ПОНЯТТЯ ПОРУШЕННЯ РЕЖИМУ ІНФОРМАЦІЇ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ ЯК ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПОНЯТТЯ ПОРУШЕННЯ РЕЖИМУ ІНФОРМАЦІЇ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ ЯК ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

04.03.2015 14:00

[Секція 8. Інтелектуальна власність та його захист. Інформаційне право]

Автор: Глуховеря Віталій Андрійович, начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Дніпропетровській області


З розвитком інформаційного суспільства відбувається збільшення кількості правових норм, що регулюють інформаційні відносини. Це у свою чергу  тягне за собою і збільшення фактів їх порушення у порівнянні з періодом правової неврегулюваності інформаційних відносин. Так, Полушкін О.В. зазначає, що сутність інформаційного правопорушення проявляється у тісному зв'язку з нормами, що передбачають юридичну відповідальність за їх вчинення, із системою дозволів, заборон, обмежень і стимулів, які формують правовий режим в інформаційній сфері [8]. Науково-технічна революція детермінувала появу нових видів правопорушень – інформаційних правопорушень, на це вказують керівники Інституту інформаційного права Ю.Є. Максименко та  В.А. Ліпкан [7]. 

Аналіз наукових досліджень виявив використання поряд із поняттям «інформаційні правопорушення»  як синоніми таких термінів, як «порушення інформаційного законодавства» «правопорушення інформаційного характеру», «правопорушення в інформаційній сфері», «правопорушення у сфері інформаційної безпеки», «правопорушення в галузі інформаційної діяльності», «порушення норм інформаційного права» тощо. Науковцями чітко не розроблена класифікація та система інформаційних правопорушень, а відповідно не визначено місце таких правопорушень як порушення режиму інформації з обмеженим доступом.

Чинним законодавством України не передбачено такого поняття як інформаційні правопорушення та не встановлено інформаційну відповідальність, проте застосовується за правопорушення у інформаційній сфері адміністративна, цивільно-правова, дисциплінарна, фінансова та кримінальна відповідальність. Крім того, на наш погляд, ускладнює процес конкретизації ознак та визначення інформаційного правопорушення у законодавстві відсутність парадигми щодо структури та ієрархії інформації за її цінністю, що дозволяло б поділяти делікти на правопорушення та злочини. 

Законодавчому закріпленню визначення інформаційного правопорушенню, встановлення складів таких правопорушень та відповідальності за їх вчинення повинна передувати велика теоретична робота. В умовах швидкого зростання кількості та рівня інформаційно-комунікаційних технологій, питання охорони та захисту інформаційних відносин буде ставати актуальнішим з кожним роком. Коваленко Л.П. зазначає, що вже щороку в державі фіксується декілька мільйонів випадків  порушення інформаційного законодавства, але, на жаль, при відсутності інформаційних стягнень, правопорушення залишаються  без притягнення до відповідальності [3, c. 441]. Коваленко Л.П. запропонував авторську концепцію інформаційного правопорушення (проступку), відповідно до якої  – це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на врегульовані законами суспільні відносини, які виникають та існують при здійсненні інформаційної діяльності, а саме : при одержанні, використанні, поширенні та зберіганні учасниками інформаційних правовідносин інформації і за яку законом передбачено інформаційну відповідальність. Це визначення не дається в чинному інформаційному законодавстві, на думку Л.П. Коваленко, в майбутньому в ньому повинен робитись акцент на об’єкти інформаційного правопорушення – одержання, використання, поширення та зберігання учасниками інформаційних правовідносин інформації [3, c. 445].

При визначенні правопорушення як інформаційного слід брати до уваги також засади запропоновані Максименко Ю.Є. На її думку інформаційним правопорушенням є те правопорушення, що завдає шкоди (небезпеки) інформаційним правам чи свободам людини та громадянина, інформаційній інфраструктурі держави чи скоюється за допомогою інформаційно-телекомунікаційних технологій або засобів зв’язку [5]. Максименко Ю.Є.,  Ліпкан В.А.  запропонували під інформаційним деліктом розуміти суспільно небезпечне, протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), за вчинення якого деліктним законодавством у сфері інформації передбачено юридичну відповідальність, який за сутністю є суспільно небезпечним посяганням на інформаційні правовідносини, що охороняються нормами інформаційного законодавства, яким воно може заподіяти або заподіює шкоду; за змістом є винним діянням суб’єкта інформаційно-правової відповідальності; за формою є протиправною дією або бездіяльністю, за вчинення якої передбачена юридична відповідальність у сфері інформації [6]. На наш погляд, у широкому розумінні інформаційні правопорушення це порушення інформаційних прав фізичних та юридичних осіб, у тому числі і права на інформацію з обмеженим  доступом.

Оскільки інформаційні правопорушення це порушення інформаційних прав, основоположні засади яких закріпила Конституція України у статті 34, Відповідно до якої кожен може вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб, за винятком спеціально визначених у законі обставин [4]. Таке обмеження здійснюється за допомогою правового інституту інформації з обмеженим доступом, яка у свою чергу поділяється за чинним законодавством на конфіденційну, таємну та службову інформації [9]. 

Баскаков В.Ю. сформулював поняття адміністративно-правового режиму інформації з обмеженим доступом як урегульованого у вітчизняному законодавстві порядку діяльності уповноважених суб’єктів права шляхом імперативного методу правового впливу та системи спеціальних засобів з метою захисту і охорони суспільних відносин у сфері інформації з обмеженим доступом [1, с. 6]. За чинним законодавством передбачено три види інформації з обмеженим доступом: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Кожен з яких має своє законодавче визначення[9]. Проте законодавче поняття режиму цих видів інформації відсутнє, що створює передумови для наступних наукових пошуків.

Російський науковець, О.С. Соколова, визначила адміністративно-правові режими конфіденційної інформації як особливий порядок діяльності суб'єктів адміністративних відносин у процесі документування даної інформації, реєстрації інформаційних ресурсів, що її містять, обмеження доступу до них, та  їх правового захисту [10]. На думку цього науковця адміністративно - правові режими конфіденційної інформації слід відрізняти від інших правових режимів інформації обмеженого доступу за специфіку їх цілей, суб'єктний склад учасників відповідних правовідносин, загальної спрямованості, рівня правового регулювання. Згідно чинного законодавства таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю, зміст режиму обмеження доступу до яких визначається окремими нормативно-правовими актами. Ґрунтовне дослідження правового режиму службової інформації (таємниці) було проведено Бліновою Г.О., яка вважаємо за можливе визначити  режим службової інформації (таємниці) як сукупність правил, що регулюють інформаційні правовідносин між працівниками органів та іншими особами, предметом яких є службова інформація, дія яких спрямована на забезпечення інформаційної безпеки органів [2, c. 41]. Вивчення особливостей окремих видів інформаційних правопорушень у сфері обігу інформації з обмеженим доступом є предметом наступних наукових досліджень. 

Узагальнюючи можна зробити висновок, що порушення режиму інформації з обмеженим доступом є різновидом інформаційного правопорушення, зміст якого полягає у порушенні законодавчо визначеного порядку діяльності уповноважених суб’єктів права щодо створення, використання, зберігання, передачі інформації, доступ до якої обмежено відповідно до законодавства її власником чи добросовісним користувачем  на законних підставах у зв’язку з її особливою цінністю для них.




Література:

1. Баскаков В. Ю. Адміністративно-правовий режим інформації з обмеженим доступом: автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / В. Ю. Баскаков; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. — К., 2012. — 19 с. 

2. Блінова Г.О. Співвідношення правових режимів службової таємниці та персональних даних Форум права». – 2014. – № 1. – С. 39–43 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2014_1_8.pdf

3. Коваленко Л.П. Стан і перспективи розвитку інформаційно-правової відповідальності / Л. П. Коваленко // Форум права . - 2013. - № 1. - С. 441–445. – Режим доступу:http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2013_1_76.pdf

4. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України від 23.07.1996 р. – № 30. Ст. 141.

5. Максименко Ю.Є. Інформаційні правопорушення: поняття та ознаки   //   [Електронний ресурс] : Глобальна організація союзницького лідерства – Режим доступу : http://goal-int.org/informacijni-pravoporushennya-ponyattya-ta-oznaki/ . - 2014

6. Максименко Ю.Є.,  Ліпкан В.А.  Засади розвитку інформаційної деліктології [Електронний ресурс] : Глобальна організація союзницького лідерства – Режим доступу :  http://goal-int.org/zasadi-rozvitku-informacijnoi-deliktologii/

7. Максименко Ю.Є.,  Ліпкан В.А. Інформаційна деліктологія: проблемні питання [Електронний ресурс] :  Глобальна організація союзницького лідерства – Режим доступу :  http://goal-int.org/informacijna-deliktologiya-problemni-pitannya/

8. Полушкин А. В.Информационное правонарушение :Понятие и виды : Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Специальность 12.00.14 – Административное право ; Финансовое право ; Информационное право /А. В. Полушкин ; Науч. рук. П. У. Кузнецов. - Екатеринбург,2009.  – 26 с. [Электронный ресурс] – Режим доступа : http://law.edu.ru/book/book.asp?bookID=1357650

9. Про доступ до публічної інформації : Закон України від 13 січня 2011 року № 2939-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 32. – Ст. 314

10. Соколова О.С. Административно-правовые режимы конфиденциальной информации в системе специальных административно-правовых режимов [Електронний ресурс]: Юридическая научная сеть «Современное право». – Режим доступу:. http://www.nauka-pravo.org/m/articles/view/%

____________________________

Науковий керівник: Негодченко Олександр Володимирович, доктор юридичних наук, професор, ВНПЗ "Дніпропетровський гуманітарний університет"



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота