ОБОВ’ЯЗКИ КОРИСТУВАЧА ЗА ДОГОВОРОМ КОМЕРЦІЙНОЇ КОНЦЕСІЇ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОБОВ’ЯЗКИ КОРИСТУВАЧА ЗА ДОГОВОРОМ КОМЕРЦІЙНОЇ КОНЦЕСІЇ

07.07.2014 22:02

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Лопушанський Тарас Васильович, адвокат, голова адвокатського об’єднання «Ордер»


Досліджуючи права та обов’язки користувача (франчайзі), потрібно враховувати той факт, що на практиці договори франчайзингу часто бувають договорами приєднання, і саме тому права франчайзі часто є вужчими ніж франчайзера, а обов’язки - набагато ширшими. З цього приводу варто погодитись з думкою Сосни С. А.,  котрий справедливо зазначає, що обов’язки  франчайзі багаточисельні, достатньо широкі і по деяких обов’язках неспівмірні, несиметричні і непропорційні обов’язкам франчайзера [1, 123]. В Україні на законодавчому рівні закріплено також дисбаланс обов’язків сторін. Так, в ЦК України ставиться лише один імперативний обов’язок до франчайзера, в той час як до франчайзі їх аж шість.

У статті 1121 ЦК України обов'язки користувача визначені в імперативній формі, зокрема:. з урахуванням характеру та  особливостей  діяльності,  що здійснюється користувачем  за  договором  комерційної концесії, користувач зобов'язаний: 1) використовувати торговельну марку та інші позначення правоволодільця визначеним у договорі способом;2) забезпечити відповідність якості товарів (робіт,  послуг), що виробляються (виконуються,  надаються) відповідно  до  договору комерційної концесії, якості аналогічних товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) правоволодільцем; 3) дотримуватися інструкцій та вказівок правоволодільця, спрямованих на забезпечення відповідності характеру, способів та умов використання комплексу наданих прав використанню цих прав правоволодільцем; 4) надавати  покупцям (замовникам) додаткові послуги, на які вони могли б розраховувати, купуючи (замовляючи) товари (роботи, послуги) безпосередньо у правоволодільця; 5) інформувати  покупців  (замовників) найбільш очевидним для них способом про використання  ним  торговельної  марки  та  інших позначень правоволодільця за договором комерційної концесії; 6) не розголошувати секрети виробництва правоволодільця, іншу одержану від нього конфіденційну інформацію. 

Обов’язок користувача використовувати  торговельну марку та інші позначення правоволодільця визначеним у договорі способом сформульований на наш погляд дещо вузько. Українському законодавцю потрібно враховувати комплексність об’єкту (франшизи) договору франчайзингу, який утворюють не тільки торговельна марка чи фірмове найменування, але й інші об’єкти інтелектуальної власності. З огляду на це доцільно даний обов’язок сформулювати наступним чином: франчайзі зобов’язаний використовувати франшизу, отриману від франчайзера, визначеним у договорі способом.

Одним із ключових обов’язків франчайзі є обов’язок по забезпеченню відповідності якості товарів (робіт,  послуг), що виробляються (виконуються,  надаються) відповідно до договору комерційної концесії,  якості аналогічних товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) правоволодільцем. Даний обов’язок франчайзі перш за все направлений на захист прав споживачів, які, купуючи у франчайзі товари чи послуги, мають цілком законне право розраховувати на аналогічну до франчайзерової якості товарів, робіт або послуг. 

Саме тому даний обов’язок нерозривно пов’язаний з обов’язком франчайзі дотримуватися  інструкцій та вказівок франчайзера, спрямованих  на забезпечення відповідності характеру, способів та умов використання комплексу наданих  прав. Недотримання франчайзі таких вказівок може стати підставою для розірвання франчайзером договору. 

Франчайзі зобов’язаний також надавати покупцям (замовникам) додаткові послуги, на які вони могли б розраховувати,  купуючи (замовляючи) товари  (роботи, послуги) безпосередньо у франчайзера. В літературі зустрічаються думки щодо недоцільності закріплення такого обов’язку франчайзі. Зокрема, на думку Цірат Г.В. “обов’язок користувача щодо надання додаткових послуг споживачам є надмірним, адже будь-який договір франчайзингу передбачає, що користувач (франшизіат) буде вести підприємницьку діяльність таким же чином, як і правоволоділець (франшизіар). Саме тому законодавець і зобов’язує користувача дотримуватися “інструкцій та вказівок правоволодільця, спрямованих на забезпечення відповідності характеру, способів та умов використання комплексу наданих прав”[2, 139 ]. Оскільки норма щодо надання додаткових послуг закріплена в ЦК України як імперативна, то очевидно такий обов’язок у франчайзі виникає з отриманням інформації про їх наявність від франчайзера. Не врегульованим залишається також питання щодо обов’язку франчайзера надати усю необхідну інформацію по наданню таких послуг франчайзі. Тому при укладенні договору франчайзингу сторони повинні передбачити можливість появи додаткових послуг і відповідно фінансові механізми їх виконання. Окрім цього в Цивільному кодексі України слід в імперативній формі закріпити обов’язок франчайзера та франчайзі про надання усіх відомостей про покращення способів використання франшизи.

Ще один імперативний обов’язок франчайзі полягає в зобов’язанні інформувати  покупців (замовників) найбільш очевидним для них способом про використання ним торговельної марки та інших позначень франчайзера за договором франчайзингу. Даний обов’язок породжує парадоксальну ситуацію, З одного боку, франчайзі повинен зробити усе від нього залежне,  щоб  його товари та послуги були ідентичні товарам і послугам франчайзера, і відповідно у споживачів створилось би враження, що вони отримують ці товари (послуги ) у франчайзера. З іншого боку, франчайзі зобов'язаний це  враження розвіяти, ясно показавши, що насправді ці особи мають справу не з франчайзером, а з франчайзі.

Недосконалість даної норми полягає в тому, що законодавець не наводить конкретних способів такого інформування, натомість вживає оціночне поняття „найбільш очевидним для них способом”, що може призводити до зловживань з боку франчайзі. 

Надзвичайно важливим є обов’язок франчайзі, закріплений п.6 ч1. ст. 1121 ЦК України, щодо зобов’язання не розголошувати секрети виробництва правоволодільця, іншу одержану від нього конфіденційну інформацію. В українському законодавстві немає чіткого поняття секретів виробництва, що викликає труднощі із його правовою охороною.. Аналіз законодавства України та країн ЄС показав, що секрети виробництва, ноу-хау є складовими комерційної таємниці, яка є обов’язковим елементом франшизи. Комерційною таємницею може бути фактично будь-яка інформація, що пов’язана із здійсненням діяльності особи, яка доступна обмеженому колу осіб, і щодо якої вчиняються дії її власником щодо збереження цієї інформації в таємниці. З огляду на це доцільно передбачити обов’язок франчайзі не розголошувати комерційну таємницю франчайзера. Окрім цього, таке формулювання дозволить притягати винуватих франчайзі не тільки до цивільно-правової, але і до кримінальної відповідальності на підставі ст.231 та 232 КК України. 

Одним із основних обов'язків франчайзі за договором є виплата винагороди франчайзеру. Незважаючи на це, в главі 76 ЦК України ціна прямо не закріплена як істотна умова договору франчайзингу, що, на наш погляд, є суттэвим недоліком. Законодавство України та країн ЄС практично не врегульовує форми та способи оплати франчайзі за використання франшизи, натомість на практиці таких способів є чимало.

З огляду на це вважаємо за необхідне доповнити ст. 1121 ЦК України  пунктом 7 такого змісту: оплатити ціну надання франшизи в розмірі, у строк та в порядку, визначеному договором франчайзингу.




Література:

1. Сосна С.А., Коммерческая концессия.-М.:ИКЦ «Академкнига»,2005.-375 с.

2. Цірат Г. Франчайзинг и франчайзинговый довор: Учебн. – практ. пособие. – К.: “ИСТИНА”, 2002. – 240с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота