РОЛЬ СИТУАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ПЕРЕОРІЄНТАЦІЇ СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ГОСПОДАРЮВАННЯ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

РОЛЬ СИТУАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ПЕРЕОРІЄНТАЦІЇ СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ГОСПОДАРЮВАННЯ

15.10.2014 13:49

[Секція 2. Менеджмент]

Автор: Смутчак Зінаїда Василівна, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, економіки та права Кіровоградської льотної академії Національного авіаційного університету, м. Кіровоград


Існування ринкової економіки в країні ще не є достатньою умовою для її сталого розвитку, як свідчить світовий досвід. Необхідні реальні та професійні дії органів державного й місцевого управління, спрямовані на ефективне розв’язання проблемних ситуацій шляхом створення сприятливого середовища для інноваційного розвитку країни, а саме: проведення інституціональних, фінансово-економічних заходів, мотивація соціуму для здійснення та розвитку інвестиційної діяльності на базі новітніх досягнень науково-технічного прогресу.

Варто зазначити, що інноваційна модель розвитку, пристосована до вітчизняних умов, має стати визначальним пріоритетом державної політики сьогодні. При цьому інноваційний розвиток можна охарактеризувати як процес удосконалення національної економіки в нових умовах господарювання переважно за рахунок практичного розв’язання проблем та використання знань для вирішення різноманітних нових ситуацій [1].

Протягом реалізації інноваційної моделі розвитку національної економіки виникають завдання, які в практиці управління за своєю суттю є або функціональними, або ситуаційними. Функціональні завдання визначаються розподілом праці, який склався у виробництві та управлінні, ситуаційні є наслідком порушення взаємодії спеціалізованих підсистем та елементів соціально-економічної системи, а також наслідком впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, обумовленого їх різною динамікою. Наявність двох класів завдань управління соціально-економічними системами є закономірністю сьогодення, бо останні не можуть бути окреслені лише стабільними характеристиками через їх неухильний розвиток, складність та різноманітність зв’язків завдань та об’єктів управління, мінливе оточуюче середовище.

В нових умовах соціально-економічною системою неможливо управляти ефективно, якщо вона має лише жорстко спеціалізовану структуру й традиційні механізми управління. Сучасна економіка, її динамічність, її здатність реалізовувати цілі управління, які постійно змінюються, можливо забезпечити лише за наявності та взаємодії двох елементів структури управління: один з них забезпечує вирішення стабільних (функціональних) завдань, інший — змінних, ситуаційних. Проблемного характеру набуває навіть розв’язання стабільних завдань, які систематично повторюються і кожного разу відбуваються в нових умовах. Відповідно і процеси управління соціально-економічними системами мають використовувати раціональний симбіоз сучасних підходів до організації управління — функціонального й ситуаційного [1, 2]. 

Отже, адаптивність сучасних соціально-економічних систем до інноваційної моделі господарювання може бути забезпечена лише шляхом доповнення існуючого механізму функціонування елементами ситуаційного типу, що уможливить організаційне, економічне, технічне розв’язання комплексу виниклих проблем. При цьому необхідно мати надійне підґрунтя — ефективний ситуаційний менеджмент на всіх рівнях господарювання, його обґрунтовану методологічну базу та випробувані часом концепції, що дозолить вчасно та результативно пробиватися паросткам нових соціально-економічних реформ.

Позитивний вплив реформ на стан національної економіки ще є недостатнім, незважаючи на оптимістичні прогнози в країні, а наявний в Україні потенціал економічного зростання не реалізований повною мірою. Нинішній стан розвитку багатьох суб'єктів господарювання та деяких галузей фахівці одностайно визначають як кризовий.

Причиною кризового становища багатьох підприємств в Україні є не тільки зниження платоспроможного попиту покупців, передусім, населення (що є результатом розвитку кризи в окремих галузях економіки), а й неадекватний ринковим вимогам рівень ситуаційного менеджменту суб'єктів господарювання.

Типовими для багатьох організацій стали, на жаль, загальновідомі індикатори кризових явищ: спад виробництва, цінові та структурні диспропорції, випуск неконкурентоспроможної продукції, зниження продуктивності праці, масова збитковість та низька рентабельність, незадовільна структура балансу, дефіцит обігових коштів, неплатоспроможність, незбалансованість відтворювальних процесів тощо [1, 2].  

На рівні окремої організації доповнюються зовнішні показники кризи внутрішніми проблемами, що також свідчить про розвиток кризових явищ: надмірно централізована структура та, командний стиль управління, незадовільний морально-психологічний клімат у колективах, конфлікти між менеджерами різних рівнів, незадоволення формами та системами оплати праці, відсутність стратегічного планування та контролю тощо.

Надзвичайно актуальними сьогодні стають питання організації протидії кризовим явищам та відродження нормального перебігу функціонування організацій. Варто зауважити, що саме забезпечення державного курсу шляхом реалізації інноваційної моделі розвитку на стале зростання економіки України робить їх такими, а також потребує термінової розробки теорії та практики саме ситуаційного менеджменту.




Література:

1. Бондар О В. Ситуаційний менеджмент. Навч. посіб.2-ге вид.,  перероб та доповн. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 388 с.            

2. Василенко В.А., Шостка В.І. Ситуаційний менеджмент. Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2003. - 285 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота