ДІЯЛЬНІСТЬ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ ІНСПЕКЦІЇ: ПРОБЛЕМИ Й СУЧАСНИЙ СТАН - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ДІЯЛЬНІСТЬ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ ІНСПЕКЦІЇ: ПРОБЛЕМИ Й СУЧАСНИЙ СТАН

18.10.2014 16:23

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Фіщук Світлана Володимирівна, Тернопільський національний економічний університет


Кримінально–виконавча інспекція відповідно до КВК України є одним із органів виконання покарань. Інспекція є складною правовою конструкцією, яка включає в себе цілі, завдання, функції, компетенцію, відповідальність керівників та працівників інспекцій під час здійснення виховного впливу на поведінку осіб, які звільнені від відбування покарання з випробуванням та скоїли адміністративні правопорушення в період іспитового строку.

Кримінально–виконавча  інспекція відповідно до покладених на неї завдань виконує: покарання у виді позбавлення права  обіймати  певні  посади  або  займатися  певною діяльністю,  громадських робіт, виправних робіт та повідомляє суд, який  ухвалив  вирок,  про  прийняття  вироку  до виконання та про закінчення виконання таких покарань [1, с.11]. КВІ видає направлення для осіб, засуджених до покарання у вигляді обмеження волі, які на час винесення вироку суду не перебували під вартою, до кримінально–виконавчих установ відкритого типу.

Кримінально–виконавча інспекція здійснює  контроль  за поведінкою   осіб,   звільнених   від   відбування   покарання   з випробуванням,   а   також  звільнених  від  відбування  покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

Також до функції кримінально–виконавчої інспекції відноситься встановлення  періодичності та  дні  проведення  реєстрації  засуджених  до  покарань  у  виді громадських і  виправних  робіт,  та  осіб,  звільнених  від відбування покарання з випробуванням. 

Перелік завдань органів кримінально–виконавчої інспекції постійно розширюється, і це пояснюється тим, що законодавство України  оновлюється, доповнюється та змінюється.

Під діяльністю кримінально–виконавчої інспекції, розуміється система комплексних заходів організаційного та виховного характеру, які спрямовані на проведення індивідуально–профілактичної роботи відносно певної категорії осіб. Ці заходи спрямовані на підтримання громадського порядку, на захист прав і законних інтересів громадян від злочинних та інших протиправних посягань.

Правильна організація взаємодії підрозділів кримінально–виконавчої інспекції та громадських організацій значною мірою сприятиме створенню ефективної системи профілактики правопорушень з боку осіб, які відбувають покарання, не пов’язані з позбавленням волі.

Особливості організації діяльності кримінально–виконавчої інспекції у структурі державних органів полягають у проведенні з правопорушниками роботи, спрямованої на формування в них правослухняної поведінки і стимулювання до повернення на життєву позицію, що відповідає суспільним нормам та інтересам. 

Робота з правопорушниками є найскладнішою і найвідповідальнішою складовою діяльності інспектора кримінально–виконавчої інспекції, а тому вимагає від нього наявності особливих знань, умінь та навичок.

Відповідно до законодавства України підрозділи кримінально– виконавчої інспекції та їх посадові особи зобов’язані здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією межах та відповідно до законів України. Також діяльність кримінально-виконавчої інспекції, як струк– турного підрозділу Державної пенітенціарної служби України, має ґрунтуватися на актах і дорученнях Президента України та Кабінету Міністрів України, наказах Міністерства юстиції України, інших актах законодавства України, дорученнях Міністра юстиції України.

Тобто, свою професійну діяльність КВІ повинні здійснювати виключно у відповідності до вимог національного законодавства, не допускати впливу на виконання своїх службових обов’язків, приватних інтересів або інтересів сторонніх осіб, якщо ці інтереси суперечать завданням, що стоять перед підрозділами кримінально–виконавчої інспекції [2, c.71–72].

Проте варто зазначити, що навіть cтаном на 2014 р. не створено відповідних умов для функціонування кримінально–виконавчої інспекції, таким чином не виконується контроль, який би мав бути за особами умовно- достроково звільненими від відбування покарання. Відсутність таких умов є негативною рисою для кримінально–виконавчої інспекції і дає прогалини саме в ефективному виправленні засуджених, які були достроково звільнені.

Вчені зазначають, що для досягнення мети – позитивної зміни поведінки засуджених осіб, слід провести комплекс психологічних, педагогічних, юридичних заходів, змінивши умови проживання засудженого, коло спілкування, усунути причини, які спонукали до скоєння злочину, для цього зусиль самої інспекції не достатньо, необхідно об’єднання зусиль державних органів і громадськості та вдосконалити умови для функціонування кримінально–виконавчої інспекції.

Таким чином, дотримання працівниками кримінально-виконавчої інспекції вимог зазначених правил, які носять рекомендаційний характер, є основним свідченням прагнення держави створити належні умови для відбування покарання засудженою особою, забезпечити активну участь громадськості на усіх етапах виконання покарання, не пов’язаного із позбавленням волі.

Але потрібно звернути увагу на те, що сьогодні у чинному законодавстві України відсутній окремий нормативно–правовий акт, який би визначав завдання та функції кримінально–виконавчої інспекції, правовий статус її персоналу, принципи діяльності, механізм виконання усіх видів покарань, особливості взаємодії з іншими органами та підрозділами у сфері виконання покарань, не пов’язаних із позбавленням волі та ін.




Література :

1. Кримінально-виконавчий кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 20 серпня 2014р.: (ОФІЦ.ТЕКСТ). – К.: Паливода А.В., 2014.–104 с.

2. Капустіна К. О., Принципи діяльності кримінально-виконавчої інспекції в Україні / К.О. Капустына // Журнал східноєвропейського права. – 2014. – № 5. С.69 – 76. 

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота