ПОДАТКОВI СПОРИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПОДАТКОВI СПОРИ

30.11.2014 16:02

[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Автор: Гордєєва Олена Вiкторiвна, старший викладач Одеського нацiонального економiчного унiверситету


Податкові спори — це та галузь правовідносин, що найбільш динамічно розвивається. У 2013 роцi за даними департамента правової роботи Міністерства доходів і зборів кількість судових справ, пов'язаних з податковими спорами, зменшилася на 4% (в абсолютних показниках, на 5 тис. справ) порівняно з 2012 роком, коли адміністративними судами України було розглянуто 65 тис. справ. Загальна сума коштів, що фігурує в цих справах — 73 млрд грн..52 тис. рішень на загальну суму понад 37 млрд грн було винесено на користь фіскальних органів. Незважаючи на те, що у 80% випадків судові рішення виносилися на користь податкової служби, її позовні вимоги були задоволені рівно наполовину. Водночас на користь платників було винесено 12 тис. рішень на суму близько 36 млрд грн. Таким чином, до бюджету за фактом розгляду податкових спорів надійшло торік 1,72 млрд грн.. Цього року сума надходжень до бюджету від податкових спорів на 14% більше — 2 млрд грн.

Усі юристи, які займаються сферою оподаткування, знають, що з кожним роком судитися з податковими органами стає все складніше. Але, на жаль, одним лише адміністративним судочинством питання не вичерпується.  Підприємство йде оскаржувати рішення перевірки до адміністративного суду. А податкова міліція тимчасом розслідує цю справу: проводить виїмку документів, вилучає комп'ютери, проводить обшуки тощо. І ці два процеси йдуть паралельно. На час суду слідчі дії не припиняються. На мій погляд, це тому, що немає жодного випадку, коли б слідчий був покараний за те, що діяльність підприємства було з його вини паралізовано, а бюджет через це недоотримав кошти у вигляді податків від діяльності підприємства.

Подібні найпоширеніші ситуації, можливо, незабаром підуть у небуття. Є таке сподівання. Принаймні у парламенті вже вісім місяців лежить законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи», який (у разі його прийняття) внесе до ПКУ наступну норму: «Якщо платник податку оскаржує рішення контролюючого органу в адміністративному порядку та/або в суді, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення спору судом». Дещо складно, але по суті правильно. Тобто не можна відкривати кримінальне провадження на підставі акта перевірки, якщо це рішення контролюючого органу платник податків оскаржує в судовому порядку, до прийняття остаточного судового рішення. Якщо ж є інші підстави, то новий КПК дає можливість відкривати провадження.

Нині податкові спори йдуть не по тлумаченню норми права, а за обставинами. Що стосується обставин, то це можливість оперування доказовою базою в площині змагального процесу. 14 листопада Вищий адміністративний суд України прийняв Постанову по справі № К/9991/50772/12 стосовно визнання угод недійсними. Була викладена принципово нова позиція, яка значно розширює можливості захисту платників податку від необґрунтованих звинувачень фіскальної служби.  Судом було вказано наступне: «Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину». У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Отже, судом вказано, що практика визнання угод недійсними лише за актом податкової не є правомірною, тож при оскарженні повідомлень – рішень можна керуватися вказаними твердженнями. Також судом зроблено висновок про неправомірність підходу, яким керувалися податковi органи при встановленні порушень актом перевірки. Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Таке рішення є кроком до встановлення справедливості та усунення беззаконня в діях та рішеннях податкових органiв, проте чи буде це рішення прийматися до уваги всіма судами покаже практика. 




Лiтература:

1. Податковий кодекс  України.

2. Цивiльний кодекс України.

3. Проект закону України  «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи».

4. Постанова Вищого адміністративного суду України по справі № К/9991/50772/12 стосовно визнання угод недійсними.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота