться кримінальне провадження, забезпечується обов’язкова участь захисника (п. 4 ч. 2 ст. 52 КПК України).

Особи з розумовими і фізичними вадами також мають додаткові гарантії. Так, наприклад, забезпечується обов’язкова участь захисника у кримінальному провадженні щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права (п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК України).

Додатковими процесуальними гарантіями користуються і особи, які визначені у главі 37 КПК України. Відповідно до ст. 480 цього Кодексу особливий порядок кримінального провадження застосовується стосовно : 1) народного депутата України; 2) судді Конституційного Суду України, професійного судді, а також присяжного і народного засідателя на час здійснення ними правосуддя; 3) кандидата у Президенти України; 4) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 5) Голови Рахункової палати, його першого заступника, заступника, головного контролера та секретаря Рахункової палати; 6) депутата місцевої ради; 7) адвоката; 8) Генерального прокурора України, його заступника.

Встановлена специфіка кримінального провадження стосується лише тих випадків, коли вказані особи мають процесуальний статус підозрюваного чи обвинуваченого.

Особливості кримінального провадження щодо зазначених осіб досить суттєві. Наприклад, відповідно до ч. 3 ст. 126 Конституції України, п. 3 ч. 1 ст. 481, ч. 1 ст. 482 КПК України, ст. 48 Закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо судді встановлені такі гарантії : – затримання судді або застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту до ухвалення обвинувального вироку судом не може бути здійснено без згоди Верховної Ради України; – суддя, затриманий за підозрою у вчиненні діяння, за яке встановлена кримінальна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з’ясування його особи; – суддя не може бути підданий приводу чи примусово доставлений до будь-якого органу, крім суду; – відсторонення судді від посади у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України; – проникнення в житло або інше володіння судді чи його службове приміщення, особистий чи службовий транспорт, проведення там огляду, обшуку чи виїмки, прослуховування його телефонних розмов, особистий обшук судді, а так само огляд, виїмка його кореспонденції, речей і документів можуть проводитися лише за судовим рішенням; – письмове повідомлення про підозру судді у вчиненні кримінального правопорушення здійснюється Генеральним прокурором України або його заступником; – кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. У разі, якщо згідно із загальними правилами підсудності кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснюється судом, найбільш територіально наближеним до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя).

Норми КПК України, які встановлюють особливий порядок кримінального провадження щодо окремої категорії осіб, не суперечать засаді рівності перед законом і судом. Цей «порядок не створює вказаним особам яких-небудь привілеїв, що дозволяє безкарно порушувати закон. Він являє собою тільки одну з необхідних гарантій здійснення ними своїх повноважень, обумовлених особливим характером виконуваних ними повноважень і необхідністю захистити їх від необґрунтованої підозри або обвинувачення, штучного створення перешкод до виконання службового обов’язку. У разі ж залучення їх до кримінального провадження на підставі закону вони наділяються звичайними процесуальними правами того або іншого суб’єкта – підозрюваного, обвинуваченого тощо» [4, с. 24].




Література:

1. Кримінальний процес : підруч. / за заг. ред. В. В. Коваленка, Л. Д. Удалової, Д. П. Письменного. – К. : «Центр учбової літератури», 2013. –554 с.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. Т. 1 / О. М. Бандурка, Є. М. Блажівський, Є. П. Бурдоль та ін. ; за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. – Х. : Право, 2012. – 768 с.

3. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / за заг. ред. В. Г. Гончаренка, В. Т. Нора, М. Є. Шумила. – К. : Юстініан, 2012. – 1224 с.

4. Кримінальний процес : підруч. / Ю. М. Грошевий, В. Я. Тацій, А. Р. Туманянц та ін. ; за ред. В. Я. Тація, Ю. М. Грошевого, О. В. Капліної, О. Г. Шило. – Х. : Право, 2013. – 824 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота