МОДЕЛЮВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИННОСТІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

МОДЕЛЮВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИННОСТІ

13.10.2014 12:46

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Оболенцев Валерій Федорович, кандидат юридичних наук, доцент, Національний університет “Юридична академія України імені Ярослава Мудрого”, м. Харків


В умовах складної криміногенної ситуації для українського суспільства залишається актуальною потреба у кримінологічних знаннях, які забезпечували б максимальну ефективність правоохоронної діяльності.

Можна навести значну кількість прикладів, які підтверджують точку зору А. П. Закалюка про перспективність системного методу в кримінології щодо аналізу практики запобігання злочинним проявам [1, c.104].

Маємо звернути увагу на таку обставину. Сучасні методики системного аналізу за останні десятиріччя були суттєво вдосконалені. Зокрема, інтенсивно розвинулися комп'ютерні засоби системотехніки, відомі як CASE-технології, тобто Computer Aided Software Engineering – процеси створення, інформаційного аналізу й супроводження складних організаційних і технічних систем різного призначення, а також засоби проектування прикладного програмного забезпечення.

Одним з напрямків цих технологій є методологія структурного аналізу і проектування — SADT-методологія – Structured Analysis and Design Technique. на підґрунті якої розроблено методологію IDEF0  – Icam DEFinition (головна частина програми ІСАМ  – Інтеграція комп'ютерних і промислових технологій). Методологію системного структурного аналізу використовують НАТО, Міжнародний валютний фонд, інші міжнародні організації й передові промислові фірми. У 90-х роках ХХ ст. були розроблені і прийняті міжнародні стандарти з використання SADT-технологій для побудови моделей складних систем, відомих як IDEF-моделі.  Для вказаних технологій характерним є чітка мова опису систем, регламентація усіх етапів аналізу (від постановки проблеми до впровадження кінцевого продукту у практичну діяльність), стандартизація й застосування комп'ютерної техніки.

Мова описування систем у SADT-технологіях — це певна графічна мова із суворими правилами. Вона є універсальною і дозволяє описати системи  штучного і природного характеру, технічні й організаційні системи, що є принциповим для злочинності. Оперування ж комп'ютерною технікою в системному аналізі суттєво прискорює його виконання, зменшує витрати праці, забезпечує можливість працювати з великими обсягами інформації. Стандартизація уніфікує підходи до вирішення проблем системного аналізу, дозволяє розуміти й використовувати вказану методологію спеціалістами різних наукових напрямків, керівниками й рядовими виконавцями проектів. Показово, що основні нормативні документи щодо SADT-технологій затверджуються в стандартах міжнародних організацій ISO та ІЕС (ISO – International Organization of Standardization — Міжнародна організація із стандартизації; ІЕС — International Electro Technical Commission — Міжнародна комісія з електротехніки).

Регламентація етапів аналізу забезпечує достовірність, надійність і наукову обґрунтованість результатів, можливість їх відтворення. Саме регламентація є основою, що перетворює побудову моделі на цілісну методологію (чи технологію), дозволяє побудувати модель і отримувати й документально оформляти нові знання про систему у процесі моделювання [2, с.116-119].

Основною метою SADT-технологій є розроблення й аналіз моделей систем 2-х видів: (а) орієнтованих на функції систем (функціональні моделі) й (б) орієнтовані на об'єкти, які входять у систему (інформаційні моделі). Першу групу прийнято називати моделями функціональними, другу — моделями даних, або інформаційними. У функціональних моделях головну роль відіграють функції, що виконують певні частини системи, а об'єкти системи служать інтерфейсами (зв'язками), які об'єднують ці функції. Інформаційні є ніби дзеркальним відбиттям функціональних моделей, де головна роль відводиться об'єктам системи (їх часто називають даними), а зв'язками між ними служать певні функції. Функціональні моделі відомі під позначенням ІDЕFО-моделей, моделі даних — ІDЕF1.

Для практичного застосування CASE-технологій розроблені програмні продукти, кожен з яких охоплює тільки певне (обмежене) коло завдань. Тому засоби CASE-технологій об'єднують у комплекси й видають разом. Показово, наскільки програмне забезпечення цих пакетів є багатоаспектним і функціональним. Так, пакет комп'ютерних програм BPwin забезпечує створення 5-ти основних типів моделей та їх різновидів, прийнятих у теорії систем [2, с.119]: ІDЕF0 (Iсаm DEFinition) — функціональна модель системи,  IDЕF3 — логічна модель послідовності робіт,  DFD (Data Flow Diagrams) — модель потоків даних,  IDEFlx — логічна і фізична модель даних, ERD (Entity-Relationship Diagrams) модель «сутність—зв'язок».

Враховуючи вказане, можемо стверджувати про наявність нагальної потреби в подальшому використанні  методу системного аналізу при моделюванні заходів запобігання злочинності. Моделювання системи згідно із сучасними методиками передбачає вирішення й відбиття інформації про походження модельованого явища, історію його розвитку, мету існування, зовнішнє середовище, змістовний (елементний) склад, структуру, характер зв'язків між структурними елементами,  ресурси досліджуваної системи тощо. Вочевидь, такий варіант описування є максимально змістовним рівнем кримінологічного пошуку щодо злочинності, а значить – і нагальним завданням кримінології.

У практичному аспекті вивчення злочинності із застосуванням системного методу дозволить створити  модель цієї системи і виявити механізми її функціонування. Теоретично модель – це спеціально створений матеріальний, знаковий або уявний об'єкт, що має потрібний ступінь подібності до модельованого явища й адекватний цілям дослідження. Тож подібність –  головна властивість моделі, що допомагає  відтворювати, імітувати й відображати принципи внутрішньої організації й функціонування об'єкта дослідження. Тож для вивчення злочинності моделювання має принципове значення передовсім у практичному плані, оскільки надає можливість адекватно, системно й комплексно (а значить  ефективно) впливати на криміногенні процеси в суспільстві.

Отже, на наше переконання, одним з перспективних напрямків у кримінології мають стати дослідження злочинності із застосуванням системного методу. Такий підхід дозволить раціоналізувати правоохоронну діяльність, переорієнтувавши її із профілактики окремих проявів – злочинів  на нейтралізацію системних властивостей явища в цілому.




Література: 

1. Закалюк А. П.  Курс сучасної української кримінології: теорія і практика. – [У 3 - х кн.  – Кн.1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки] . – К.: Вид. дім «Ін Юре», 2007.– 424 с. 

2. Cорока К. О. Основи теорії систем і системного аналізу: навч. посіб. / К. О. Сорока. – [2-ге вид., перероб та випр.] – Х.: Тимченко, 2005. – 288 с. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота