РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ СХЕМ ДОСТАВКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ШВИДКОПСУВНИХ ВАНТАЖІВ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ СХЕМ ДОСТАВКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ШВИДКОПСУВНИХ ВАНТАЖІВ

22.11.2014 15:06

[Секція 9. Логістика і транспорт]

Автор: Павленко Олексій Вікторович, кандидат технічних наук, доцент кафедри транспортних технологій, Харківський національний автомобільно-дорожній університет; Калініченко Олександр Петрович, кандидат технічних наук, доцент кафедри транспортних технологій, Харківський національний автомобільно-дорожній університет


Найпопулярнішим способом транспортування товарів на цей час є вантажоперевезення автомобільним транспортом. У сільському господарстві понад 35% усіх витрат, необхідних при вирощуванні і збиранні агропромислових культур, складають витрати на вантажоперевезення. При цьому транспортними роботами зайнято біля 25% від загального числа всіх робітників [1]. 

Актуальність даної проблеми пояснюється тим, що при перевезенні сільськогосподарських вантажів, а особливо швидкопсувних вантажів таких як фрукти, з’являється такі поняття – ризик при можливій зміні вартості товару на ринку за рахунок часових параметрів доставки вантажу та ризик втрати якості та кількості товару при збільшенні часу його доставки.

Збереження вантажу є одним з основних факторів при перевезенні сільськогосподарських вантажів, а особливо швидкопсувних вантажів. Для підприємств, що займаються вирощуванням та реалізацією сільськогосподарських швидкопсувних вантажів, наприклад персиків, цей фактор являється найважливішим. Технологічні особливості вантажу такі, що вже через дві години після зняття врожаю плоди починають безповоротно втрачати корисні властивості. Крім того, їх зберігання в природному вигляді призводить до значних втрат. Навіть за найсприятливіших умов зберігання персиків їх відходи і втрати становлять близько 30%. У багатьох випадках до кінця зберігання втрати досягають більше 50%.

Зниження витрат і трудомісткості робіт в транспортно-технологічній системі досягається за рахунок наступних чинників: вдосконалення упаковки; застосування багатооборотної тари і пакетних перевезень; механізація вантажно-розвантажувальних і транспортно-складських операцій з укрупненої вантажної одиниці; прискорення доставки вантажів; скорочення або повної ліквідації втрат вантажів що транспортуються; вибору ефективних транспортних засобів.

Серед комплексу критеріїв оптимальності, які використовуються при вирішенні різних завдань організації доставки, найбільший інтерес представляють [1]:

- своєчасність доставки фруктів;

- тривалість доставки не повинна перебільшувати встановлених норм часу (лежкість плодів становить 8 – 20 діб, проте збір, товарну обробку, упаковку, доставку необхідно провести за одну – дві доби)[2];

- втрати продуктів у процесі транспортування (для фруктів норма втрати в теплий період року становить 0,15-0,25%)[3];

- продуктивність транспортних засобів;

- продуктивність навантажувально-розвантажувальних машин;

- питома трудомісткість комплексу транспортно-технологічних операцій і її складова – питома трудомісткість спільних навантажувальних (розвантажувальних) і транспортних операцій;

- енергоємність комплексу транспортно-технологічних операцій і її складова – енергоємність перевезень;

- приведені виробничі витрати і її складова – собівартість перевезень;

- прибуток автотранспортного підприємства.

В якості об’єкту дослідження виступає процес доставки сільськогосподарських вантажів (фрукти). Предмет дослідження - вплив транспортно-технологічних схем на витрати при транспортуванні швидкопсувних вантажів. 

Для визначення раціонального способу доставки персиків пропонується розглянути три схеми. Перша схема організована перевалочним методом з використанням тракторів, що мають в своєму розпорядженні підприємства та має вигляд (рис. 1.1). Перевага перевалочного методу полягає в можливості використовувати великовантажні автомобілі, з максимальним використанням коефіцієнта вантажопідйомності. Схема складається з 7 етапів. На першому етапі відбувається збір урожаю між рядами саду невеликими тракторами. Після наповнення причепів, клітки з фруктами завозяться на навантажувальний пункт, який розташовується на краю саду. 

На другому етапі відбувається накопичення вантажу в одному місці таким чином, щоб максимально прискорити процес завантаження автомобіля. При можливості, паралельно з другим етапом відбувається і третій. Якщо на майданчику набрано необхідну кількість вантажу, то відбувається подача рухомого складу. Якщо ні – подача автомобіля виділяється в окремий етап.

На четвертому етапі відбувається робота навантажувального пункту. У бортові автомобілі навантажувально-розвантажувальними механізмами завантажуються клітки з фруктами. Через накопичення вантажу в одному місці, скорочується час простою автомобіля, за рахунок відсутності простою в очікуванні підвозу вантажу.

При даній схемі за один оберт автомобіля буде вивозитися максимально можлива кількість товару. Також, паралельно з навантаженням, в цій схемі, пропонується провести оформлення документів, з метою зниження часу оберту. Якщо ж, виконання даних етапів одночасно не можливе, вони виконуються послідовно. Далі вантаж перевозиться на склад, за раніше встановленим маршрутом. Доставка товару кінцевому споживачу виконується зі складу автомобілями-рефрижераторами.

На шостому етапі відбувається розвантаження автомобіля на території складу. Перевіряється стан доставленого вантажу. Визначається кількість зіпсованого товару і оформлення документів про прийняття вантажу.

Після цього, виконується останній (сьомий) етап схеми, де вантаж переміщується в холодильники сховища.

Переваги такої схеми в тому, що в автомобіль одразу завантажується весь зібраний врожай на даний момент з одного навантажувального пункту. 




Рисунок 1.1 – Транспортно-технологічна схема транспортування сільськогосподарської продукції №1

 

Це дає змогу зменшити час на навантаження, що являється основним критерієм транспортування швидкопсувних вантажів. Можливе використання навантажувально-розвантажувальних машин, що прискорить процес навантаження (розвантаження) автомобіля, але потребує додаткових витрат.

Друга схема (рис.1.2) передбачає роботу автомобіля по збірному маршруту.




Рисунок 1.2 – Транспортно-технологічна схема транспортування сільськогосподарської продукції №2

Схема складається з п'яти етапів. Збір врожаю відбувається по потоковому методу. Це означає, що автомобіль буде завантажуватися безпосередньо на полі. Розглянемо поетапно роботу даної схеми:

1 етап. Оскільки автомобіль буде працювати на ґрунтовій дорозі, це виключає використання великовагового транспорту. Велика кількість навантажувальних точок, призведе до більшого часу простою під навантаженням.

2 етап. Після завантаження автомобіля виконується оформлення документів. При даній схемі поєднати процес навантаження і оформлення документації не можливо. За цим, винесення даної операції в окремий етап транспортно-технологічного процесу доставки вантажу, передбачає значне збільшення часу до загального часу доставки.

3 етап. Швидкість транспортування буде вищою, ніж при першій схемі, через використання автомобілів меншої вантажопід’ємності. Їздка з вантажем буде змінюватися, оскільки автомобіль працює по збірному маршруті, на якому не має постійного місця навантаження. Даний фактор також впливає на час доставки вантажу.

4 та 5 етапи аналогічні з 5 та 6 етапами із першої схеми, тому не потребують детального опису.

При роботі по цій транспортно-технологічній схемі можна виділити таку перевагу: використання додаткового транспорту не потребується, але є і недоліки: навантаження буде відбуватися вручну, витрати часу на завантаження автомобіля будуть більші, ніж при першій схемі. Це, в свою чергу, може вплинути на якість продукту, через значний час простою рухомого складу. Доставка товару кінцевому споживачу виконується зі складу автомобілями-рефрижераторами.

В якості третьої схеми пропонується спланувати роботу транспорту по першій схемі, але змінити тип рухомого складу. Замінити бортові автомобілі спеціалізованим транспортом – фургонами (з холодильною камерою). Третя схема виключає необхідність використання складів на території підприємства, пропонується доставляти товар безпосередньо до кінцевого споживача, розташованого на значній відстані від місця збору врожаю. 

Таким чином розроблені три транспортно-технологічні схеми, які враховують можливі варіанти організації доставки швидкопсувних вантажів. В подальшому планується визначити вплив таких схем на витрати пов’язані з доставкою цих вантажів в різних умовах функціонування підприємств.




Література:

1. Грузовые автомобильные перевозки: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / А. Э. Горев. — 5-е изд., испр. — М.: Издательский центр «Академия», 2008. — С. 128-129 (288 с.)

2. Троицкая Н.А. Транспортно-технологические схемы перевозок отдельных видов грузов : учебное пособие / Н.А. Троицкая, М.В. Шилимов. — М. : КНОРУС, 2010. - 232с.

3. Перевозка скоропортящихся грузов: Справочник А. П. Леонтьев, В. Д. Ткачев, И. И. Батраков и др. — М.: Транспорт, 1986. - 304 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота